Альф, "азіров" та грубе слівце. Чим займалася Тетяна Монахова – новообраний мовний омбудсмен

Поки одні кажуть, що обрання Монахової на посаду захисника мови – річ сумнівна, "Йод" переглянув, а що саме досліджувала українська докторка філологічних наук. І знайшов підтвердження тому, що з мовою Монахова таки була на "ти".

27 листопада Кабмін призначив першого в історії держави омбудсмена в питаннях мови – Тетяну Монахову. Це передбачено Законом "Про забезпечення функціонування української мови як державної". У ньому йдеться, що омбудсмен має захищати українську мову, стежити за дотриманням правил її використання у суспільстві як державної, а також усувати перешкоди й обмеження для користування мовою громадянами України. 

Якщо коротко – боронити солов'їну на усіх рівнях.

Однак деякі активісти відразу відреагували на цю новину зі скепсисом. Кажуть: інший кандидат – Тарас Кремінь – гідніший очолювати цю посаду, адже виступав за плекання української більш ревно, ніж це робила Монахова. 

"Кабмін призначив уповноваженим із захисту української мови Тетяну Монахову. Яку не помічали у захисті української мови останніми роками, яка часто спілкується у фейсбуці російською і вже забанила купу мовних активістів”, - повідомила письменниця і громадська активістка Іванна Кобєлєва у Фейсбуці.

До того ж, звернення до Уряду затвердити гідного омбудсмена Тараса Кременя раніше підписала низка науковців та громадських діячів, серед яких – професор "Києво-Могилянської академії" Володимир Василенко, член Інституту мови НАН України Павло Гриценко та письменник Іван Малкович. 

Однак наразі сторінка Монахової у Фейсбуці закрита для тих, хто у неї не в друзях. Тому підтвердити чи спростувати слова активістів важко.

"Йод" пройшовся мовними здобутками Монахової та пропонує ознайомитися з їх головними тезами. 

Що відомо про Монахову

Тетяні Монаховій 39 років. Вона – доктор філологічних наук та професор. Завідує кафедрою журналістики Чорноморського національного університету імені Петра Могили. Її запросили очолити цю кафедру від моменту заснування.

У 2015 році захистила докторську дисертацію на тему "Сучасні стратегії текстотворення в українській мові" в Одеському національному університеті Мечникова. За освітою - "Учитель української мови й літератури та англійської мови й зарубіжної літератури".

Монахова - автор понад 40 наукових праць, а також колумніст деяких українських видань. 

На сторінці університету Тетяни йдеться, що вона стажувалася на німецькому телеканалі Offener Kanal Magdeburg (м. Магдебург, Німеччина), в редакції видання Delо.ua, а також є авторкою та ведучою телепрограми "Діагональ" на Петро Могила ТБ.

Що досліджувала Монахова

Серед наукових інтересів Монахової - медії, масова комунікація, мова ЗМІ та тележурналістика.

Ось що вказує Монахова щодо реалій сучасної журналістики в інтерв'ю для власного університету:

"Ми перебуваємо в дуже щільному інформаційному потоці, весь час оновлюється інформація, дуже багато ресурсів пропонують нам новини. А вміння скептично та критично ставитися до прочитаного та почутого – це одна з найосновніших навичок сучасної людини". 

Треба вміти шукати інформацію, знати, де її можна знайти й розуміти, яким джерелам можна довіряти, а до яких треба ставитися з недовірою, як розрізняти фейки від новин.

Однак основним напрямом наукової діяльності Монахової є соціокультурні аспекти творення мови та журналістика.

Далі пропонуємо ознайомитися з головними тезами Монахової з її наукових робіт. Ми взяли на себе сміливість змінити терміни та інші наукові вирази для того, щоб легше читалося 😆. 

Стаття "Лексико-семантичні особливості дублювання телесеріалу "Альф" українською мовою" (2010 рік)
Фото: Alf/Facebook

Монахова у праці розібрала з філологічної точки зору особливості адаптації англійської мови на українську та довела, наскільки важливо якісно перекладати іноземні фільми

"Уперше телесеріал "Альф" було трансльовано в Україні телеканалом ICTV. Тільки з 1997 р. до 2001 р. його показали п'ять разів. Активізації живого мовлення сприяє україномовна адаптація серіалу. Відтак якісному українському перекладу належить велика роль у популяризації розмовної мови"

"Особливості вибору слів для перекладу демонструють бажання перекладачів якомога ближче наблизити іншомовний текст до українських реалій, зважаючи на наш гумор, традиції та смаки"

"Переклад серіалу "Альф" захоплює своєю емоційною привабливістю, зв'язком із народним життям, впізнаваністю".

Приклади:

- Я щойно прогнав якогось волоцюгу

- Врятував з халупи, де стигне кров

- Годі порожньої балаканини

- Побазікаю телефоном з друзями

- Приперлася в наш дім.

Стаття "Азірівка як соціолінгвістичний феномен" (2014)

У цій праці Монахова дослідила мову колишнього прем'єр-міністра Миколи Азарова. Особливу увагу приділила реакціям на це "явище" в Інтернеті та ЗМІ, називаючи його "мовною грою".

"Українські медіа й україномовний Інтернет є тим простором, де мовна гра реалізується масштабно. Особливістю такої гри є те, що контекст є зрозумілим для всіх учасників, реакції, як правило, можна класифікувати («негативна – байдужа – схвальна»), а саму мовну гру слід вважати явищем соціолінгвістичним, оскільки її засобами реалізують певні політичні й суспільні ідеї, вербуючи союзників і формуючи громадську думку"

Фото: Микола Азіров/Фейсбук

"В особистому блозі «для досліджень екзистенції» Артема Бебика, недописьменника й псевдофілософа за автохарактеристикою, знаходимо таке: "Азірівка або смірть! Завжди почував певну втрату через те, що в українській не можна так спотворювати слова, як у російській, через переважно фонетичну структуру нашої граматики. Але сумувати довго не довелося, адже з’явилася по-справжньому самобутня альтернатива – азірівка. Говірка походить від своєрідної вимови нинішнього прем’єр-міністра – вельмишановного Миколи Яновича Азарова. Азірівці властиві крайнє радикальний ікавізм (перехід о, е тощо в і), акання (властиве російській мові), широке вживання росіянізмів. До того ж говірка вже набула власний лексикон, який прямим шляхом узятий з вуст Миколи Яновича".

"Гра в азірівку набуває розмаху і в соціальних мережах. Зокрема, у популярній серед молоді мережі «ВКонтакте» знайдено нібито персональну сторінку Прем’єр-міністра України, оформлену так:

«Здісь місто світого правіпісу азірівка. ПІДПІСЮЙТЕСЯ. Азірівка [azirivka] – осібілівій діалєкт, якій дєякі вчєні віднісять до акремаі мові. Імєє спільні чєртьі с балачкай і русінськай мовай. Єдіній віявлєній насій – Нікола Янівіч Азірів. Мовє прісвоєна статус мовьі націанальнава меньшінства в Укрйіні»

Також Монахова приділяла увагу українським письменникам та поетам. Вона досліджувала тексти Ліни Костенка, Юрія Іздрика, звертала увагу на суржик та інші прояви штучних деформацій української мови. Однак основним полем дослідження Монахової залишається формування українських текстів під впливом процесів модернізму та постмодернізму.

Стаття "Постмодерністський кітч у лінгвістиці" (2013 рік)
Фото: @chotkyi_paca

"Еволюція поняття кітч відбувається від розуміння кітчу як поганого смаку й антикультури до кітчу як сучасного мистецтва, де поєдналося багато стилів".

"Дослідниця кітчу Т. Гундорова вказує на те, що на сьогодні утвердився молодіжний кітч, представлений у Жадана, Дереша, Карпи. Суржик-кітч свідомо упровадив Жолдак. Натомість кітч, який навіть жахливе подає красиво, стає складовою і фентезі Дяченків і "стьобу" братів Капранових".

Приклади: 

- "…мій друг Вася Комуніст, хороший хлопець, рідкісної душі похуїст" (Жадан)

- "…так, аби ти, з одного боку, зовсім ноги не протягнув, а з другого – не надто вийобувався і не перепаскудив своєї реінкарнації купівлею танкерів із нафтою чи цистерн зі спиртом" (Жадан)

- "…ето же настоящий фашизм, каже чоловік моєї коханки…" (Андрухович)

Детальніше про те, чим займається Тетяна Монахова на дозвіллі, можна прочитати за посиланням 👈. 

Фото з сайту Чорноморського університету

Віка Степаненко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Маргарита Ярошенко
Ну задля наукового ступеня вона могла написати свої дослідження. А як насправді є, перевірити неможливо.
1 груд 2019 р., 17:22
Ви
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту