Бізнес-таємниці української молоді: як виграти грант та провести кінофестиваль

Розповідає дівчина, яка захищає новий український кінематограф не тільки на словах, а й на ділі. Вона та її друзі знають, як знайти гроші на добру справу.

Це Валерія Сочивець. Вона – режисерка, продюсерка, у минулому кураторка ГогольFest, а також засновниця громадської організації "Сучасне українське кіно "СУК" і програмна директорка фестивалю "Кіноогляд". І це у 27 років.

Валерія з чотирьох років займалася у дитячому шоу-театрі, знається на хореографії, акторській майстерності, вокалі. Мала досвід в організації конкурсів "Містер" і "Міс" школи, театральних вистав.

Закінчила Київський університет ім. Карпенка-Карого - режисерську майстерню Василя Вітера. Згодом стала працювати на "ГогольФест" і навчалася кураторських навичок у Максима Демського.

Організацію СУК, про яку далі піде мова, офіційно заснувала разом з режисером Філіпом Сотниченком у 2015 році. Однак покази фільмів відбувалися з 2013 року.

І вже чотири роки Валерія активно просуває новітнє українське кіно.

Оцінювання кіно - за кольорами

- Валеріє, що стало поштовхом для того, аби заснувати повноцінну організацію, присвячену сучасному українському кіно?

- Організація створилася сама по собі, адже були люди, які хотіли щось створювати разом. Але саму абревіатуру СУК придумав директор фестивалю ГогольFEST Максим Демський. 

Я працювала на фестивалі та займалася його кінопрограмою з 2012 року. Коли ми робили програму з українського короткого метра, Максим запропонував назвати її СУК - Сучасне українське кіно.

На "ГогольФесті" ми показували фільми тоді невідомих режисерів, які зараз знімають своє повнометражне кіно - Катерини Горностай, Антоніо Лукіча, Юрія Шилова, Філіпа Сотниченка, Нікона Романченка, Нарімана Алієва. Але як частину самого фестивалю.

А безпосередньо у 2015 році вирішили офіційно зареєструвати СУК як громадську організацію.

СУК займалася і займається популяризацією українського кіно. Від часу свого створення команда організувала понад 120 показів програм сучасного українського кіно, створювала кінопрограми для ГогольFEST, Куiv Comic Con чи KIFF Molodist.

А цьогоріч провели перший масштабний кінофестиваль короткометражок "Кіноогляд", мета якого – відкрити нові імена українського кінематографа.

- "Кіноогляд" - це програма кіно упродовж трьох днів, що складалася з декількох блоків: конкурсної, позаконкурсної програми та блоку з іноземними фільмами, - пояснює Валерія. - Фільми для участі в конкурсі відбиралися селективною комісією - Катериною Горностай, Антоніо Лукічем, Філіпом Сотниченком, Олександром Телюком, Ельмірою Асадовою та мною.

Ми ставили замість оцінок кольори: червоний - погано, жовтий - може бути, зелений - добре. Відібравши таким чином короткий метр, я формувала програму - згідно з кольорами. Когось, на мою думку як програмної директорки фесту, я справді підтягнула, бо хотілося авторам надати шанс подивитися свій фільм на великому екрані та отримати фідбек від глядачів.

Позаконкурсні фільми обиралися особисто мною, а іноземні картини формував у програму режисер та продюсер Максим Наконечний.

Нагороди "Кіноогляд"

Як знайти гроші на творчий проєкт

- Ви – некомерційна організація. Як ладнаєте з пошуком фінансування, як знаходите партнерів?

- Шукаємо, подаємося.😁 Це справді важко, для цього застосовуємо всі можливі ресурси, але не завжди нам вдається знайти фінансування. Наприклад, цьогоріч ми виграли пітчинг в УКФ (Український культурний фонд. – Ред.), нас підтримали в Держкіно. Сподіваємося, наступного року партнерів знайдемо швидше.

Наприклад, напряму звертаємося до читачів через різні медіаресурси, у тому числі інтернет-видання:

"Якщо ви зацікавлені робити з нами наступний КІНООГЛЯД, зв'язуйтесь з нами! Ми відкриті до співпраці" 😉

Валерія зізнається, що найбільше в роботі організації заважає брак фінансування. Бо зазвичай члени команди працюють на волонтерських засадах та й багато ідей неможливо втілити без відповідної підтримки.

- Коли отримуємо грант під певний проєкт (як це зробити – див. нижче. – Ред.), нас це дуже тішить, бо нарешті просиш людей працювати не безкоштовно. Але, наприклад, доволі тривалий час ми створювали "КіноСереду" виключно на волонтерських зусиллях. Це проєкт неформальних зустрічей кінематографістів, показів нових стрічок, майстер-класів та читок сценаріїв на різних майданчиках, останній з яких – Будинок кіно.

Але хотілося, щоб, коли є подібні ініціативи, знаходився спонсор. Бо іноді доводилося шукати додатковий підробіток, щоби покрити бухгалтера й витрати на різні бюрократичні довідки. 

Валерія підкреслює, що без подібних заходів Україна ризикує не помітити багато насправді талановитих людей, які можуть створити щось екстраординарне. Команда СУК хоче не тільки знайомити українців з роботами інших режисерів, а й активно займатися випуском власного кіно, чим вони займаються ще з 2015-го. Зараз у розробці команди – фільми "Ля Палісада" режисера Філіпа Сотниченка, що реалізується за підтримки Українського культурного фонду, та "Із зав’язаними очима" режисера Тараса Дроня, що на фінальній стадії монтажу. Стрічку "Зарваниця" Яреми Малащука та Романа Хімея команда відправляє по міжнародних кінофестивалях.

- Кіно має бути різним: касовим і не касовим. Має бути авторське кіно, яке країна мусить фінансувати. Бо воно підіймає імідж України за кордоном.

Декілька порад тим, хто хоче реалізувати свою ідею в кіно

1. Добре підготуватися

Перед пошуком коштів для реалізації проєкту, його ідею треба описати на папері у вигляді заявки, потім скласти трітмент - докладний опис суті фільму/проєкту, за яким складеться враження про фінальний продукт. Потім, якщо подається кіноробота, потрібно скласти й прописати сценарій.

2. Знайти людину, яка займеться "просуванням"

Якщо весь підготовчий етап закінчено, наступний крок - знайти продюсера. Можна звернутися до продюсерів кінокомпаній, які допоможуть втілити проєкт.

3. Підібрати правильну команду та менеджера

Кіно - це командна гра, тому, якщо хочеться зробити насправді хороший фільм, то потрібен менеджер, який допоможе зайнятися організаційними й фінансовими питаннями, поки режисер буде зайнятий творчим втіленням проєкту.

4. Звернутися в компанії, що займаються кіновиробництвом

Для того, щоб їх зацікавити, потрібно все ретельно продумати на підготовчому етапі.

5. Шукати гранти

У разі якщо ніхто з проєктом не допоміг, потрібно знайти гранти. Їх можна "пробивати" в Гуглі, питати через знайомих або моніторити на спеціальних ресурсах. У нас гранти дають державні Український культурний фонд і Держкіно України. Але для цього все одно потрібна команда з продюсером для подачі заявки або зареєстрований ФОП.

Також для цих структур потрібно подавати більше інформації про проєкти:

  • синопсис
  • трітмент
  • сценарій
  • бюджет
  • режисерське бачення проєкту
  • продюсерське бачення проєкту
  • маркетингова стратегія
  • команда проєкту
  • календарно-постановочний план
  • візуалізація проєкту
  • можливі локації, тизер, розкадровки.

Фото: facebook

Віка Степаненко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту