Акторка "Жіночого Кварталу" Катерина Нікітіна: Я ридала після прочитання цієї книги

Я раніше не була великим книголюбом. У школі мойже завжди читала скорочені варіанти творів, вибачте, Наталіє Миколаївно. ? Але через роки в мені нарешті прокинулося це почуття і бажання читати. Читати книгу. Причому я люблю саме живі книги - не електронні. Їх завжди приємно брати в руки і відчувати!

Моя улюблена - "Квіти для Елджерона" Деніела Кіза. Її колись мені порадила мама, яка була вражена неймовірною глибиною ідей автора. Та й взагалі я багато позитивних відгуків про неї чула. В тому числі й від дівчат із "Жіночого Кварталу".

Зізнаюся, на початку складно було читати. Адже це щоденник розумово відсталого 32-річного прибиральника Чарлі, його записи від першої особи, і все практично написано в дивному стилі, з помилками, незвично. Але далі все стає зрозуміліше й цікавіше. Чому? Не хочу спойлерити. Читайте, мої хороші, читайте - і все зрозумієте! ?

У будь-якій книзі кожен знайде для себе свій сенс. Так завжди було, є і буде. А у "Квітах для Елджерона" дуже багато чого можна знайти. І я знайшла. І буквально ридала після прочитання, довго не могла заспокоїтися.

Ця книга змусила мене замислитися про те, що ми часто не цінуємо все, що нам дано від народження. А також про можливості людського мозку. Бо все можна прокачати і підкачати, не тільки тіло. Вкотре підтвердився мій девіз по життю: "Немає нічого неможливого". 

Дуже багато в книзі йдеться і про моральні цінності, і про те, як важливо довіряти собі. Її корисно почитати і дорослим, і дітям. Мені ж особливо запам'яталася оця цитата з "Квітів для Елджерона":