Анкета для емігрантів: за яких умов українці готові повернутися додому

Президент Зеленський під час інавгурації звернувся до українців, які "зробили себе" за кордоном, та запросив їх повертатися додому і будувати країну разом. Ми опитали успішних емігрантів – чи готові вони?

Реалізувавши два документальні фільми про наших за кордоном, я доволі багато часу провів у емігрантському середовищі. 

І неодноразово запитував тих, хто поїхав, чи хочуть вони повернутися в Україну? За моїми спостереженнями, у яких би часових поясах вони б не жили, із яких джерел воду б не черпали – ці люди щодня прокидаються та засинають з думками про Україну. Проте – не повертаються.

Поки їхній "камбек" є не прагненням, а радше мрією. Адже ні механізмів, ні реальних кроків назустріч великій проукраїнській силі, що відстоює національні інтереси далеко від дому, не було. Лише є заява Володимира Зеленського в інавгураційній промові: "Я звертаюся до всіх українців на планеті: ви нам дуже потрібні".

Маючи контакти в багатьох країнах світу, я вирішив прозондувати грунт: звернувся до емігрантів різного віку, статі та соціального статусу з питанням: "Що має змінитися в Україні політично / культурно / ментально, щоб ви повернулися на Батьківщину?"

"Одним з критеріїв можливого повернення буде робота президента"

Логопед-дефектолог з Лос-Анджелеса Наталія Годжик, яка понад 20 років живе та працює за океаном:

- Я би повернулась на Батьківщину, якби в мене була можливість реалізувати свої набуті знання і досвід у відповідних сферах в Україні. З відповідним рівнем життя, таким, як у мене зараз в США, або вищим.

Безумовно, одним з критеріїв можливого повернення в Україну буде і робота нового президента та нової більшості у парламенті.

Для мене архіважливо знати, що Україна - це перш за все держава з курсом на світ, а не на Росію. З українською мовою та іншими державницькими елементами.

Україна для мене є не просто місцем народження, а передусім країною, якою хочу пишатися - гідне населення, адекватний думаючий уряд, перспективи.

Я насправді вважаю, що це все в Україні є. Треба пошвидше декомунізуватися на всіх рівнях, відчистити своє, вчити людей бути громадянами, а не населенням, вчити відповідати за свої вчинки, своє життя. І надихатися гордістю за своє через історію, культуру, відомих людей тощо.

"Працювати за 60 євро на місяць для мене вже неприйнятно"

Консультант дипломатичних місій Канади, яка тривалий час живе і працює у Оттаві, погодилась відповісти лише на умовах анонімності:

- Зараз в Україні занадто високий рівень нетолерантності до самих себе, складно пробачати одне одному. Це видно з кількості кандидатів і політичних партій. Низова політична культура тримається на помсті, а не на співпраці. Це має змінитися. В ідеалі - постійний Майдан у розумінні співпраці та рішучості.

Бажана більша агресія до Росії, але водночас треба цінувати своїх проукраїнських росіян та інших меншин, увага до них. Винесення інших корінних меншин на перший план може допомогти затьмарити проросійське лобі.

Зараз усе навпаки – значна частина суспільства хоче примирення з Росією, а деякі спікери дорікають за мову приватного спілкування росіянам. Це неправильна асиметрія.

Якщо отримати індивідуальну гарантію для себе і всіх членів сім’ї, що можна було б реалізуватися професійно в Україні і не втратити заробленого, то еміграція не була би потрібною. Це найважливіше. Я працювала в Україні на зарплаті 60 євро на місяць. Причому це була посада національного рівня. Це абсолютно неприйнятно для мене тепер...

У той же час, левова частка українців таки готова повертатися на Батьківщину на нижчу зарплату. Однак – за певних умов.

"Чекаю на реформи. Перш за все судову"

Михайло Бердичевський, бортпровідник компанії Wizz AIR, що вже кілька років живе у Варшаві:

- Готовий повернутися в Україну навіть на меншу заробітну плату. Але в Україну, де не змінюватиметься вектор від Європи до Росії через кожні 5 років.

Я маю бути впевненим, що незалежно від зміни влади не залишуся без роботи, а моїй компанії ніхто не вказуватиме, як вести свою діяльність.

Ну й реформи, звісно, дуже важливі. Перш за все - судова. Реформа у медицині та освіті – це те, що треба зробити найближчим часом.

Щодо моєї діяльності, то реформа у транспорті критично важлива. В Україні нарешті має запрацювати нормальний загальнодоступний транспорт, "індійські" маршрутки мають зникнути, наче осінній перший сніг. Я уже мовчу про нові дороги та місця для паркування. В авіації насамперед має вкоренитися правило відкритої конкуренції, де ринок регулює ціноутворення.

"Бізнес має бути із чесними та непорушними правилами гри"

Старший консультант Sia Partners у Нью-Йорку Роман Озимко:

- Я би повернувся, якби знав, що не буду зіштовхуватися з корупцією у судах і можу сподіватися на справедливе рішення. Матиму заробітну плату, яка б дозволяла і подорожувати, і жити на комфортному рівні.

Хочу бути впевнений у безпеці своєї майбутньої родини і не переживати за завтрашній день.

Українська економіка має дотримуватися стабільного зростання ВВП на рівні від 4% і вище. Бізнес має бути прозорим із чесними та непорушними правилами гри. "Смотрящі" та "маски-шоу" мають відійти у минуле. Політично Україна має рухатися в бік Європи до повного викорінення корупції на всіх рівнях життя.

"Я повернусь у державу, де працює система охорони здоров'я"

Водій великогабаритного транспорту із Чикаго Василь Третяк, що вже 10 років живе в Штатах:

- Україна та США - два різні світи й дві системи, які ментально різні по своїй суті. Я ж вважаю, що перш за все зміни мають бути на ментальному рівні. Нам треба позбутися наслідків совкового патерналізму.

Я очікую реформ у сфері державного управління. Себто процес, коли державна машина максимально спрощує усі паперово-процесуальні дії для економії часу громадян.

Я хочу змін у правовій сфері, де перед законом рівні абсолютно усі: олігархи, чиновники, мажори і таке інше.

Я повернусь у державу, де працює система охорони здоров'я. Реформована з висококласними спеціалістами.

Більше того, я хочу жити в державі, де є відповідний рівень зарплат і відсутня чорна бухгалтерія, система освіти у вишах не по дзвінку і конвертах.

"Важливий елемент мого повернення - самоідентифікована позиція країни"

Приватний підприємець із Сток-он-Трента(Велика Британія) Анатолій Тарковський:

- Я, як і  тисячі інших українців з усього світу, готовий повернутися в Україну. Проте для мене неабияк важливо мати можливість забезпечити матеріально свою родину.

Також важливим елементом мого повернення на Батьківщину вважаю самоідентифіковану позицію нашої країни. У нас має бути проукраїнський президент та Верховна рада. Судова та медична реформи мають бути реалізовані якомога швидше. Подолання корупції та панібратства - першочергове завдання.

Замість післямови

Економічна та політична нестабільність, корупція на всіх рівнях побутового життя, відсутність верховенства права – насамперед ці ганебні факти змусили сотні тисяч українців шукати кращого життя в еміграції. Надто тривалим було очікування змін у країні, яких у кінцевому результаті так і не відбулося.

Проте, як показує моє невеличке опитування, чимало українських сердець готові увімкнути режим реверсу. Для цього потрібно не так багато: реформувати країну і повернутися до емігрантів обличчям, простягнувши руку назустріч, адже перший крок ці люди для нас і до нас уже давно зробили…

Володимир Мула
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту