Акторка Слава Красовська: "Можна спитатися в Польщі, як закінчиться "Кріпосна" – там усі вже бачили"

Фото: прес-служба СТБ
На телеекрани вийшов новий сезон "Кріпосної" – серіал, який спочатку побив рейтинги в Україні, а потім й в Польщі. Чому глядачам двох країн припала до серця історична костюмована мелодрама – своїм поглядом ділиться акторка Слава Красовська, яка зіграла Галю.

- Славо, рада тебе бачити. Розкажи, над чим ти зараз працюєш?

- У мене в роботі декілька проектів, проте не впевнена, чи можу розголошувати інформацію щодо назви та продакшену. Ну і театр (Слава працює в Малому драматичному театрі – прим.авт.). Найближча вистава – 19 вересня (вистава "Коханець" - прим. авт.) Щодо фільмів, то чекайте моєї появи на екрані у стрічці "Заборонений" режисера Романа Бровка, я там зіграла роль Світлани Кириченко, близької подруги Василя Стуса. Я дуже хотіла зіграти реальну особистість, і ось, нарешті, нагода трапилася. 

- Якщо кіно та серіали – це поки секретний секрет, розкажи про театр.

- Окрім усталеного репертуару, я отримала ролі у двох нових проектах, і скоро ми почнемо репетиції. Точно знаю, що в листопаді розпочнемо репетиції вистави "Казка про пса, який зірвався з ланцюга". А ще - дуже потужна п’єса "Дурний Микола". Ми її презентували на фестивалі драматургії "Тиждень актуальної п’єси". Матеріал – бамбєй-кураж, ми потім хвостиком ходили за худруком (Дмитро Весельський, керівник Малого театру  – прим. авт.): "Дмитре Вадимовичу, давайте ставити!". 

- Які ролі тобі дістаються частіше?

- Я вдячна долі, що в мене немає поки що штампованого амплуа, як буває, знаєш: ось цей завжди буде грати поганців, а ось ця – безневинних овечок. Але часто запрошують пройти кастинг на роль стерво, головної антигероїні.

Оці всі Анжели та Ельвіри, які однаково прописані у графі "опис персонажа": меркантильна, розважлива донька багатих батьків.

Я не можу сказати, що мені не подобаються негативні герої, проте такий опис не дає простору для фантазії. 

- Справді, звучить однобоко.

- Так. Ось я дивлюсь, наприклад, серіал "Коханці" (“The Affair” виробництва телеканалу Showtime, США – прим. авт.) і думаю: блін, сюжет такий – наші пишуть про те саме. Лікарня, автокатастрофа, той втопився, в того якісь проблеми із психікою, з минулим. У наших серіалах відбувається те ж саме. Проте чомусь від "Коханців" неможливо відірватися, чомусь там ти переживаєш за кожного з них. В їхніх серіалах немає хороших і поганих, кожен персонаж – людина зі своїми проблемами і своїм болем. Звісно, такими хочеться робити і наших героїв. 

"Найскладніше у "Кріпосній" було зніматися на морозі"

Фото: прес-служба СТБ

- Поговоримо про твою Галю в "Кріпосній" (другий сезон серіалу стартував 2 вересня на СТБ. - Ред.). З одного боку, вона діє сміливо: сподобався хлопець – пішла й сказала. А з іншого – чи не ставиться вона до коваля Назара так само, як пани відносяться до неї: захотіла – взяла? Адже Яков її примушує до сексу. 

- Вона молода дівчина і їй хочеться створити сім’ю. Я "робила" Галю через оцю її потребу, яка штовхає її на активні пошуки. Яку сім’ю вона створить і з ким – це вже інше питання. Там немає потреби в любові, романтиці чи ніжностях. Навіть, якби цим чоловіком виявився Яків, вона би погодилась, не зважаючи на важкий характер та відсутність тяжіння. І ось тут з’явився Назар – красень, молодий, роботящий. Звісно, вона одразу ж пішла в атаку, адже будеш сидіти чекати, то такого парубка швидко хтось забере.

-  Ти читала історичні довідки на тему сексуального насильства у XIX столітті. Ця тема є в серіалі.   

- Ніяка статистика чи історичні документи тут не потрібні. Проблема однакова – що в ті часи, що в наші, адже домашнє насильство й досі розповсюджене.  Те, що воно огидне, боляче і не повинно бути – це однаково для будь-якого часу. 

- Галя робить усе, аби поламати життя Катерині через заздрощі. Як ти ставишся до цього почуття?

- Я вважаю, що будь-які почуття, які людина в силах пережити, ми маємо приймати і нема тут чого соромитися. Якщо ти гніваєшся, то гнівайся на здоров’я. Ненавидиш когось – будь ласка. Зрозуміло, що від цього не повинні страждати інші люди, але самому собі треба завжди зізнаватися, що саме з тобою відбувається. Тому, якщо заздриш – прийми це та проживи.

- Мені дуже подобається суржик, на якому говорять герої "Кріпосної", багато діалектизмів, примовок, лайок. З вами на майданчику були філологи, фольклористи? 

- У кожній режисерській групі був редактор, зараз це називається скрипт-супервайзер. Одна з редакторок, Вікуля, наскільки я розумію, білоруска, і їй було дуже важко, коли ми починали з нею радитися. 

Пам’ятаю першу зміну, тоді знімали із Сашком Печерицею (роль Афанасія – прим. авт.) в Переяславі. Така чудова атмосфера була: хатинка, стріха солом’яна, рушники. Починається зйомка, і ми раптом говоримо українською. Це щось з підсвідомості йшло. Підбігає Вікуля: "Ребята, надо говорить по-русски!". 

Ми використовували російську в серіалі, бо паничі говорили тоді російською або французькою чи німецькою мовами. Було б недостовірно зробити повністю україномовний проект. Проте якісь стилістичні моменти зробили українськими: "ге, шо". Домовилися, що можемо використовувати українські слова, які збігаються з російськими. В нас є певна межа художнього вимислу. Так, це історично недостовірно, адже селяни, переважно, говорили лише українською, проте знімати серіал двома мовами – це дуже дорого і складно. 

Фото: прес-служба СТБ

- Наступне запитання ти чула неодноразово, проте воно від того не менш популярне: що було найскладнішим і найкумеднішим у роботі над "Кріпосною"?

- Я собі для зручності вже виписала пункти і всім розказую. Записуй: найкумедніше – на мене пукнув кінь і накакала корова.  Найскладніше – коли я вішалась і коли цілий день на морозі знімалася в холодних чоботях.

- А що за легенди ходять про твої фобію до птахів? 

- Щойно я дізналася, що мене затвердили на роль Галини, а я одночасно пробувалася на цю роль і роль Лідії Шефер, то зрозуміла, що де Галя, там і подвір'я з курками, індиками, гусьми і всім іншим крилатим страхом. Я одразу ж написала кастинг-менеджеру: "Сашо, в нас проблема. Це не примха, а серйозно". Вона мене запевнила, що все розрулить. 

Мені надсилають сценарій, я доходжу до сцени, де Галя йде по двору, несе в руці живу курку. Я надсилаю скріншот Саші, кажу: "Ну от, дочекалися!" Саша мене запевнила, що сцена переписана і замість курки буде порося. Проходить декілька місяців, мене викликають на майданчик для цієї сцени, я приїжджаю і ніде не бачу поросяти. 

- Підозріло ніхто не рохкає.

- Мене викликають до режисера і починається… Кажу: "Макс, якщо ти хочеш говорити зі мною про курку, то ні, ми це обговорили детально пів року тому. Якби ця курка була дуже важлива, то я би сходила до психолога, не знаю, подружилася би з курками, я би якось підготувалася. Я приїхала з інформацією, що партнером по сцені буде порося. Де моє порося?" Макс (Макс Литвинов – прим. авт.) зробив круглі очі й сказав, що з тварин є лише козеня, якому доведеться приставляти ножа до горлянки. Кажу йому: "Макс, дай мені ніж і я всім козлам тут горлянки переріжу!". Козеня – найкращий актор, зіграв блискуче.

"Творчість вимагає ризику та помилок"

- Які питання від глядачів чи журналістів дратують найбільше?

- Хто з ким спить, і хто скільки заробляє. Це дно етичності й моралі. А ще, коли від мене в прямому ефірі польською в інстаграмі вимагають "гаварить нармальна, парускі".

- Людям цікаво знати про гроші.

- Я розумію, але треба питати це якось коректно, натякаючи. До того ж, якщо людям розповідати лише про те, скільки квартир купив актор за гонорар у "Кріпосній" або хто з ким спить, то звідки в читачів будуть інші інтереси? Всі будуть думати, що ці люди (актори – прим. авт.) тільки те й роблять, що отримують величезні "бабки" і трахаються.

- А "бабки" таки величезні?

- Залежно для кого. 

Для касира в супермаркеті або санітарки в лікарні – так. Навіщо засмучувати людей?

- Як ти вважаєш, чи є у нас серіали, за розмахом схожі на "Кріпосну"?

- Важко порівнювати, бо "Кріпосна" був унікальним майданчиком за всіма умовами. Кількість сцен на зміну, відношення кожного цеху до своєї роботи, відношення до самого проекту. Таке зрідка зустрінеш. Бо знімати дві сцени, а не двадцять дві за день – це треба мати величезні гроші.

Але окрім фінансів, там вкладено багато праці та любові до того, що твориться. Плюс це історична картина: костюми, інтер’єри, карети. Я правда не знаю, з чим це можна порівняти.  

А з того, що я чула і чим я зацікавилася з роботи колег, то можу сказати лише попередньо, без будь-яких рекомендацій: серіал "Хованки" режисерки Іри Громозди. Я бачила декілька кадрів з фільму в інтернеті, і вони мені настільки запали в душу, що я вже хочу це побачити. Одразу видно, що там історія, у героїв дуже цікаві обличчя.

Ще дуже чекаю на два історичні проекти. Олександр Березань знімає "Абсолютно брехливу історію". А також копродукція зі словаками під назвою "Слов’яни". Мій знайомий там знімався і дуже високо оцінив рівень і підготовку. 

- На твою думку як акторки, в чому основна проблема низької якості більшості вітчизняних серіалів?

- Окрім того, що знімають не по дві сцени, а по двадцять дві за зміну, мені здається, що продюсери, які приймають рішення, що буде йти по телеканалах – бояться ризикувати. Вони хочуть упевненості в проекті, хочуть знати, що не прогорять. Але творчість вимагає ризику і проб, може невдач і помилок. 

- Наостанок зізнайся, чим закінчиться другий сезон "Кріпосної"?

- Не знаю. Мені самій цікаво! Можна зателефонувати до Польщі й спитатися в них – там уже всі бачили і знають. 30 серпня в них була остання серія.

Ольга Гдуля
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту