Чи сильно карантин розхитав нерви українців? Результати дослідження Інституту соціології НАН України

Презентуємо підсумки онлайн-опитування про рівень соціального стресу в Україні, який змінився в умовах пандемії. Провели його вчені Інституту соціології НАН України, використовуючи найкращі інструменти самоізоляції😊: Фейсбук, тест і таргетовану рекламу.

Участь в опитуванні взяли користувачі Фейсбуку, які живуть в кожному обласному центрі, зокрема Луганську та Донецьку. Тож перед вами не тільки свіжі дані, а й відповідь на питання: як там за блокпостами?

Результати презентує та інтерпретує автор і натхненник проєкту, доктор соціологічних наук Сергій Дембіцький. А також головна редакторка Йод.media Ганна Мамонова та директорка з маркетингу Олександра Пікуза.

 

Попри те, що збір даних закритий, тест про рівень стресу під час карантину працює - пройдіть його, якщо відчуваєте потребу. 

Сергій Дембіцький, доктор соціологічних наук

Ідея та особливості дослідження

З початку карантину науковцями, а також рядом соціологічних фірм в Україні було проведено низку опитувань онлайн, присвячених різним аспектам життя українських громадян в умовах пандемії covid-19.

Проаналізувавши тематику цих досліджень, науковцями Інституту соціології НАН України (доктор соціологічних наук Сергій Дембіцький, доктор соціологічних наук Олена Злобіна), факультету соціології КНУ ім. Тараса Шевченка (кандидат фізико-математичних наук Микола Сидоров) і колективом інтернет-журналу Йод.media було прийнято рішення щодо проведення онлайн-опитування з метою вивчення окремих аспектів психологічного самопочуття українського сегменту користувачів Фейсбуку під час пандемії covid-19.

Окремі питання анкети стосувалися небезпечності коронавірусу для респондентів та їхніх родичів, можливостей потенційної самоізоляції, заощаджень, стану здоров’я тощо. При цьому центральним для вивчення стало таке явище як психологічний дистрес, або руйнівний психологічний стрес респондентів.

З методологічної точки зору метою нашого дослідження був збір достатньої кількості інтерв’ю, щоб охопити користувачів Фейсбуку, які проживають в усіх обласних центрах України, а також у достатній кількості презентують респондентів обох статей у всіх вікових категоріях. 

Це дозволило оцінити загальне становище психологічного дистресу в різних цільових групах населення України, які періодично користуються інтернетом.

Варто зазначити, що саме опитування-онлайн відкривають найкращі можливості отримання релевантної інформації щодо тем, які можуть викликати побоювання респондентів. Тема психологічного дистресу є саме такою. Більш того, онлайн-опитування дозволяють створити необхідну комунікативну ситуацію, яка не лише забезпечує умови для щирих відповідей, а й надає респонденту додаткову мотивацію для участі у дослідженні. Так у нашому опитуванні кожен респондент отримував експрес-оцінку рівня свого психологічного дистресу одразу після завершення відповідей. Завдяки цьому 73% тих, хто перейшов за посиланням опитування, повністю його завершили.

Опитування тривало з 2 по 5 квітня. Було зібрано більше 7000 повних інтерв’ю. Кількість жінок та чоловіків у вибірці склала відповідно 62% і 38%. Середній вік жіночої частини - 43,0 роки, чоловічої - 41,5.

Головні стресори: загрозлива п’ятірка

Ми проаналізували отримані результати виходячи з оцінки кількості респондентів з нормальним, підвищеним та високим психологічним дистресом серед різних груп, що визначалися завдяки відповідям на інші питання анкети. Це дозволило нам виявити найважливіші стресори.

Перш ніж перейти до найцікавіших результатів, варто стисло розкрити рівні психологічного дистресу.

Нормальний рівень психологічного дистресу є характерним для людей, життя яких не обтяжене суттєвими стресорами.

Підвищений рівень психологічного дистресу вказує на існування певних чинників, що обтяжують психологічний стан людини.

Високий рівень психологічного дистресу каже про існування значних факторів у житті людини, що дуже негативно відбиваються на її психологічному самопочутті.

Результати дослідження продемонстрували, що жінки суттєво відрізняються від чоловіків з точки зору вираженості психологічного дистресу.

Якщо серед чоловіків 74% демонструють нормальний рівень, то серед жінок - 60%. Враховуючи такі значні відмінності, отримані результати наводимо окремо для чоловіків та жінок.

Перший чинник стресу

Очікувано, до найсуттєвішого стресору в нашому дослідженні належить оцінка респондентами імовірності для себе захворіти на covid-19.

Серед жінок, які оцінюють таку імовірність як максимальну або високу (7,8% жінок, які відповіли), кількість осіб з підвищеним або високим психологічним дистресом складає відповідно 70% і 65%.

Серед чоловіків у цих групах (8,1% чоловіків, які відповіли) мають підвищений або високий психологічний дистрес відповідно у 56% і 38% випадків.

Другий чинник стресу

Майже настільки ж суттєвим стресором є зацикленість на новинах про covid-19.

Серед жінок ті, хто слідкують за ними майже щогодини (7,3% жінок, які відповіли), підвищений або високий психологічний дистрес демонструють 68%.

Для чоловіків у цій групі (6,8% чоловіків, які відповіли) зависокий психологічний дистрес спостерігається серед 49%.

Третій чинник стресу

Третє місце посідає частота захворювань респондентів за останні пів року.

Серед жінок, які хворіли три і більше разів за вказаний період (10,3% жінок, які відповіли), підвищений і високий психологічний дистрес спостерігається у 61%.

Серед чоловіків відповідної групи (6,2% чоловіків, які відповіли) підвищений і високий психологічний дистрес демонструють 54%.

Четвертий чинник стресу

Наступним за силою стресором виявилася оцінка напруженості стосунків з людьми, разом з якими проживає респондент.

Серед жінок, які оцінили такі стосунки як дуже напружені (8,3% жінок, які відповіли) 60% мають підвищений або високий психологічний дистрес.

Серед чоловіків, які характеризують свої стосунки як дуже напружені (8,5% чоловіків, які відповіли), психологічний дистрес вище норми спостерігається у 46%.

П'ятий чинник стресу

Завершує п’ятірку головних стресорів оцінка респондентами того, як важко їм буде залишатися постійно вдома у разі запровадження суворого карантину.

Серед жінок, які вказали, що це буде дуже важко для них, підвищений та високий психологічний дистрес спостерігається у 53%.

Серед чоловіків, які важко уявляють собі постійне перебування вдома, кількість осіб з психологічним дистресом понад норму становить 40%.

Показовим у цьому випадку є те, що до категорії осіб, яким важко, на їхню думку, постійно перебувати вдома, належить кожен п'ятий опитаний як серед жінок, так і серед чоловіків.

Отже, можливо, це потенційно наймасовіший стресор з описаних.

Як видно, кожен з п’ятьох перелічених стресорів або має безпосереднє відношення до пандемії covid-19, або актуалізується у відповідних умовах.

Звісно, страх захворіти на covid-19 теж може бути суб’єктивним чинником (фобічним проявом), який не має під собою справжніх підстав, але й може грунтуватися на об’єктивних факторах, наприклад, необхідності взаємодіяти з великою кількістю людей.

У той же час позбутися напружених стосунків із співмешканцями, негативної історії захворюваності за останні пів року та дискомфорту від постійного перебування вдома справді складно, а в окремих випадках - практично неможливо.

Додатковим негативним чинником є те, що окремі стресори можуть взаємодіяти між собою, підсилюючи свій вплив. По-перше, надмірна зацікавленість новинами, як і несприятлива історія нещодавніх захворювань, можуть призводити до поглиблення страху захворіти на covid-19.

По-друге, напружені стосунки вдома можуть ще більше погіршитися через необхідність проводити більше часу із співмешканцями через заходи карантину.

Тож пандемія covid-19 створила об’єктивні передумови для суттєвого погіршення психологічного самопочуття якщо не всього населення України, то принаймні окремих його груп.

Інші дані

Рівень стресу серед респондентів з різних міст України

Для порівняння респондентів з різних міст ми випадково відібрали для кожного обласного центру по 100 респондентів таким чином, щоб статево-вікова структура кожної такої сукупності відповідала даним Державної служби статистики. 

Якщо говорити про підконтрольну українській владі територію, найважча ситуація з точки зору психологічного дистресу зафіксована серед респондентів з Полтави, а респонденти з Чернівців та Києва, навпаки, є дуже спокійними. 

Насамперед ми хочемо наголосити, що збирали інформацію про різні цільові групи, які характеризуються тими чи іншими стресорами, й не ставили на меті точне описання різних регіонів України. Однак отримані дані можна використати принаймні в якості джерела нових гіпотез. Та й залишати питання розподілу за обласними центрами без орієнтовних відповідей не хотілося б.

Тому було прийнято рішення порівняти респондентів з Полтави та Чернівців у прив’язці до показників вибірки у цілому. Ми проаналізували структуру стресорів і виявили, що вона не відрізняється настільки істотно, щоб можна було очікувати таких відмінностей між цими містами. З огляду на це ми звернулися до сили впливу окремих стресорів серед чоловіків та жінок у Полтаві та Чернівцях.

У результаті було з’ясовано, що оцінка ймовірності захворіти на covid-19 (а це головний стресор), порівняно з результатами по вибірці в цілому, чинить сильніший вплив серед жінок з Полтави з одного боку та слабший вплив серед жінок та чоловіків з Чернівців – з іншого. Були зафіксовані окремі відмінності у дії інших стресорів.

Очевидним є той факт, що підвищена стресостійкість може відіграти як позитивну, так і негативну роль під час пандемії коронавірусу. З одного боку вона може вберегти психічну систему від стресорів, що мають скоріше уявний характер, з іншого – зробити людей несприйнятливими до справжніх загроз, що їх оточують.

Ганна Мамонова, головна редакторка

Коли Сергій показав результати дослідження, я, зізнатися, з усім журналістським цинізмом констатувала:

- Без сенсацій. І слава богу😊

Зараз поясню.

Опитування показало, що найбільше стрес відчувають ті, хто і без коронавірусу був у напрузі. Новий виклик - це лише нашарування на старе, а не щось нове, що зруйнувало внутрішні орієнтири і досвід.

"У стресі ті, хто у стресі", - напрошується перефраз відомої цитати про успіх.

І це означає, що хоча б ця ситуація розвивається для нас контрольовано на відміну від пандемії, сенс якої ми зможемо зрозуміти не раніше, ніж за рік, коли масове тестування покаже не тільки кількість тих, хто перехворів з важкими симптомами, а й підкаже, скільки було "легких" випадків. 

Коли з'являться загальні цифри народжуваності та смертності в кожній країні, щоб оцінити, наскільки глобально вони відрізняються від показників попередніх років. І найголовніше, коли знайдеться спосіб подолати пандемію.

Над усім цим ми поміркуємо ближче до наступного літа. А зараз над тим, що, згідно з опитуванням, нерви швидше закінчуються у тих, хто боїться з якихось причин захворіти і мало не щогодини читає на цю тему новини. Що це означає? Тільки одне - читайте Йод.media. У нас багато історій про цікавих людей і неординарні події. 

А якщо без жартів, то українському уряду точно слід звернути увагу, що кожен п'ятий відповів: я не витримаю тривалого домашнього карантину. Це небезпека. Замкненість простору тисне. 

І тому головне нас усіх не перетримати в самоізоляції, а то так і до багаття з масок і рукавичок не далеко.

Що ще важливо? Крім цифр, зверніть увагу на технологію дослідження. Зріз зробили на підставі онлайн-опитування в Фейсбуці.

Це означає, що пізно говорити: світ стане іншим через пандемію. Він уже став. Озирніться.

Онлайн-школа, онлайн-виступи коміків, онлайн-великдень, онлайн-концерти оперних співаків, онлайн-богослужіння. Все вже сталося, поки ми в піжамах і капцях, жуючи бутерброд, гортали стрічку Фейсбуку. 

Онлайн-опитування - не нова технологія, що з'явилася в карантин. Вона обкатується останнє десятиліття, але зараз, схоже, приготувалася до стрибка, щоб зламати всі стереотипи й упередження на свій рахунок.

Тому що це - один з найдешевших методів зібрати масив інформації, який дає набагато більше, ніж потрібно для опитування. Можна використовувати відео, звуки, інтерактивні примочки, як у нас було: пройди тест і дізнайся свій рівень стресу. 

А ще у цій технології немає кордонів. Практично.

В опитуванні взяли участь жителі окупованого Донецька та Луганська. Все що потрібно було - виставити на цю територію таргетовану рекламу. Ті, хто працює з інформацією, давно використовує цей інструмент соціальних мереж для розповсюдження новин.

Проблема лише з Кримом. У 2016 році Фейсбук вимкнув можливість закуповувати рекламу на ту територію. Тож дізнатися рівень їхнього стресу не вдалося. 

Звісно, хтось може сказати, що все це псевдонауково. І десь це правда, але колись і метод телефонного інтерв'ю був не у пошані.

У онлайн-опитувань на даний момент переваг і недоліків приблизно порівну. На три перерахованих плюси доводиться три очевидних мінуси. Навіть не мінусів, а швидше викликів, які потребують розв'язання. 

- Треба з'єднати вибірку й таргетовану рекламу в соцмережах, щоб відображати реальну картину.

- Сьогоднішня умовна анонімність в інтернеті колись закінчиться. І до цього потрібно підготуватися. 

- Одне з ключових, як на мене: ми не можемо до кінця контролювати, хто відповідає. Диванні війська, армія ботів або людина, на яку насіли рідні та зазирають у монітор. Складно забезпечити умови, щоб відповідав саме той, хто потрібно та у вільних для нього обставинах.

Хто зуміє мінімізувати перераховані ризики, тому ми й будемо зобов'язані проривом в індустрії онлайн-опитувань. Бо нова реальність створюється не вірусами, а людьми.

Олександра Пікуза, маркетинг-директорка

Якщо взяти до уваги, що перша освіта - соціологія, то стає зрозуміло, чому мене так зацікавила тема із соцдослідженням. Онлайн опитування - це найшвидший і найзручніший інструмент кількісного дослідження.

У нього багато очевидних і не очевидних плюсів:

Перший плюс - найвищий ступінь сегментації учасників опитування: за допомогою соціально-демографічного націлювання в рази простіше знайти "потрібну" аудиторію і контактувати з нею. Справа в декількох налаштуваннях - і аудиторія вже бере участь в опитуванні (це, насправді, нелегко, і користуючись нагодою передаю привіт нашому таргетологу).

Другий плюс - виняток недоброчесних респондентів. Кожному соціологу знайома ситуація, коли дослідження летить у тартарари через самих опитуваних. В онлайні математичні алгоритми виключають з опитування недоброчесних респондентів: ти переходиш до наступного питання, якщо відповів на попереднє.

Третій плюс - постійний контроль: більше не потрібно сподіватися на сумлінність інтерв'юера, вид анкети, погодні умови та польові помилки. Ми можемо протестувати пілотний варіант, контролювати якість заповнюваності анкети і не боятися снігопаду.

Четвертий і улюблений, неочевидний плюс - відсутність соціально-схвалюваних відповідей, або їхня мінімальна частка. Перед користувачем немає людини з уявним докором в очах, немає "правильних" відповідей, немає "ефекту інтерв'юера".

Закінчивши свою частину роботи в дослідженні, я усвідомила, як змінився світ. Адже те, чого мене вчили у виші 10 років тому морально застаріло й абсолютно переодягнулося в онлайн. Це такий масивний і ефективний інструмент, що соціологічній методології потрібно прискорити розробку нових методів аналізу онлайн інформації, щоб встигати крокувати в ногу з часом самого респондента, який давно вже дивиться на нас по той бік екрана.

Петро Йодченко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту