Буковинець, який розгадав код ДНК, але залишився без Нобелівської премії

Ервін Чаргафф – біохімік, спеціалізувався з проблем хімічного складу і структури нуклеїнових кислот, згортання крові, вивчення ліпідів і ліпопротеїнів, метаболізму амінокислот. Фундатор досліджень гіпо- та гіперхромосомії. Довівши, що ДНК має видову специфічність, здійснив прорив у вивченні генетичного коду.

Наприкінці червня виповнилось 18 років, як вчений пішов з життя, а 11 серпня виповниться 115 років з дня його народження.

Ніхто з учених не знає, що таке життя.
Ервін Чаргафф.

Генетика за "правилом Чаргаффа"

Не кожному з вчених вдається зробити фундаментальне відкриття, яке змінює життя людства. Ервін Чаргафф з Чернівців стояв біля витоків того, без чого зараз неможливо уявити медицину, генетику, криміналістику і навіть серіали.

Нині тест ДНК – буденний аналіз. Буковинцю ж випала роль взагалі довести, що саме вона є носієм генетичного коду. А для цього повірити у власну гіпотезу про те, що ДНК таки має відношення до передачі інформації.

Залишалося переконати в цьому світ. 

Чимало десятиліть у науці панувала тетрануклеотидна теорія Федора Левіна. Назва - від чотирьох складових азотистих основ нуклеотидів: аденін, гуанін, цитозин і тимін. Помилкою Левіна стало те, що він вважав їх ні на що не здатними полімерами, які утворюють окремі блоки і повторюються в структурі нуклеїнової кислоти.

Чаргафф же після років напружених дослідів на початку 1950-х довів: тетрануклеотидна теорія наскрізь хибна. Нуклеотиди є носіями генетичного коду. Його дослідження згодом стали базовими для розуміння видової специфічності, а відкриття увійшло в історію науки як "Правило Чаргаффа". Та структура загадкової ДНК все ще залишалася незрозумілою. 

Нагороди знайшли не всіх

Віддаймо належне: над "проблемою тисячоліття" ламали молекулярні списи й інші вчені. У першу чергу варто згадати британця Френсіса Кріка, американця Джеймса Ватсона, британців Моріса Вілкінса і Розалінд Френклін та американця Лайнуса Полінга.

Але сталося так, що "Еврика!" вигукнули двоє перших, ввівши до хору третього, за що отримали Нобелівські премії (1962). 

Джеймс Ватсон, Френсіс Крік, Моріс Вілкінс, Лайнус Полінг і Розалінд Френклін.

Американець згодом хоч і став лауреатом двох Нобелівських премій, але за інші досягнення. А от Ервіну Чаргаффу і біофізику та рентгенографу Розалінд Френклін не пощастило ?.

Британка отримала чітку рентгенограму ДНК, що дозволило Кріку та Ватсону зробити висновки про її структуру, але не дожила до тріумфу колег – померла молодою від онкології. Її подруга Анна Сейр публічно заявить: на роботі та страждала від гендерної нерівності. Зрештою, це змушений був підтвердити і сам Френсіс Крік: "Боюся, що ми завжди ставилися до неї, скажімо, поблажливо". Розалінд померла за чотири роки до присудження колегам Нобелівської премії, а посмертно її не видають.

Історична несправедливість зачепила і Чаргаффа, бо номінантів на нагороду Нобеля в одній сфері має бути не більше трьох. Хоча саме буковинець, як ніхто інший, заслуговував на премію.

Елегантно поцупили ідею

За дев'ять років до того, 1953 року, Чаргафф зустрівся з Кріком і Ватсоном на конференції у Кембриджі та необережно розповів колегам про свої дослідження.

"Коли я зустрів Кріка й Ватсона, вони були молоді, неосвічені і нічогісінько не знали про мої дослідження. Довелося про них розповідати. Тоді вони вкрали у мене ідею про парність основ. Ці пари мають називатися "Парами Чаргаффа", а тепер вони відомі як "Пари Кріка й Ватсона". - Ервін Чаргафф, в інтерв’ю журналу "Штерн", 2001 р.

Згодом у своїй книзі "Подвійна спіраль" Джеймс Ватсон визнає стартовий пріоритет буковинця, додавши:

"Презирство Чаргаффа до нас досягло межі, коли Френсіс змушений був констатувати: він не пам’ятає хімічних відмінностей між чотирма азотистими основами. Та що б там не думав саркастичний Чаргафф, хтось же мав пояснити його результати". 

"У науці важливо не хто був першим, а хто виявився останнім", – підсумував Чаргафф. 

? © National Library of Medicine

Цитати Ервіна Чаргаффа:

? Масштаб гри, яку може собі дозволити природа, ще не зміряний. 

? Одне з головних нещасть мого часу – маніпулювання людством за допомогою реклами. У області науки ця сила зла тривалий час не виявляла себе.

? Диявольська діалектика прогресу перетворює причини на симптоми, а симптоми – на причини. 

? Зараз усі трудяться над проєктами, результат яких має бути відомий наперед, інакше не вдасться відзвітувати за непомірні асигнування.

? Кого вважати жертвою, а кого хижаком, залежить від точки зору. 

? Люди намагаються обігнати й обдурити природу, як тільки можуть - процеси, які раніше потребували сотень тисяч років, тепер можуть відбутися за одну ніч.

? Гібрид між Геростратом та Прометеєм здатен дати диявольські результати. 

? Рівень розвитку держави визначається трьома складовими: ставленням до дерев, ставленням до дітей, ставленням до рідної мови.

? Більше не існує фізиків, хіміків чи біологів - вони лише п'ята нога у сороконіжки або тисячоніжки.

Цікаві факти

  • Народився в сім'ї банкіра, добробут якої знищила Перша світова війна.
  • Батько Герман помер, коли Ервіну виповнилося 9 років.
  • Мати загинула в нацистському концтаборі у Відні (1943).
  • Вирішив займатися хімією, бо "в мене був багатий дядя, який володів спиртовим заводом", що обіцяло майбутнє процвітання.
  • Знав 15 мов, серед них українська, данська, французька. Але рідною вважав німецьку.
  • У 1933 році брав участь у розслідуванні справи про смерть дітей після щеплень від БЦЖ, експериментально довів, що вакцина Кальмета-Герена не винна, а загибель дітей відбулася через введення замість БЦЖ вірулентної культури туберкульозної палички.
  • Окрім біохімії, займався публіцистикою: "Критика майбутнього" (1983), "Відраза перед світовою історією", "Про живе. Вибрані есеї" (1993), "Бідна Америка – бідний світ" (1994)", "Стислість понять" (2002), "Голоси в лабіринті" (2003). Загалом написав більше 40 книг, 500 публікацій та есеїв.
  • Колег Френсіса Кріка і Джеймса Ватсона, які не зовсім чесно обійшли його у боротьбі за ДНК, називав "блазнями від науки".
  • Чаргафф про бомбардування Хіросіми та Нагасакі: "Наука, яка виточила і вклала меч у руки вбивці, взяла на свою душу гріх, який вона не зможе змити впродовж віків".
Будинок у Чернівцях, де народився Ервін Чаргафф, вул. 28 червня, № 20, тоді Франценгассе. ? © biology.org.ua

З досьє Ервіна Чаргаффа

?Народився 11 серпня 1905 року в Чернівцях (тоді – герцогство Буковина, Австро-Угорщина). Закінчив Віденський університет (1928).

?‍?Працював в Карлсберзькій лабораторії у Копенгагені, лабораторії обмінної хімії Єльського університету, США (1928-1930), вчився і викладав у Берлінському університеті (1930-1933), Пастерівському інституті в Парижі (1933-1934).

?1940-го отримав громадянство США.

?‍?1935-1974 – науковий співробітник, професор Колумбійського університету в Нью-Йорку.

?‍?З 1974 до 1992 працював у своїй лабораторії у госпіталі Рузвельта.

?Член Американської академії мистецтв і наук, Паризької АН, Нідерландської королівської АН, Національної АН США, Член  Академії натуралістів Німеччини "Леопольдіна".

?Кавалер золотої медалі ім. Пастера Французького біохімічного товариства (1949). Кавалер медалі ім. Нойберга Американського товариства хіміків і фармацевтів (1958). 

??Був одружений на австрійці Вірі Бройдо, вони мали сина Томаса, який став поліцейським слідчим.

?Ервін Чаргафф помер 20 червня 2002 року в Нью-Йорку (США). Похований на місцевому цвинтарі Маунт Кармел.

Анекдот на тему

- Тату, а чому Іван-царевич, поцілувавши жабу, і сам перетворився на жабу?

- Мабуть, ДНК жаби виявилась сильнішою.

???
Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту