Чому українські батьки обговорюють нові меми про Гуся: інтерв'ю з ілюстраторкою Надією Кушнір

У Фейсбуці на сторінці відомого інтернет-мема "Гусь" з'явилася нова серія малюнків - про труднощі, з якими стикаються українські батьки.

Сотні тисяч мам впізнають себе на картинках і обговорюють їх на батьківських формах. Як Гусь став мамою і чи не передвістка це книги про його пригоди - розповідає автор малюнків Надія Кушнір.

Я не можу зняти турнікети з туалетів, але хочу вплинути на це

- Надіє, минулого року ви вперше стали мамою. І тепер Гусь із немовлям розповідає про труднощі, з якими зустрічаються батьки. Чому ви заговорили про це, допекло?  

-  Я стала мамою рік тому, довго відходила після складних пологів і не могла сама носити важке, тому мені завжди хтось допомагав. А зараз я переїхала у нове місто (Дніпро. - Авт.) і стала матір’ю-одиначкою, тож мені постійно треба носитися у справах не самій, а з малюком, який вже зовсім не легенький. 

Я не дуже озвучувала ці проблеми, бо в усіх містах навіть просте пересуваннє є проблемним, але всі якось допомагають або справляєшся сама. Але тут (у Дніпрі. - Авт.) я стикнулася з повним маразмом. У деякі місця складно кудись потрапити, навіть коли тобі допомагають: бігаєш туди-сюди у намаганні якось вийти з ситуації, але зрештою приречено їдеш додому.

- У своїх нових сюжетах ви показали, як складно мамі з немовлям пересуватися містом чи заходити куди завгодно: кафе, туалет, громадський транспорт. Для вас нова серія малюнків - спосіб щось змінити чи зняти стрес? 

- І те, і інше. Та все ж більше сподіваюся: якщо вкотре тикнути в цю проблему пальцем, то вона стане нагальнішою та зрештою вирішиться. Я не можу поставити всюди правильні заїзди, чи зняти турнікети з туалетів, але, може, малюнками вплину на проблему. 

- Як змінився ваш власний графік та стиль роботи після появи дитини? 

- Працювати стало важче. Вільного часу немає. Навіть часу для сну замало. Я майже не малюю книжок і не беру дуже термінових замовлень, хоча раніше тільки цим і займалася. Прийшлося змінити ціни та й узагалі підхід до роботи.

- Але, якщо я правильно пам'ятаю, вагітним Гусь ніколи не був? 

- Та був. Так довго був, що всі вже не могли дочекатися, коли ж розроджуся. 

- Чи плануєте зробити з Гусем-мамою якийсь окремий проект - можливо, нову книжку?

- Ні. Мені подобаються якісь окремі мінісерії, але великого окремого проєкту саме з Гусем я не планую.

Погроз на мою адресу останнім часом вже немає

- У цьому випадку Гусь ваше альтер-его. А взагалі чи багато у вас спільного та як це змінюється з часом? 

- Раніше спільного було більше. Зараз не дуже. Загальний напрямок і думки однакові, але раніше я висвітлювала тільки ситуації, які траплялися зі мною особисто. Зараз деколи треба звертати увагу на інші проблеми, які мене не дуже хвилюють. Ідентично, я не висвітлюю ніяк політичну сферу, хоча важко сказати, що вона не відіграє в моєму житті ніякої ролі. Ми всі переживаємо за свою країну. Просто тут, вважаю, я не маю права комусь нав’язувати своє бачення.

- Гусь часто у кумедній формі привертає увагу до проблем, переживань та незручностей, які знайомі багатьом.  Але бачу, що такі прості важливі речі бісять ваших коментаторів та підписників. 

- Чесно кажучи, постійно комусь щось не подобається. Раніше я це довго пам’ятала і переймалася, але з часом звикла. Я щира з людьми і багато думаю про те, щоб не образити тих, кого не хотілося б, своєю творчістю. Але, як показує практика, нервуються і ображаються не мої підписники, а ті, кого занесло випадково, або найняті люди, у яких є завдання -  вивести мене із себе😊

- Які найкумедніші або найдивніші обвинувачення в бік Гуся вам доводилося чути? Чи бували погрози на вашу адресу? 

- Погрози були колись давно і доволі серйозні, але останнім часом нема, і добре. А найдивніше звинувачення - те, що я висвітлюю і пропагую культ їжі та людей із зайвою вагою, а сама худа. Ну таке щось, дурня😊. Але нічого краще за хорошу їжу немає, так😊.

- Ви досить гостро реагуєте на агресивну критику в коментарях, чи хотіли їх закрити? 

- Гостро, коли вона агресивна. Бо як так можна. Не думаю, що я якимось чином заслужила на агресивну реакцію. Але я в усіх випадках стараюся віджартуватися, а вже потім слати 😊.

- Чи може сучасний митець існувати поза соцмережами?

- Ні, бо про нього ніхто знати не буде. А як дізнаються - все одно висвітлять у соцмережах. 

Зараз таке життя - все змінюється, і треба говорити так, щоб тебе почули. Якщо, звісно, хочеш бути почутим.

По життю я досить трагічна і фатальна людина

- Розумію, що це питання вам вже трохи набридло, але воно хвилює багатьох. Скажіть, будь ласка, чи вдалося "відбити" Гуся у росіян? (Деякий час тому у російській соцмережі Вконтакте з'явилася сторінка, яка копіює створеного Надією персонажа. - Авт.) 

- Ця історія ще нічим не закінчилася. І невідомо, чи закінчиться. От війна у нас з ними закінчиться, і тоді, можливо, у мене будуть важелі якось на це впливати.

- Є багато ілюстраторів, які створюють власних персонажів. Але таким популярним, як Гусь, в Україні ніхто не зміг стати. Частково це тому, що у вас (і звісно, у Гуся) чудове почуття гумору. А як воно допомагає у побутових або робочих ситуаціях? 

- Не особливо допомагає. Я по життю досить трагічна і фатальна людина. Я постійно занята і забігана, вічно втомлена і постійно борюся проти якоїсь несправедливості, тому на гумор у моєму житті особливого місця немає.

- Як складаються ваші стосунки з іншими ілюстраторами? Чи є в країні  професійна тусовка, де можна розраховувати на підтримку та солідарність? Наприклад, уявляєте, щоб Гусь, на знак підтримки того ж Олександра Грехова, набув рис Тараса Шевченка?  

- В Україні є тусовки ілюстраторів, але я не дружу з усіма. Мені досить складно будувати стосунки, як дружні, так і не дружні, тож дружу з дуже обмеженим колом людей. Я стала досить перебірлива у тому, з ким дружити і кому довіряти.

А на рахунок підтримки Грехова, то це скоріше був би супротив проти маразматичної системи, в якій можливо просто прийти і щось знищити. Але творчість Олександра я не дуже люблю. Та все ж з ножем по метро не бігаю 😊.

- У вас є ще один, поки що менш відомий персонаж БарСук? Як він відрізняється від Гуся за характером і тематикою?

- Мені потрібна віддушина, де я можу не перейматися, що про мене хтось подумає і робити те, що захочу. Гусь уже має стале коло прихильників, у нього цілком сформований характер і цінності. У Барсуці в мене ціла група інших персонажів, тож там можу дати собі волю, не озираючись на очікування інших.

Хайпу не шукаю, але можу дозволити собі казати правду

- Як вам вдається дотримуватися балансу між соціальними та комерційними проєктами Гуся, підписники негативно реагують? 

- Я їх не розділяю. Навіть комерційні проєкти, за які я беруся, все одно несуть соціальний меседж. Тому реакція підписників абсолютно адекватна, адже я жодним чином не відмовляюся від своїх поглядів чи моралі. Та і я переважно не висвітлювала свої комерційні проєкти на сторінці Гуся, а створювала контент для конкретних фірм і їхніх сторінок. 

Скоро планується проєкт, який не несе особливої освітньої мети, чисто комерційний. Це вперше, і висвітлюватися він буде на сторінці Гуся. Не знаю, яка буде реакція, але чекаю негативної. Точно хтось скаже, що я здуріла чи продалася. Але я три роки ізолювала людей від прямої реклами на своїй сторінці і в цьому випадку намагатимусь також зробити її максимально ефективною для компанії, але безболісною і смішною для моїх підписників.

- Чи пропонували Гусю "піти на барикади": долучитися до Жіночого маршу або ЛГБТ-прайду? Як взагалі ставитеся до хайпу? 

- Мене постійно кудись кличуть, але я не завжди йду. Декілька років тому підтримувала ЛГБТ-прайд. Робили разом з ними листівки з Гусем. Я взагалі спокійно ставлюся до такого плану речей, поки це має адекватний вигляд і справді про рівність, любов і повагу. Тому я завжди рада підтримувати те, що мені близьке. 

Спеціально хайпу не шукаю. Я щира у своїй творчості і житті, тож просто кажу те, що вважаю за потрібне тоді, коли вважаю за потрібне. 

Наразі я ще можу собі дозволити таку розкіш, як казати правду.

- Якось ви сказали (не дослівно): щоб стати щасливою, треба ще зробити багато справ. Яка ваша наступна мета?

- Наразі всі свої амбіції та потреби я поставила на задній план. У мене є дитина. І надалі мій син і його потреби будуть моєю метою.

Ольга Ліцкевич
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту