7 спостережень українського туриста про Польщу: Бандера, заробітчани і мовне питання (відео)

Безвіз! Дуже зручна штука: захотів - і полетів! Або поїхав. До Європи! Щоправда, що більше ти там буваєш, то менше хочеться повертатися сюди...

Ми з моєю дівчиною вирішили провести уїкенд у Варшаві. Я до цього в Європі бував тричі, а ось вона вперше. Оскільки це відпочинок, а не робота, був час просто спостерігати. Як турист, а не журналіст. І мої туристичні спостереження про Польщу-2019, звісно, без журналістських штучок не обійшлися.

Квитки на літак туди і назад нам обійшлися в 100 доларів на двох. Брали у лоукостерів за 3 тижні до вильоту, із собою - тільки ручна поклажа. І увага: якщо хочете сидіти разом, треба доплатити 400 грн. Ми вирішили півтори години поскучати одне про одного...

Я не вперше приїжджаю до Європи, ніяких "зальотів" на мені немає, тому у польських прикордонників питань до мене теж немає. А от мою супутницю злегка "затримали":

- Мета візиту?.. Куди їдете після Варшави?..

Друге питання з подвійним дном: так вони вишукують потенційних нелегалів та інших підозрілих персонажів. І якщо на цьому питанні ти зам'явся, напевно, забажають показати квиток назад, страховку або бронювання готелю.

Моя вам порада: якщо летите вперше в Європу по біометричному паспорту, у вас немає готельного бронювання і квитка назад кажіть, що хочете купити собі старе авто. Так, так, євробляху. Я не жартую! Можете навіть придумати, яку саме модель хочете - і перед вами загориться зелене світло. Цей метод чудово працює на польському та литовському кордонах. Судячи з усього, у них є усне розпорядження: пропускати потенційних покупців автомотлоху .

І не везіть із собою їжі. Взагалі! Буде менше питань на кордоні. Бачив, як на литовському кордоні не пускали людей з бутербродами.

І жодної випивки перед проходженням кордону. Не люблять там милих українців з перегаром. Одного разу моєму сусіду по поїзду, який при мені хряпнув 0.3 коньячку, відмовили у в'їзді до Польщі.

Дістатися з аеропорту Шопена у Варшаву можна п'ятьма способами:

Транспорт у Варшаві дуже зручний і їздить без запізнень. У всьому місті діє система погодинної їзди. Місто ділиться на першу і другу зони. Квиток на 20 хвилин у всіх зонах коштує 3.40 злотих, на 75 хвилин - 4,40, на 90 - 7 злотих. Добовий у двох зонах обійдеться в 26 злотих. Термін дії квитка починається відтоді, як  ви його закомпостували (там буде вказано час). Квиток універсальний і діє на всі види громадського транспорту.

Ми сіли в поїзд від аеропорту і купили собі по квитку на 20 хвилин з надією, що поїзди тут не їздять, а літають. Але не врахував одне: ми сідали на кінцевій. У результаті поїзд простояв 15 хвилин, а ми закомпостували квитки одразу, як сіли. А коли нарешті виїхали, у нас залишалося лише 5 хвилин їзди. Довелося купити квитки ще раз.

Після поїзда ми пересіли в міський автобус, щоб дістатися до готелю. І невдовзі я дуже пошкодував, що не тримався за поручні! Так, варшавський транспорт славиться своєю пунктуальністю, але недосвідченим пасажирам доводиться несолодко. Водій то стрімко давав по газах, то так само різко гальмував. Ми відчули себе на "американських гірках": літали по салону, як іскри пристрасті на концерті Вінника. На щастя, обійшлося без травм.

Перед поїздкою бачив у новинах, що в Польщі для наших заробітчан, яких тут дуже багато, влада вирішила додати українську мову в інформаційні табло та автомати для покупки квитків на транспорт. Перевірив - неправда! Туди додали не українську, а російську. А ще там є польська, німецька і англійська.

До речі, якщо хоч трохи знаєте англійську, українську та російську, ви спокійно зможете спілкуватися з поляками. Щоправда, знання мов залежить від віку. Російську тут знають майже всі, хто старше 40 (вчили в школі), а от з англійською у них гірше. Молодь, навпаки, російської не знає, зате добре розмовляє англійською. Українську же можна застосовувати як універсальну - вона схожа на польську, тому її більш-менш розуміють і старі, й малі.

До того ж близько 80% персоналу у місцевих кафе і ресторанах - українці.

Тепер я розумію, що мали на увазі польська влада, кажучи про те, що українці врятували їхню економіку. Наші заробітчани тут усюди! Ось пара історій з особистого досвіду.

Виселяємося ми з готелю. Виходимо з номера, я згадую, що випив пару пляшок води, які були в кімнаті, тому вирішив уточнити: чи треба за них платити? Підходжу до літньої покоївки, питаю англійською. Вона кліпає очима і розводить руками. І коли я на нервах вголос промовив: "Як же польською буде ця бісова вода?!" Вона усміхнулась і радісно крикнула: "Тю! Ти шо - українець ?! Шо ж ти мені голову морочиш. Вода - безплатно! Хочеш - бери ще!"

Інша історія. Зайшли в кафешку в Старому місті. На касі питаю: "Англійська, російська, українська? - Українська", - відповіла дівчина. З’ясувалося, що всі спрацівниці цього кафе з Тернополя. Дізнавшись, що ми з України, зробили смачну каву і приємну знижку. Подібних історій за два дні у Варшаві було не менше п'ятьох!

Те, що лідера українських націоналістів тут, м'яко кажучи, не люблять, ні для кого не таємниця. Разом з цим у книжкових крамницях легко можна знайти книгу про Бандеру. У якій він обов'язково "фашист" і "вбивця". А ось позитивних книжок про нього тут особисто я не знайшов.

У відеорепортажі я мигцем зняв книжку в підземному переході в центрі Варшави: "BANDERA. Faszyzm. Ludobojstwo. Kult" (з польської: "БАНДЕРА. Фашизм. Геноцид. Культ"). Продавець не дав мені її добре роздивитися, а віддавати 70 злотих (більше 500 грн) за цей опус мені було шкода.

 Увага! Штука, якої дуже бракує в Україні!

На виході з готелю натикаємося на таку ось картину: припаркований під знаком "зупинка заборонена" автомобіль. До того ж, він перекрив тротуар. Я підійшов ближче: переднє колесо заблоковано спеціальним пристроєм, а водійські двері опечатано! На лобовому склі - папірець з повідомленням про штраф. Водій "вскочив" на 400 злотих (3000 грн).

"А у нас би цьому водієві нічого не зробили, - подумав я. – Максимум - "оленем" обізвали".