Чорний гумор медиків: лікарі розповіли непересічні історії, які з ними траплялися

Пацієнти так часто видають якісь "перли", що здивувати лікаря чимось оригінальним вдається одній людині на тисячу. Однак якщо така історія стається – лікар пам'ятає її навіть через 10 років.😊

"Йод" продовжує дізнаватися про смішний до сліз (подекуди, до гірких) досвід українців різних професій. Цього разу ми поговорили з лікарями та зрозуміли, чому їх називають королями чорного гумору.

Обережно, історії просочені цинізмом та сарказмом. Нічого незвичного, це просто медики розповідають.😊

Череп у каструлі та непритомна комендантша

- Моя історія не з лікарської практики, а за років студентства медиків, - розповідає Антоніна, старша медсестра в амбулаторії. – Це сталося майже 15 років тому з моєю однокурсницею. Коротше, уявімо: гуртожиток, 5 чи 6 поверх, вечір. Студенти готуються до наступних лекцій. Моя знайома якраз проходила курс патанатомії – вчила, з яких кісток складається череп. І коли вивчаєш будову черепа, важко запам'ятати все тільки з підручника. Бо кісток у черепі – 23, а коли складаєш своєму викладачу його будову, треба знати кожну деталь та заглиблення. Для того, щоб наука пішла краще, моя однокурсниця, разом з іншими студентами, вирішила поцупити людський череп з лабораторії в універі та відварити його у каструлі, щоб дослідити його будову на практиці. Навіщо відварювати? Бо деякі кістки та органи зазвичай тримають у спеціальних розчинах, яких треба позбутися.

Звісно, місце, де можна відварити череп у гуртожитку, одне. Спільна кухня. Моя знайома без зайвої думки пішла варити череп поруч із супами, гречками та іншими стравами, що там студенти до вечері готували. Однак, про всяк, прикрила його кришечкою. 

Поки та голова варилася, вона про неї забула. Згадала тільки тоді, коли почула страшенний крик з кухні. Залітає – а на підлозі непритомною лежить комендантша. Вгадайте, чого. Каструля на той момент, звісно, вже була відкритою.

Так і не зрозуміло, чого ту жінку потягнуло на кухню. Чи голова засмерділа, чи просто хотіла посміятися з того, що студенти куховарять. Одне було відомо точно: нещасну забрала "швидка", а мою знайому з колегами-креативщиками викинули з універу.

П'яні "моржі"

– Найсмішніші історії завжди трапляються з нетверезими, - розказує Олег, лікар-хірург. – Був випадок узимку. Привозить "швидка" двох хлопців – п'яні в дупель. У мокрому одязі, все тече ріками. З'ясувалося, екстремали посперечалися, хто з них зможе покупатися у холодній воді. Повторюю, взимку. 

Очевидно, що не здалися обидва. Тільки-от сталося переохолодження. "Швидка" цих кадрів привозить, ми ж давай з них одяг знімати. Вкутали голеньких ковдрами, сказали до тепла підійти. Так вони, як зайчики, повсідалися біля батареї, пообнімали її, як мати рідну. І тільки чути, як зуби цокотять. 

Ще чай теплий їм давали, відігрівали. Дякувати Богу, обійшлося без ускладнень. Але це ж треба собі челенджі такі взимку влаштовувати! А нам потім рятуй таких "відважних".😊 

Бабуся з капканом та шалений Підпалювач

Перша історія почалася тоді, коли тільки починав працювати, - ділиться Рома, молодий працівник "швидкої" в Одесі. – Найчастіше нас викликають хто? Пенсіонери. Отримуємо дзвінок від якоїсь бабусечки. Ми з лікарями приїжджаємо у типовий одеський дворик, залізаємо на другий поверх, стукаємо у двері. Тут нам з будинку:

- Хто там?

- "Швидку" викликали? – перепитуємо.

- Так-так, хвилиночку.

Чуємо, щось тягне. Ніби шухляду по підлозі. Коротше, дочекалися, доки все затихне. Лунає: "Заходьте!". 

Відчиняємо двері – а там ведмежий капкан у проході. Реально, великий такий капкан, до стегна дотягне. Бабуся каже: "То така сигналізація. Від крадіїв захищаюся". 

З'ясувалося, вона той капкан постійно під двері тягає, коли хтось чужий приходить 😊. А бабусечка – така ж мила! Чаєм нас напоїла, нагодувала. А коли ми йшли, знову той капкан під двері приперла.

Отака Одеса 😊. 

Другий курйозний випадок стався зі мною у передмісті Одеси. Приїжджаємо на виклик. Бачимо – табір ромів. А вони ж до лікарень не ходять, тягнуть до останнього. Зазвичай викликають одному, а до "швидкої" летять людей 50. 

Так і тут сталося. Сиджу, з дитиною якоюсь спілкуюся. Підходить до мене бабця, теж просить допомоги. Така ж нахабна! Я відповідаю: "Одному викликали, одному допомагаю". 

А вона мені: "Я тебе прокляну!" 

Я у відповідь: "Та ви мене вже 10-й раз проклинаєте" (додам, що у той табір ми їздимо частенько). 

Вона одразу почала щось "бу-бу-бу", злитися, знову погрожувати.

Так я їй: "Слухайте, може, то і є ваше прокляття, що саме я до вас постійно приїжджаю?"

То вона так на мене подивилася, аж ніяково стало. Але нічого, досі живий ходжу, поки не паралізувало 😊. 

Третя історія сталася з пацієнтом психіатричної лікарні. У нього прізвисько було Підпалювач, бо вогонь дуже любив. Все намагався підпалити. Одного разу його забрав до себе пожити рідний брат. Батьки у хлопців померли. Спочатку було все нормально, але одного разу чоловік повертається з роботи, нюхає - смердить горілим. Залітає в квартиру - а там Підпалювач розклав ватру та ні з чогось там, а з грошей. Він знайшов "ничку" – приблизно 30 тисяч доларів. Кинув гроші у відро, відро поставив у шафу та підпалив. Уявіть, що з господарем у той момент відбувалося. 

Історія закінчилася тим, що нещасний закинув брата в психлікарню. Той вже десь років 10 там "відпочиває". Санітарка мені розказувала, що брат почав приходити до родича тільки через 5 років, коли бажання прибити минуло. Приходить, питається про справи та за 2 хвилини йде. 

Gif: giphy.com

Матерiали по темi
Курйози таксистів: харасмент від пасажирки, полювання на повій і виклик у ліс
Віка Степаненко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту