Чому мультики нашого дитинства не актуальні: що сьогодні цікаво малечі

У другій частині інтерв'ю креативний продюсер продакшена Glowberry Ольга Черепанова розповіла, чому старі мультфільми з гаслами та неприхованою мораллю застаріли і чи варто відмовлятися від історій з гендерно-стереотипними героями.

Про тренди в анімації та чому дорослі не завжди розуміють сучасні мультфільми для дітей - ви можете прочитати у першій частині інтерв'ю з Ольгою Черепановою. 

Цього разу ми поговорили про те, які історії та герої цікаві сучасним дітям і як їх сприймають у різних країнах.

Мораль відтепер не має бути очевидною, як у "Мийдодірі"

- Ольго, нині в тренді "корисні" мультфільми. Але чи не нудно їх дивитися дітям?

- У кожного з батьків своє уявлення про те, що корисно для його дитини. Одному достатньо, що в серіалі милі персонажі та приємна музика. Він навіть не стане заглиблюватись у сюжет. Другий уважно подивиться серію за серією, щоб зробити свої висновки. Опитування сучасних українських мам, наприклад, показали, що далеко не всім подобається "Свинка Пеппа". Хтось вважає, що серіал не вчить хорошого, а хтось навіть відповідає, що в цьому серіалі принижують роль тата. У той час, як в Англії і США цей гумор не трактують так буквально. На їхню думку, тато - доволі доросла людина, щоб нормально сприймати жарти із себе.

Ольга Черепанова, креативний продюсер Glowberry

Кожна мама прагне дати дитині якомога більше користі й добра. Але серіали, в яких є тільки користь і добро, а конфлікту немає - дітям рідко подобаються.

Ми звикли до того, що мораль має бути явною, як у нашому дитинстві: "Діти, мийте руки перед їжею". Але часи Мийдодіра вже минули. Він написаний тоді, коли було багато безпритульних, а основна маса батьків походила з робітничо-селянських сімей, тому тоді ця мораль мала бути зрозумілою і їм зокрема. Татам і мамам тих років не були зрозумілі метафори, доводилося говорити відкритими гаслами, які могли усвідомити всі. 

Сучасна дитина - набагато складніша. Вона хоче сама щось зрозуміти і зробити висновки.

Якщо якийсь крокодил або дядько на екрані скаже, що потрібно мити руки - дитина це одразу забуде. Але якщо там буде герой, який не мив руки, а потім з ним сталося щось недобре - малюк витратить дві хвилини, щоб зрозуміти, чому: "Він не мив руки!" Це буде істина, яку він пізнав самостійно. Його досвід. І він обов'язково це запам'ятає.

- Як тоді говорити із сучасними дітьми?

- Сьогоднішній світ значно складніше, ніж навіть 50 років тому. Діти 4-5 років набагато розвиненіші, ніж кілька попередніх поколінь. Тому до корисних для дітей речей потрібно підходити творчо, а ще краще - в легкій ігровій формі.

Наприклад, у нашому серіалі "Хоробрі Зайці" головні герої мають самі розібратися, що добре, а що погано перед очима дитини-глядача. Ми намагаємося підтримати дитячу потребу в прийнятті перших самостійних рішень. У чотирирічного малюка як усе відбувається? Тато сказав, що це "погано" - зрозуміло. Мама сказала, що це "погано" - зрозуміло. А якщо мама й тато про одне й теж говорять і "добре", і "погано" - незрозуміло. Тоді доводиться робити висновки і приймати рішення самостійно (сміється) 😊.

Нам усім таким різним є місце у цьому світі

- Зараз багато говорять про гендерний баланс, а як з цим у вашій сфері - розподіл мультиків для дівчаток і хлопчиків ще існує?

- Звісно. Є контент для дівчаток, є - для хлопчиків, а є - для всіх - гендерно нейтральний. У серіалі "Хоробрі Зайці" ми витримуємо гендерний баланс і працюємо зі стереотипами на цю тему. Тридцять шість персонажів першого сезону - це набір різних дівчачих і хлопчачих характерів.

Наприклад, ми знаємо, що хлопчики набагато складніше, ніж їх іноді показують в їхньому "хлопчаковому" стереотипному образі. Вони бувають романтичні й чутливі, вдумливі й розсіяні... дуже різні. Зокрема й ті, які хочуть стати найсильнішими, найсміливішими, найкращими і полетіти в космос - це для мене образ класичного "правильного" хлопчика з нашого дитинства. І добре, що такі хлопчики нікуди не поділися! У нашому серіалі ми їх теж покажемо.

Це ж стосується і дівчаток. Є величезна кількість тих, які хочуть танцювати, вишивати, бути принцесами, бути найкрасивішими і вдало вийти заміж. А в Америці вже давно сформувався образ активних героїнь, які хочуть відкривати нові країни та не бояться пригод. Нам усім таким різним є місце в цьому світі, і точно буде місце в наших серіалах.

👦👩

- А що про це думають ваші колеги з інших країн?

- Усі говорять: "Як здорово, що ви всіх об'єднали! Іноді нам бракує продукту, в якому є все, а не лише сильна дівчинка і хлопчик, який потребує допомоги". Наш великий слоган: "Celebrating diversity of the world" ( "Святкуючи різноманітність світу"). Це така превентивна міра для булінгу. Ми відводимо дітей від реакції: "Ти не такий, як я, а отже, поганий". Замінюємо її на: "Ти інший, але це не проблема. Давай придумаємо щось нове та цікаве разом?"

Наприклад, наші активні Хоробрі Зайці зустріли Панду, яка цілий день слухає музику. Вони могли або сказати: "Ой, це погано" (бо не схоже на те, що роблять Зайці). Ми ж пропонуємо знайти щось посередині: "Давай ти будеш слухати музику, а ми будемо танцювати". Ми нікому нічого не нав'язуємо - панда не стане зайцем і навпаки, але шукаємо спосіб зробити щось цікаве разом.

Проте дитина не повинна здогадатися, що ми її чогось навчаємо. Тож наш головний виклик - зробити так, щоб це насамперед було весело й цікаво дітям.

Закордонні колеги питають, чи буде в нас родина "мама і мама"

- В останній частині "Історії іграшок" був малюк з кохлеарним імплантом, у мультсеріалах дедалі частіше з'являються герої на інвалідних візках. У нових українських мультиках це буде?

- Мені це дуже подобається. Я вважаю, що такі герої мають обов'язково бути в наших "Хоробрих Зайцях". Поки ми працюємо над першим сезоном, де у фокусі нашої уваги - показати дітей з різними психотипами. Але зараз у нас, наприклад, виходить книжкова новинка, де буде герой на інвалідному кріслі. І в майбутньому ми хочемо приділити цьому увагу і в серіалі.

- Ви багато спілкуєтеся з міжнародними експертами. Чи є у кожної країни свої особливості і уподобання в мультфільмах?

- Над нашим мультсеріалом "Хоробрі Зайці" працює міжнародна команда. Я - автор ідеї, всю візуальну частину розробила талановита українська ілюстраторка Анна Сарвіра, перші сценарії робили українці, але зараз над сценаріями вже працюють експерти з різних країн. І часто в роботі ми стикаємося з різницею у менталитетах, звичках і трактуваннях.

У нашому серіалі немає екстремальних кризових ситуацій, звичайні дитячі історії, в яких герої знаходять рішення своїх дитячих проблем і продовжують дружити. А для наших колег з Канади будь-яка незгода - вже конфлікт. Те, що для української реальності - норма, для них - трохи екстремізм (сміється) 😊.

Такий рівень емоцій їм здається вже занадто активним і небезпечним.

Іспанці та італійці дуже добре розуміють рівень нашої емоційності. Але теж є свої розбіжності в погляді на виховання та спілкування з дітьми. Іспанська національна традиція передбачає, що батьки до кінця школи дуже сильно залучені в життя дитини. Вони не розуміють, чому батьки наших героїв не біжать разом з нею грати на майданчику.

Наші іспанські партнери зазвичай запитують: "Якщо мама поруч, чому не грає разом з ним? Вона що його не любить? Чому вона до нього жодного разу не підійшла?" Ви зараз смієтеся, а мені важко їм пояснити, що в Америці, навпаки, вітають дитячу самостійність і всіляко вчать батьків давати дітям свободу самим пізнавати світ. Дітей з дитинства вчать, як реагувати на незнайомих людей і різні нестандартні ситуації. Тому вони нас, навпаки, хвалять: "Як здорово, що ви демонструєте дитині, як самостійно прийняти рішення!".

А коли ми працюємо з лондонськими сценаристами, наприклад, вони іноді запитують, чи будуть у нас родини, в яких є мама і мама, або тато і тато. Для них це повсякденна норма. Тож у кожної країни своя реальність.

Але наше завдання - все ж показати якісь універсальні життєві ситуації, з якими дитина стикається на дитячому майданчику або садку в спілкуванні з іншою дитиною. І я дуже горда, що нам вдалося створити в Україні те, що може зацікавити дітей і дорослих у всьому світі.

Ольга Ліцкевич
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту