Благодійник людства з Вінниччини, якого 45 разів номінували на Нобеля

Зельман Абрахам Ваксман - мікробіолог і біохімік, який вивчав ґрунтові організми. Лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1952 року за відкриття стрептоміцину - першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу. Автор терміну "антибіотик". 22 липня виповнилось 132 роки з дня його народження.
Поруч із землею я вирішив шукати відповідь на численні запитання про циклічність життя в природі, які дедалі частіше поставали переді мною.
Зельман Ваксман.

Як урятувати життя мільйонів

Майбутній учений світового рівня, зробивши перші кроки на Вінниччині, рушив у подорож тривалістю в життя, яке не було солодким. Ледь юнакові виповнилося 20, померла мати, яка в усьому його підтримувала. Ці події збіглися із закінченням одеської гімназії. Через дискримінаційну щодо євреїв державну політику, подальшої перспективи в Російській імперії юнак не мав і чудово це розумів. А тому в 1910 році подався, як і багато співвітчизників, до іншого берега океану, де вже жили двоюрідні брати та сестри.

Спочатку він кинув емігрантський якір на фермі в штаті Нью-Джерсі, де жила сестра Молко. Вже наступного року Ваксман - студент Ратґерського коледжу. З 1914-го займається бактеріологією. Навіть не підозрюючи, що вона приведе його на науковий Олімп. Завершення навчання 1916 року збігається з отриманням громадянства США.

Наступні півтора десятиліття - рух по висхідній: щоденна праця, дослідження, наукові публікації, академічні ступені. А далі - подія, яка, зрештою, круто змінить життя.

📷 © invent.org

1932 рік, Американська національна асоціація боротьби з туберкульозом звертається до Ваксмана з проханням упритул зайнятися процесом руйнування палички Коха в ґрунті.

Учений вивчає досвід попередників, розробляє програму досліджень і формує колектив. Далі - пошук відповіді на питання: "Чому мікобактерія досить швидко руйнується в грунті?". Натхненні науковці проаналізували купу мікроорганізмів, шукаючи ті, що пригнічували збудник туберкульозу, а потім намагаючись визначити "зброю" - діючу речовину. 

Зельман Ваксман та дві жінки-соратниці, які випробовують стрептоміцин - бактеріальний антибіотик, що виробляється ґрунтовим актиноміцетом - головним чином застосовується для лікування туберкульозу. Експериментальна станція сільського господарства Нью-Джерсі в університеті Ратгерса. 📷 ccr.cancer.gov / © CC-BY-SA-4.0

1940 рік: виділення актиноміцину, який був надто токсичний не лише для бактерії, а й для організму людини. Однак згодом його почали використовувати для боротьби з раком - у складі препаратів хіміотерапії.

1942 рік: отримання стрептотрицину, частково ефективного, але теж занадто токсичного, аби його застосовувати при лікуванні.

1943 рік: молоді вчені Альберт Шац (1920-2005) та Елізабет Буґі (1920-2001), які працювали під керівництвом Ваксмана, виявляють стрептоміцин - вбивцю туберкульозу.

1946 рік: початок офіційних клінічних випробувань препарату безпосередньо на хворих.

1948 рік: завершення тестувань, патент "Стрептоміцин і процес отримання" оформлено на Ваксмана і Шаца. Елізабет Буґі тоді переконали, що для блискучої молодої дослідниці не важливо, щоб її ім'я було на патенті, бо "одного дня вона вийде заміж і матиме родину".

📷 wellcomecollection.org / © CC-BY-4.0

1952 року керівник групи дослідників отримав Нобелівську премію і світове визнання. Завдяки стрептоміцину вдалося врятувати сотні мільйонів життів.

Коментуючи факт високої нагороди, професор шведського Каролінського інституту Арвід Волґрен підкреслив, що це відкриття не було випадковістю, а "результатом тривалої, систематичної та невтомної праці великої групи вчених".

Хто відкривач стрептоміцину?

Наука вже давно не є справою одинаків. Над тією чи іншою проблемою працюють колективи, іноді сотні людей. Коли стається епохальне відкриття, буває, виникають непорозуміння. Не уник цього і Ваксман. 

До Нобелівської премії ще чотири роки. І саме на них припадають академічні розбірки та їхній апофеоз - судовий процес. Йшлося не лише про славу, а й про солідні гроші - відрахування фармкомпаній. Молодий науковець вимагав визнати його рівноправним співвідкривачем і збільшити свою частку роялті.

Зельман Ваксман и Альберт Шац.

Які аргументи Шаца? Документальні: посилання на статтю трьох авторів у науковому журналі та патент, авторами якого вказано двох чоловіків. А ще - натяки на схильність шефа до специфічної моделі "співавторства". Мовляв, і його перша монографія "Ферменти" (1926), і деякі інші праці - саме такі.

Підтримані тогочасним науковим співтовариством аргументи Ваксмана: напрямок пошуків окреслював саме він, контроль за роботою асистентів - його безпосередня функція.

В результаті сторони уклали мирову угоду: Ваксман і Ратґерський університет визнали Шаца співвідкривачем стрептоміцину, він отримав $120 000 і 3% роялті з продажу препарату. Однак на кар'єрі можна було ставити хрест - наукові еліти оголосили йому бойкот. Шац подавав заявки на роботу в 50 лабораторіях, однак ледь влаштувався в дрібний приватний коледж.

Тож 1952-го Ваксману вручили Нобелівську премію, офіційно закріпивши за ним статус "батька" стрептоміцину. Нобелівський комітет проігнорував заяву агроколеджу, де працював Шац, і посилання на патент, і позасудову угоду, за якою останнього було визнано рівноправним співавтором винаходу.

Асистента почули лише через півстоліття. Група американських професорів на чолі з вірусологом Карлом Мараморошем і біохіміком Дугласом Евелі домоглися того, що Ратґерський університет визнав несправедливість поводження з Шацем. На схилі років вченого нагородили медаллю Ратґерського університету (1994).

З кінця 20 століття ставлення до співпраці в наукових лабораторіях кардинально змінилося. Нові генерації дослідників виступили проти панівної тези "міста здобувають генерали". Нині найпрестижнішими преміями нагороджують не лише ідейних натхненників експерименту, а й тих, хто безпосереднього над ним працював. Яскравий приклад - Нобелівка з фізики 2010 року, яку молодий російсько-британський вчений Костянтин Новосьолов отримав разом зі своїм науковим керівником Андрієм Геймом. 

За сучасними стандартами, всі три першовідкривачі стрептоміцину - Ваксман, Шац, Буґі - були гідними і патенту, і Нобелівської премії.

📷 © digitalcommons.rockefeller.edu

Цікаві факти

  • Матір нобеліанта звали Фрадя (Фрейда), дівоче прізвище - Лондон.
  • Агрономічний коледж науковець обрав тому, бо там платили стипендію й це давало фінансову незалежність.
  • Він згадував: "Усе почалося з українського чорнозему. Я думав про нього завжди - і в Одесі, і пізніше в США".
  • Живучи у США, 1924 року приїжджав на малу батьківщину, до Нової Прилуки. 1929 року він ще раз відвідав рідну землю, отримавши особистий дозвіл на в'їзд у СРСР.
  • Арвід Волґрен, професор Каролінського інституту (Швеція): "Один з найвидатніших благодійників людства".
  • Очолював Массачусетський центр морської біології, де, за завданням уряду США, займався розробкою методів очищення днищ і приладів суден від морських організмів, які їх обліплюють.
  • Був автором чи співавтором понад 400 наукових статей і 28 книг. 1954 року вийшла його автобіографія "Моє життя з мікробами".
  • 1951 року за рахунок половини своїх авторських роялті заснував Ваксманівську лабораторію досліджень в галузі мікробіології, яка і в 21 столітті видавала наукові гранти.
  • У селі Нова Прилука досі збереглася будівля, де колись розташовувалася єврейська релігійна початкова школа, до якої ходив Зельман Ваксман.
  • Його номінували на Нобелівську премію 45 разів.
  • Портрет науковця прикрасив обкладинку випуску знакового американського журналу "Тайм" за листопад 1949 року.
  • Понад 70% антибіотиків, отриманих природним шляхом, походять від речовин, виділених з бактерій-актиноміцетів, які вивчала група вчених на чолі з Ваксманом.

З досьє Зельмана Ваксмана

👶Народився 22 липня 1888 року в містечку Нова Прилука Бердичівського повіту Київської губернії. Нині - однойменне село Липовецького району Вінницької області.

👨‍🎓Закінчив екстерном 5-у гімназію в Одесі (1910). Захистив бакалаврську роботу з агрономії в Ратґерському коледжі (1915), наступного року там же - магістерську. Ступінь доктора філософії з біохімії отримав у Каліфорнійському університеті Берклі (1918).

👨‍💼Працював на Агрономічній дослідницькій станції в Нью-Джерсі, Каліфорнійському університеті, лектором (1919-1925), ад'юнкт-професором (1925-1930), професором (1930-1940) і завідувачем кафедри мікробіології (1940-1949) Ратґерського університету. З 1949-го - на посаді директора Ратґерського інституту мікробіології.

👨‍🔬Почесний доктор університетів десятка престижних університетів у США, Франції, Бельгії, Іспанії та Ізраїлі. Почесний член низки наукових товариств в Америці, Данії, Нідерландах, Канаді, Швеції, Ізраїлі, Італії, Іспанії.

📷 Library of Congress Prints and Photographs Division

🤵👰 1916 року одружився на землячці з Нової Прилуки Берті Деборі Митник. 1919-го у них народився син Байрон, який став професором мікробіології. Правнук Джордж - фізик.

💀Помер 16 серпня 1973-го у Вудс-Гоул, штат Массачусетс.

☝ Ім’я Ваксмана присвоєно Інституту мікробіології Ратґерського університету.

😎У Новій Прилуці одну з вулиць назвали на честь Ваксмана, 2003 року вченому встановили пам’ятний знак.

Сенсація на тему

На початку 2020 року стало відомо про сенсаційне відкриття американськими вченими: відкрили механізм, здатний збільшувати тривалість життя організмів уп’ятеро. Досліджуючи старіння черв’яків-нематод, науковці генетично змінили шляхи передачі сигналів інсуліну (IIS) та білка MTOR - механізми, спільні для червів і людей. Результати були приголомшливі: черв’яки стали жити уп'ятеро довше.

Вчені припускають, що подібні зміни у людей здатні збільшити середню тривалість життя до 400-500 років.

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту