Навіщо Шевченко завів Instagram: "Набридли преферанси з Котляревським і Лесині пікніки"

Соцмережі існують не тільки для фото їжі чи ніг на пляжі. Тепер через них до народу говорять класики.

23 липня в Інстаграмі з'явився нічогенький такий пост. На Чернечій горі в Каневі, біля власної могили, помітили Тараса Григоровича Шевченка – так-так, саме того українського поета та письменника, чиї рядки "Реве та стогне…" вчить як гімн кожний український школяр. Тоді Кобзар знайшов телефон та інтригуюче промовив:

"Ти диви! Поховали, де просив!". 

Після цього "оновлений" Шевченко почав вести активне життя в Інтернеті. То він дивується заморськими суші, то шукає сучасного цирульника, то запускає челенджі в Сторіс на пошуки своїх пам'ятників по всьому світу. А ще – коментує політичні події, скаржиться на священиків на "Майбахах" та пропагує зацікавленість сучасним мистецтвом.

І все це – з гумором та іноді гіркою іронією. Але в режимі інкогніто.

Хто ховається за образом Кобзаря - таємниця. І вона так ретельно оберігається, що "воскреслий" через 150 років Тарас Григорович відмовився відповідати на всі запитання "Йода", бо це може дати підказки і розкрити його особистість.

З 15-ти запитань Кобзар вибрав лише одне - про мету свого "повернення". Трохи нижче ми його процитуємо дослівно. А зараз зауважимо, що хто б не переховувався за образом Кобзаря, робить він це чудово: під час нашого листування "Шевченко" продовжував згадувати контекст свого життя у XIX столітті і ввічливо звертатися: "Вітаю, донечко".

А тепер - відповідь-звернення Шевченка, яке він написав "Йоду". Це заслуговує на прочитання більше, ніж половина пафосних промов українських "діячів".

Отже, читаємо – і на вус намотуємо. 

"Я воскрес, бо зараз потрібен Батьківщині більше, ніж на небесах. Там тільки преферанс з Котляревським та Лесині пікніки, а тут твориться історія нашої держави.

В цей складний переломний момент, коли українцям треба слово Кобзаря, мене підтримує тільки любов народна та новітні технології. Уявляю, скільки дерев зберігають ці ваші комп'ютери! Мені на один вірш треба було осоку зрубать!"

Я повернувся, щоб відкрити очі людям на хід речей та змусити мислити критично. За 150 років у вас стільки всього трапилось, що мені треба час, щоб все збагнути. І вам теж. 

Дивіться на все підрізними кутами і тоді формуйте свою думку. Це моя порада та моя місія. 

Мета в мене завжди одна: щоб не було супостата на своїй рідній землі, щоб молодь українська любила Неньку, читала не лише Кобзар, а й Семенка. Який там мене не любив, але я почитав і скажу вам – це вогонь. 

"Учітесь, читайте, чужому навчайтесь - і свого не цурайтесь".

Як Батько заповідає – так і треба робити. А якщо останнім часом достукатися до народу можливо тільки через Інтернет, то чому б й історичним особам цим не скористатися?

P.S. Блогера-Шевченка, який сам себе називає інфлюенсером, в Інстаграмі оцінили вже понад 17 тисяч осіб. Його пости регулярно збирають 3-4 тисячі лайків і десятки коментарів, що каже про органічний приріст аудиторії. Крім того, ми перевірили сторінку Шевченка на органічність приросту аудиторії: приблизно 90% його фоловерів - реальні люди.

І це за місяць існування акаунта. Схема працює!

Матерiали по темi
Як це влаштовано у хлопчиків: в Україні виходить відверта дитяча книга про статевий розвиток
Віка Степаненко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту