Фото: Unsplash, колаж Таша Шварц/Йод

5 реалістичних жахіть, якими кліматологи лякають людство

15 травня – Міжнародний день клімату, збереження якого нині є справжнім викликом для кожного з нас. Пояснюємо, чому це так важливо.

Може здатися, що клімат та екологія – це проблеми лише вчених, урядів та Грети Тунберг. Та стає не до жартів, коли з'ясовується, що через глобальні зміни на планеті кожному з нас загрожує голод, кліматична міграція та навіть нова пандемія. Йод.media розповідає, як це все взаємопов'язано.

1. Екстремальна та аномальна погода як норма

Для більшості населення Землі клімат – це погода за вікном прямо зараз. І у кліматологів для нас погана новина: нормою на планеті стає екстремальна погода, нетипова для багатьох регіонів. 

Підтвердженням цього є 2019-й рік, один з найспекотніших за всю історію спостережень. Особливо гарячим був липень, коли середня температура планети була на 0,95° C вищою, ніж середня температура за все XX сторіччя.

Це призводить до того, що глобальні зміни клімату починають помічати не лише вчені, а й ті, хто до науки не має жодного відношення. Жителі Європи та Північної Америки відчули на собі хвилі тропічної спеки, Австралію накрила рекордна посуха і катастрофічні пожежі. А в Ісландії урочисто "поховали" перший льодовик, що загинув через глобальне потепління.

Але справа не лише у спеці. Екстремальність погоди проявляється ще й у тому, що наступну аномалію стає дуже складно прогнозувати.

Щодня наслідки зміни клімату виявляються у вигляді екстремальних і аномальних погодних явищ. Періоди екстремальної спеки і повені, які раніше траплялися раз на століття, стають дедалі частішими явищами. Руйнівні тропічні циклони обрушилися на багато країн - від Багамських островів до Японії і Мозамбіку. Лісові пожежі охопили Арктику і Австралію,

- каже генеральний секретар Всесвітньої метеорологічної організації  Петтері Таалас.

Прогнози кліматологів невтішні: якщо не вжити заходів з нормалізації клімату на планеті вже зараз, то до кінця століття нас очікує підвищення температури більш ніж на 3 градуси за Цельсієм. А це спровокує нову хвилю аномалій.

2. Спалахи "вологої спеки"

Тепер мова йде про погодні умови, що перевищують межі витривалості людського організму. Тобто є смертельними для нас.

На Землі вже почали фіксувати кліматичне явище, яке прогнозували лише наприкінці століття - це спалахи так званої "вологої спеки". Про них йдеться у дослідженні Колумбійського університету США.

Жахлива спека у поєднанні із сильною вологістю вже стають реальністю в Азії, Африці, Австралії, Південній та Північній Америці, включно з узбережжям Мексиканської затоки. Уздовж Перської затоки фіксували кілька коротких спалахів, що перевершують теоретичний поріг виживання людини. 

Багато районів Землі виявилися набагато ближче, ніж очікувалося, до досягнення стійкої нестерпної спеки. Раніше вважалося, що у нас значно більший запас міцності,

- прокоментував феномен "вологої спеки" кліматолог з Австралійського університету Нового Південного Уельсу Стівен Шервуд.

Механізм терморегуляції людського організму під час спеки відбувається через піт. Сухе гаряче повітря випаровує вологу з тіла, знижуючи його температуру. Але якщо повітря й так вологе, то випаровування сповільнюється і може навіть припинитися. У такому разі тіло нагрівається вище порога виживання, і внутрішні органи починають відмовляти. Тож вчені попереджають, що навіть фізично здорова та загартована ​​людина, перебуваючи в затінку і маючи достатньо питної води, може померти під час спалахів "вологої спеки" за кілька годин.

3. Кліматичні біженці та погодна міграція

Не складно здогадатися, що такий екстрим призведе до того, що на Землі збільшиться кількість регіонів, непридатних для життя. А куди подітися людям, які раніше там жили? Відповідь кліматологів: на планеті пошириться погодна міграція населення.

Фото: www.aidforum.org

У доповіді ООН йдеться: щоб врятувати своє життя та здоров'я, із січня по червень 2019 року понад 10 мільйонів людей були змушені покинути свої будинки і стати кліматичними біженцями. 7 мільйонів з них знялися з місць, рятуючись від циклону Ідай в Південно-Східній Африці, циклону Фані в Південній Азії, урагану Доріан в Карибському басейні, а також повеней в Ірані, на Філіппінах і в Ефіопії.

І кількість кліматичних мігрантів лише зростатиме.

4. Цілорічні епідемії грипу й тропічні лихоманки у Європі 

Хвороби на цьому фоні теж не сплять і вже готові завдати нового нищівного удару людству. Вчені прогнозують, що через глобальне потепління багато сезонних захворювань стануть тепер цілорічними. Наприклад, грип, який досі у країнах з помірним кліматом вважався зимовою хворобою.

Здавалося б, глобальне потепління має стати для вірусу прикрістю, бо скоротить тривалість найсприятливішого для нього сезону. Але все навпаки: у теплому вологому кліматі, що нагадує тропічні умови, вірус вражає людей цілий рік. І разом з тим, як зростає температура, США і Європу очікує така ж ситуація. А це загрожує людству ще однією пандемією. І, як ви вже здогадалися, – безпросвітним карантином.

Та це ще не все. Раз все навколо перетворюється на тропіки, то й тропічні лихоманки теж поширяться по всій Землі. Про це попереджають дослідники зі Стенфордського університету.

Більшість подібних хвороб (малярія, лихоманка Західного Нілу, денге, вірус Чикунгунья та інші) переносяться комарами. А комахи через спеку теж мігрують за межі своїх традиційних регіонів проживання. Тож розвиненим країнам краще починати готуватися до спалахів екзотичних хвороб прямо зараз.

Вони йдуть за нами. Якщо клімат стане оптимальнішим для розповсюдження захворювань, буде дедалі складніше контролювати поширення комарів,
- стверджує стенфордський біолог Ерін Мордекай.

5. Водний стрес та голод

Всесвітня організація охорони здоров'я прогнозує, що загалом кліматичні зміни до 2030-го вбиватимуть 241 тисячу осіб щороку. Частина з них помре від спраги та голоду.

Нині вже майже чверть людства проживає у країнах, які підійшли до межі повного спустошення своїх водних ресурсів. Дані звіту Інституту світових ресурсів демонструють, що у 17 країнах, де зосереджено близько 25% населення світу, сільське господарство, промисловість і потреби населення споживають у середньому 80% поверхневих та підземних прісних вод.

Це означає, що ми поступово підходимо до "нульового дня", коли з кранів припинить текти вода, бо її запаси просто буде вичерпано. Найближчими до цього нині є Катар, Ізраїль, Ліван, Іран, Йорданія, Лівія, Кувейт, Саудівська Аравія, Еритрея, Об'єднані Арабські Емірати.

Водний стрес - це найбільш замовчувана криза в історії людства,
- кажуть аналитики Інституту.
Фото: DFID/Flickr

Це все може потягнути за собою також важкі економічні наслідки. Бо зміни клімату посилять соціальну нерівність, а 100 млн людей через це опиняться за межею бідності. Найбільше, за прогнозами, постраждають селяни у країнах, що розвиваються. Оскільки не зможуть протистояти падінню врожайності. 

Традиційне сільське господарство взагалі може виявитися неможливим, що спровокує масовий голод.

Юлія Мамойленко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту