Ідіократія: чому людство дурнішає, та чим це нам загрожує

Вчені попереджають про небезпеку ідіократії – деградації населення планети через стрімке погіршення розумових здібностей. Чи дійсно все так печально?

Парадокс, від якого трохи моторошно: технології навколо нас стають все розумнішими, а ми при цьому – ні. Більше того, вчені переконують, що людство поступово дурнішає і ставить під загрозу подальший розвиток цивілізації. Існує чимало наукових праць, які можуть це підтвердити.

Можемо опуститися до рівня розвиненої мавпи

Норвезькі вчені з Центру економічних досліджень Ragnar Frisch провели аналіз результатів IQ-тестів 730 тисяч людей, які надійшли на військову службу у 1970-2009 роках. Згідно з цими даними, з кожним покоління рівень інтелекту падав в середньому на сім пунктів, що не може не лякати. 

Дослідження встигли облаяти – мовляв, розумові здібності норвезьких військових не можна переносити на все населення планети. Однак висновком про загальну тенденцію до дурнішання людства закінчуються праці колег норвежців по всьому світу – і у порівнянні з більш ранніми історичними періодами також. 

До того ж, стосується це не лише IQ. Наприклад, групи вчених зі Швеції, Нідерландів та Ірландії порівнювали рівень освіченості сучасних людей з рівнем людей, що жили у вікторіанську епоху з 1837-го по 1901-й рік. Вчені використовували спеціальну програму, яка аналізує психофізіологічні дані людей вікторіанської епохи, що збереглися в архівах. Як виявилося, швидкість реакції чоловіків у 1889-му році дорівнювала 183 мілісекундам, на відміну від чоловіків 21-го століття, у яких швидкість реакції сягає лише 253 мілісекунд. Науковці прийшли до висновку, що півтора століття тому люди були набагато більш кмітливими, розвиненими і винахідливими. 

Фахівці також з'ясували, що кожне десятиліття IQ падав на 1,23 бала, і за півтора століття зниження склало вже 14 балів. Експерти дають дуже невтішний прогноз: за такої динаміки у не дуже віддаленій перспективі людина за своїми розумовими здібностями може опуститися до рівня розвиненої мавпи.

Висохли останні мізки

То що саме коїться з нами та нашими розумовими здібностями? Американські вчені з Чиказького університету звернули увагу на те, що зменшується не тільки коефіцієнт інтелекту людини, а й сам об'єм мозку. Мозок людей 21-го століття менший від мозку людей верхнього палеоліту (40-12 тисяч років тому) та навіть від мозку неандертальців (40 тисяч років тому). У пізніх неандертальців його об'єм сягав 1500 см³ і більше. У сучасних людей - 1425 см³ у чоловіків та 1350 см³ у жінок. Ну, такі собі еволюційні зміни, відверто кажучи 😐

Вчені уточнюють – панікувати зарано, адже сам розмір мозку напряму не пов'язаний з його здібностями. Розмір залежить насамперед від величини тіла та якості харчування. А розум – від кількості нейронних зв'язків.

Тож вчених більше цікавлять причини, що призводять до зменшення вмісту черепної коробки людини. Бо, на думку вчених, вони перегукуються з тими, що призвели до зменшення IQ.

"Стародавні люди жили в набагато складніших умовах, ніж ми зараз. До того ж вони були універсалами.

В одній голові одна людина мала зберігати відомості про все на світі: як робити всі знаряддя праці, як добути вогонь, як побудувати житло, як вистежити здобич, як її зловити, випатрати, приготувати, де можна добути ягідки-корінці, чого їсти не слід, як врятуватися від негоди, хижаків, паразитів, сусідів. Ще помножте все це на чотири пори року. Та ще додайте міфологію, перекази, казки і приказки. Оскільки не було ні спеціалізації, ні писемності, все це людина носила в одній голові. Зрозуміло, що від великої кількості такої життєвої мудрості голова повинна була "пухнути", - пояснює кандидат біологічних наук Станіслав Дробишевський.

Сучасна ж людина у порівнянні зі своїми далекими пращурами – просто балувана Галя, якій у голові тримати все це відразу – зовсім ні до чого. По-перше, з'явилася спеціалізація – кожен із нас тепер має тямити лише у своїй сфері і не грузитися рештою. По-друге, всі надбання цивілізації тепер систематизовані, розкладені по полицях, записані літерами та збережені на електронних носіях. Досить зробити два кліки, щоб дізнатися не те що, як добути вогонь, а як відправити ракету у космос. А по-третє, все це для нас більше не питання життя і смерті. 

По суті, наш мозок просто зледащів, бо навіщо напружуватися, якщо навколо – все готовеньке.

А якщо раптом настане ідіократія

Але чи дійсно така ситуація може призвести до катастрофічних наслідків? Сценарій, за якого людство "пробиває дно", дурнішаючи з кожним поколінням, більш яскраво поки малюють не науковці, а кіношники. У 2006-му році американський режисер Майк Джадж зняв стрічку під назвою "Ідіократія". За сюжетом, дія відбувається у 2505 році, коли настало одночасно різке збільшення чисельності населення і загальне отупіння людства, у результаті чого середній рівень IQ у світі знизився зі 110 балів (на 2005 рік) до 20 балів.

У тому моторошному кіношному світі деградація відбувається скаженими темпами. Промисловість та інфраструктура зруйновані, світ захаращений велетенськими купами сміття, з кранів замість води тече енергетичний напій, а основна розвага населення – перегляд порнофільмів. 

На думку науковців, найгірше у подібній історії те, що такими людьми стає дуже легко маніпулювати. На думку відомого психолога Джеймса Флінна, покоління Y, якому світ належить зараз, добряче тямить у нових технологіях, але дуже погано орієнтується у загальній картині світу.

У результаті, точка зору щодо ключових питань розвитку суспільства у людей настільки поверхова, що це залишає великий простір для маніпуляцій їхньою свідомістю з боку політиків і ЗМІ. А це вже – дуже небезпечно.

Вихід є. І він геніально простий

Проблема дуже складна. А от її вирішення – до геніальності просте: треба читати. Адже відомо, що коефіцієнт інтелекту може змінюватися упродовж життя. Наприклад,  люди похилого віку здатні зберігати ясність розуму, активно займаючись інтелектуальною працею, що дозволяє підтримує мозок в хорошій формі якомога довше.

"Читання літератури та вивчення історії – єдине, що здатне допомогти нам у сучасних політичних умовах", - підсумовує Флінн. 

З ним погоджуються науковці зі Стенфордського університету, які вплив читання на мозок людини досліджували більш ніж переконливо – за МРТ. Там видно, як читання поліпшує кровоток мозку та стимулює його роботу.  

Причому мова не лише про "наумнячені" тексти, що потребують глибокого вивчення та аналізу. 

Мозок "кайфує" від художньої літератури так само. Коли ми читаємо, завдяки "ефекту занурення" уявляємо себе на місці героя. Це активізує ті ділянки мозку, які до цього не були задіяні. Під час перегляду телевізора, "втикання" у соцмережі чи комп'ютерні ігри такого ефекту не спостерігається.

Читання має стати для людства обов'язковим та регулярним тренуванням, як, скажімо, заняття у спортзалі. Інакше може трапитися, як у тому старому злому анекдоті:

"Коли ти помер, ти про це не знаєш, тільки іншим тяжко. Те ж саме, коли ти тупий" 🤯

Обкладинка: фото www.piqsels.com, колаж Йод.media

Юлія Мамойленко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту