Чому фільм "1917" побореться з "Одного разу в Голлівуді" за головний "Оскар" (рецензія без спойлерів)

В Україні відбулася прем'єра картини режисера Сема Мендеса. "Йод" подивився сам, і повідомляє всім любителям кіно: фільм справді вийшов крутий.

Церемонія роздачі "Оскарів" за підсумками 2019 року невблаганно наближається (вже скоро, 9 лютого). Та майже не містить інтриги щодо того, яка картина буде удостоєна головної статуетки за найкращий фільм року. Адже дуже крутим вийшов "Одного разу... в Голлівуді" - Квентін Тарантіно зміг і здивувати, і вразити, і захопити. А ще - кон'юнктурно зіграти на почуттях кіноакадеміків, які нерідко ("Операція" Арго", "Бьордмен" і інші) віддають перевагу фільмам "кіно про те, як знімають кіно". Хоча "Одного разу... в Голлівуді ", в цілому, не про це, але й про це також.

От і я особисто вважав, що "Одного разу..." - безумовний фаворит з цілого комплексу причин. Продовжую так вважати і зараз, але, після перегляду "1917" Мендеса, вже не впевнений в "безумовності" перемоги картини Тарантіно. Так, його фільм - головний претендент на "Оскар", але якщо переможе "1917", прем'єра якого відбулася в Україні 30 січня, сенсацією це не стане.

Після перегляду "1917" Мендеса я вже не впевнений в "безумовності" перемоги картини Тарантіно.

Чим таким вразив режисер Сем Мендес ("Оскар" за "Красу по-американськи", два фільми бондіани, зокрема "Скайфолл") і його команда, які зняли фільм про Першу світову війну? Розповідаємо.

Сюжет невигадливий. 6 квітня 1917 року двоє молодих британських солдата отримують дуже небезпечне завдання: пройти углиб нейтральної території, залишеної німецькими військами (але не факт, що всіма), щоб попередити командування одного з батальйонів, що пішли в тил ворога, про пастку. На кону - життя 1 600 солдатів, серед яких рідний брат одного з головних героїв. При цьому саме геройства у фільмі майже немає, є просто розповідь про війну - це не епічна подорож Фродо до Мордору, а просто один день війни очима головного персонажа. І в тому, як він поданий, більше нагадує навіть не кіно, а популярну комп'ютерну гру Call of Duty.

Фільм знятий у режимі реального часу: 110 хвилин, насичених подіями і деталями, на перший погляд, не значними і не надто важливими (військовий побут, грубий солдатський гумор, діалоги ні про що і таке інше), про війну якою вона є.

І якщо ви чекаєте екшену, як у "Врятувати рядового Раяна" або в "Перл Харборі", то краще не марнуйте час і гроші. Його тут майже немає - фільм простий до грубості, й показує війну, а не розповідає якусь історію.

Майже немає великих планів, флешбеків та й взагалі, складається враження, що весь фільм знятий мало не одним дублем - як "пісня акина": що бачу - про те й співаю. 

Власне, це дуже близько до істини: Мендес і не приховує, що такий і був задум, а деякі сцени, і правда, знімалися одним дублем, тривалістю до 8-9 хвилин. Це, до речі, найвищий пілотаж для кіно! Саме тому там, де інший режисер розвинув би тему епізоду, Мендес просто проходить повз, розсипаючи по дорозі деталі щедрою рукою: ворон сидить на трупі, череп визирає з-під шару бруду, солдат-індус у чалмі вимовляє одну фразу і назавжди зникає із сюжету фільму. Все це з'являється на екрані на лічені секунди - тільки встигайте помічати.

Зліва направо: Джордж Маккей, Сем Мендес, Дін-Чарльз Чепмен

Те ж стосується і зіркових акторів, яких в "1917" чимало. Вони є, і в дуже сильному складі, але на них не фокусують увагу. Бенедикт Камбербертч з'являється на екрані на 2 хвилини, його партнер по серіалу "Шерлок" Ендрю Скотт (Джим Моріарті) лише на хвилину, як і Марк Стронг ("Рок-н-рольщик").

I навіть володар "Оскара" за фільм "Король говорить!" Колін Фьорт не заслужив від Мендеса більшого хронометражу. Але кожен грає свою роль відповідально, як на війні, де поодинці не перемогти. Здається, саме це теж хотів показати глядачеві Сем Мендес, що йому і вдалося зробити.

Те ж саме можна сказати й про масовку, де були задіяні сотні (візуально іноді здається, що тисячі) акторів. Той випадок, коли назвати їх статистами язик не повертається. За задумом Мендеса, ледь чи не в кожного, нехай секундна, але роль ("Де полковник Маккензі? - Не знаю. - А ви? - Пошукай далі"). І все це в режимі "нон-стоп", без пауз. А це вже - найвищий рівень роботи режисера та оператора.

Про останнього: Роджер Дікінс, який працював з Мендесом в зв'язці над "Скайфол" і отримав "Оскар" за останнього "Того, що біжить по лезу 2049", не просто крутий, а дуже крутий. Саме через складність завдань - зняти одним дублем сцену в 8 хвилин, у якій задіяні сотні людей, це просто "вау!" Саме тому "готовий поставити 10 шилінгів" (як каже один з головних героїв на самому початку фільму), що саме Мендес і Дікінс отримають статуетки "Оскара" 9 лютого за режисуру та операторську роботу.

Чи візьме "1917" "Оскар" за найкращий фільм? Тут особисто я сумніваюся, хоча б з тієї причини, що це кіно "зайде" не всім (через велику кількість навіть не крові, а просто трупів в кадрі). Але якщо оцінювати саме роботу кіношників, які працювали над фільмом, то вона заслуговує "Оскара" точно не менше, ніж "Одного разу... в Голлівуді".

Фото: facebook.com/1917Film/, колаж Йод.media

Руслан Меженський
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту