Божевільна історія Тімоті Лірі - найвідомішого пропагандиста психоделіків на планеті

У 2020-му році світ відзначає 100-річчя з дня народження найнебезпечнішої людини Америки. Вченому присвячена пісня Come Together, хоча його ім'я намагалися назавжди викреслити з історії.

Вчені, медики та інші дослідники пророкують, що вже найближчого часу психоделічні препарати вийдуть з тіні й стануть звичайними ліками, які можна буде купити в аптеці. Перспективи ринку психоделіків минулого року навіть обговорювали на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Поступово псилоцибін й інші речовини перестають бути табу в пристойному суспільстві. А разом з ними реабілітується і ім'я одного з найвідоміших пропагандистів психоделіків в історії - американського вченого Тімоті Лірі ?‍?

Йод.media розповідає божевільну історію експериментатора, який з гарвардського вченого перетворився на найнебезпечнішу людину Америки.

Втік з в'язниці завдяки власному психологічному тесту

Тімоті Френсіс Лірі народився 22 жовтня 1920 року. Був єдиним сином стоматолога ірландського походження, який покинув сім'ю, коли хлопчику було 13 років. Тімоті закінчив Алабамський університет у 1945-му році, а з 1960-го викладав у Гарварді. Його спеціалізація - біологія та психологія. І до того, як почалися його дивовижні пригоди в світі психоделіків, встиг завоювати репутацію серйозного вченого.

Створена ним діагностика міжособистісних відносин (тест Лірі) досі активно використовується в усьому світі і в звичайній психологічної практиці (наприклад, при консультації сімейних пар), і в досить специфічних областях - наприклад, спецслужбами США.

Коли в 1970-му році Лірі засудили майже до 40 років, для визначення місця відбування ув'язнення Тімоті мав пройти низку психологічних тестів, зокрема й той, який придумав сам. Йому не склало труднощів відповісти на свої ж питання так, щоб намалювати в очах інших образ тихої людини, яка знайде заспокоєння в заняттях садово-польовими роботами. Завдяки цьому Лірі відправили до в'язниці м'якого режиму, де доручили благоустрій територій. Це і дозволило йому організувати втечу.

Але ми забігаємо наперед. Спочатку розповімо про те, як Лірі став злочинцем.

Арест Лірі у 1972 році. Фото Суспільне надбання

"За 5 хвилин дізнався більше, ніж за 15 років"

У 1957-му році Тімоті Лірі гортав журнал Life і наткнувся на статтю шанованої людини - банкіра Роберта Гордона Воссона, який на дозвіллі разом з дружиною захоплювався етноботанікою і мікологією, тобто вивчав гриби.

Воссон у своїй статті розповідав про дивовижні наслідки свого хобі - він відвідав Мексику, де місцеві жителі здавна вживали гриби з медико-релігійною метою, сам взяв участь у грибній церемонії, під час якої побачив "дивні видіння", та що там замовчувати – мало не Бога побачив.

Лірі був би не Лірі, якби не зважився повторити цей досвід. У 1960-му він вирушив до Мексики, де вперше в житті також спробував "чарівні" псилоцибінові гриби. Про цей досвід, який назавжди змінив його життя, Лірі сказав так: 

За 5 годин після прийому цих грибів я дізнався більше про мозок, його можливості та про психологію, ніж за попередні 15 років професійної практики.

Усе законно

Повернувшись з Мексики, сповнений ентузіазмом Лірі взявся досліджувати вплив галюциногенів на психіку і психологію прямо на базі Гарварда. Так виник проєкт, який увійшов в історію під назвою Harvard Psilocybin Project. Тут треба вчасно відволіктися і сказати, що в той час психоделіки, в тому числі штучно синтезовані псилоцибін і ЛСД, були абсолютно легальні, тож нічим незаконним Лірі, по суті не займався.

Таким чином Тімоті Лірі став одним з перших, хто на науковому рівні описав терапевтичні властивості психоделіків. У його експериментальних групах брали участь студенти духовної семінарії, алко та наркозалежні, а також ув'язнені.

У ході роботи Лірі встановив: психоделіки, що вживаються у контрольованому середовищі, в рецептурних дозах і під керівництвом психологів, можуть змінювати поведінку людей у позитивний бік ефективніше, ніж традиційна терапія.

Ті, хто пройшов через цей досвід, казали про глибокі особисті переживання, що так чи інакше їх змінили.

Фото: Facebook @timfrancisleary

Зокрема, експеримент із засудженими в'язниці Concord State Prison показав, що ті, котрі пройшли психоделічний досвід, менше схильні до рецидивів після виходу на свободу, ніж ті, у кого подібного досвіду не було.

Якщо середні показники повторних злочинів склали 60%, то серед учасників експерименту Лірі - 20%. Таким чином

Псилоцибін був на шляху до суспільного визнання в якості ефективного засобу реабілітації. Але так не сталося.

Come Together, влаштуймо вечірку

Хмари над Лірі збиралися поступово. Спочатку на нього почали скаржитися інші викладачі Гарварду, що ставили під сумнів етичність дослідів Тімоті. До них він залучав своїх студентів, з якими разом вживав галюциногени.

Дров у вогонь підкинула хвиля захоплення психотропними препаратами за межами лабораторій, яка прокотилася по всій Америці, безпосередньо вплинувши на формування контркультури шістдесятих і сімдесятих.

У народ пішла фраза професора Лірі, яка на тривалі роки стала девізом прихильників психоделіків:

Turn on, tune in, drop out ("Увімкнися, налаштуйся, випадай").

Тоді став розвиватися рух хіпі, в середовищі яких ідеї Лірі про розширення меж свідомості та глибинне пізнання себе і світу знайшли широкий відгук. Професора стали називати ЛСД-гуру.

У той час, коли він активно писав книги про психоделічні препарати, виступав з лекціями, ці речовини в США оголосили поза законом. Ба більше - їх заборонили навіть для лабораторних досліджень.

Тімоті Лірі під час свого лекційного туру, Державний університеті Нью-Йорка в Буффало, 1969 р. © Dr. Dennis Bogdan / CC BY-SA 3.0

З університету Лірі звільнили в 1963-му під формальним приводом - за невідвідування лекцій, тобто прогули на роботі. Але на той час у нього вже почалися проблеми із законом. Його неодноразово арештовували за звинуваченням у зберіганні наркотиків.

Аби дати відсіч владі, Лірі заявив, що йде балотуватися на пост губернатора Каліфорнії, кинувши тим самим виклик майбутньому президенту країни Рональду Рейгану.

Передвиборчим гаслом Лірі став слоган Come together, join the party - "Збирайтеся, влаштуймо вечірку".

До речі, знаменита пісня The Beatles - Come Together - була написана Джоном Ленноном спеціально для передвиборчої кампанії Лірі.

Але в 1969 році Верховний суд США визнав доктора Тімоті Лірі винним у справі зберігання марихуани, і спроби здобути губернаторську посаду на цьому закінчилися.

"Чом би й ні?"

Тут ми повертаємося до теми втечі з в'язниці, про яку згадували раніше. Так, Лірі засудили і навіть посадили. Але він втік того ж року за допомогою своєї дружини і сприяння Братства вічної любові - організації хіпі, що активно підтримувала ідеї Тімоті й поширювала психоделіки серед американців (загалом за роки існування "штовхнули" близько 20 кг).

Тоді ж Лірі й отримав прізвисько найнебезпечнішої людини Америки.
Giphy @boomunderground

Спочатку Лірі переправили до Алжиру, потім - до Швейцарії, після чого він втік до Афганістану. Але там на нього вже чекали співробітники Федерального бюро по боротьбі з наркотиками США, які знову переправили ексвикладача за ґрати. Він вийшов достроково на законних підставах у 1976-му.

З психоделіками Лірі зав'язав (ну, офіційно ?), переключившись на комп'ютерне програмування та досягнув у цьому певних успіхів.

Тімоті Лірі в ролі містера Джонса у фільмі "Обійми мене, схвилюй, поцілуй", 1992 р Фото: Tex Brook

Він помер у 1996-му від раку простати на 76-му році життя, перетворивши навіть свою смерть на шоу. Його вмирання записали на відео, в тому числі останні слова, які вимовив доктор Лірі: "Чом би й ні?".

Реабілітація речовин

Ім'я Лірі старанно намагалися викреслити з офіційної науки і забути про скандального вченого, який пожертвував академічною репутацією заради сумнівних дослідів. Але все змінилося за останні 10 років, коли психоделічні препарати, в тому числі псилоцибін, почали потихеньку реабілітувати.

Досліди з псилоцибіном з початку 2010-х розморозили і в США, і в Європі – і в великих дослідних центрах, і в маленьких лабораторіях.

Псилоцибін обіцяє стати потужною допомогою в психотерапії. Зокрема, серед онкохворих, а також алкозалежних і тих, хто намагаються кинути курити.

Наркотиками псилоцибін та інші психоделіки є лише юридично. З медичної точки зору їх такими вважати не можна - вони не викликають ні психічної, ні фізичної залежності.

Більш того, добровольці, які в ході клінічних випробувань за останні 10 років пережили досвід вживання псилоцибіну, заявляли, що цей досвід важкий - і вони не змогли би пройти через це знову.

Те, що вони переживали при цьому, кожен називав по-різному: містичним осяянням, пробудженням від реальності, ввімкненням нового рівня свідомості, виходом зі свого "я", надрежимом функціонування мозку.

Але це вже тема іншої публікації ? А роль пропагандиста психоделіків назавжди належить Тімоті Лірі.

Юлія Мамойленко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту