Фанкобої Our Atlantic: про неймовірний український фанк і новий кліп, прем'єра якого — тут і зараз на Йод.media

Гурт, звучання якого більше тяжіє до якісного західного саунду, презентував кліп "Момент" - диско-історію, яка повертає нас в епоху вісімдесятих.

У 2018 році не особливо відомі на той момент уманські музиканти випускають мініальбом Pillow. Непогана інді-робота, проте, не підриває плейлисти слухачів і залишається мало поміченою.

Але пізніше Our Atlantic випускають свій перший україномовний сингл "Чуєш?" - і впевнено заявляють про себе.

Музиканти, чию музику важко сплутати з будь-якою іншою українською групою, відроджують синті-звучання кінця 20 століття, додаючи до нього харизму, яка була властива музикантам 40 років тому.

Зараз група представляє новий альбом - "Час розваг", натхненний українським фанком. За словами музикантів, незаслужено забутим.
Про це, а також про британський стиль нового кліпу "Момент", ми поговорили з вокалістом групи Віктором Байдою.

"Пандемія для багатьох музикантів вилилася у депресію, але не для нас"

- Оскільки ви поки що не Океан Ельзи й не всі про вас знають, розкажіть: як і коли зароджувався гурт?

- 2017 року, під час навчання в Уманському музичному коледжі, ми почали писати перші пісні англійською і вирішили зібрати гурт, аби грати for fun. Після релізу нашого дебютного Pillow EP та переїзду до Києва у 2018 році ми знайшли однодумців, сформували команду і вирішили займатися цим професійно.

- Ривок Our Atlantic стався, коли вас запросили на фестиваль "Файне місто". Яку роль для музиканта відіграє фестивальний етап? І наскільки складно зараз, за часів карантину, обходитися без них?

- Так, це правда. Фестиваль "Файне місто" став потужним ривком у нашій кар’єрі. Після нього в нас з’явилося багато друзів та знайомих у музичній індустрії, й оскільки це був наш перший фестивальний досвід, ми отримали запал для подальшої роботи. За час існування ми виступили на таких фестивалях, як Leopolis jazz festival 2019, Respublica 2019, Vertuha Arts fest 2019, Gogol fest Dnipro, Air ГогольFest, ZaxidFest 2018, Faine Misto, Мистецькому фестивалі "Ї", Sofar Sounds Lviv/Kyiv.

Концерти та фестивалі — це ключовий чинник для музикантів, оскільки це є левова частка нашої професії. Там ти спілкуєшся з публікою, знаходиш свою аудиторію й набираєшся досвіду. Наразі через пандемію концертна індустрія зупинилася, що для багатьох музикантів вилилося у втрату роботи, безгрошів’я та подекуди в депресію, але не для нас.

Про забутий український фанк. Так, він у нас був 😊

- Попри вашу відносну молодість на сцені, кліпи й сингли запалом і якістю звуку не поступаються таким класикам, як, наприклад, Daft Punk. На кого рівнялися і хто зі світових музикантів найчастіше фігурував у ваших плейлистах?

- Хоча ми й намагаємося працювати у єдиному стилі, але нас оточує стільки розмаїття, що важко зосередитися на чомусь одному. Це і проявляється в нашій творчості. Маючи дуже різні смаки — від фанку, диско, попмузика до фольку, електроніки та психоделічного року — ми здебільшого меломани. Хоча одним з головних захоплень і джерелом натхнення в музиці наразі є український фанк 70-х: ВІА Кобза, Водограй, Арніка, Ватра, Візерунки Шляхів, Назарій Яремчук, а також пісні Богдана Янівського та Вадима Ільїна, Володимира Івасюка, Левка Дутковського та Богдана Веселовського. Ця музика та естетика справили на нас колосальне враження. 

Але, справді, у наших плейлистах були й ранні Daft Punk, John Waite, Hall&Oates, Change, Al Jarreau, ELO, Chaka Khan.

- Яким саме чином ви вийшли на пласт української забутої музики 70-х? Я не назву типовою ситуацію, коли людина пропонує послухати ввечері Назарія Яремчука або "Барви".😊

- Раніше ми чули про цей пласт української музики переважно від батьків. Однак згодом, більше копаючи й заглиблюючись у музику, на просторах ютьюбу знайшли мікстейпи одеського діджея, колекціонера вінілу під ніком C.J.Plus. Він зібрав найкращі приклади українського фанку 70-80-х у трьох випусках Ukrainian Funk Vol. Там звучали як відомі естрадні пісні того часу ("Водограй" Василя Івасюка, "Озовися" Назарія Яремчука), так і раритетні записи.

За деякий час, відвідуючи одну з вінілових вечірок VERTUHA, ми познайомилися з Андрієм Сухарьовим — одним із засновників серії вищезгаданих вечірок, басистом київського гурту Love’n’Joy. Під час його сету звучало багато різних треків, зокрема й українського фанку (ВІА "Кобза", Назарій Яремчук). Ці пісні справили на нас колосальне враження. Ба більше: згодом на фестивалі Vertuha Arts Festival ми мали унікальну можливість послухати наживо ВІА "Кобза" та особисто познайомитися з їхнім солістом — Валерієм Вітром. Опісля ця музика засіла в нас, і ми продовжили працювати, натхненні цим.

- Хоча ви називаєте себе інді-поп гуртом, я б уточнила: "диско-інді-поп гурт". Звідки така любов до диско й фанку?

- Насправді, ми вважаємо диско та фанк еталоном танцювальної музики. Ці жанри імпонують нам завдяки їхньому настрою, розкутій манері, ритмічності, сексуальній атмосфері та й загалом позитивному вайбу.

Не секрет, що зараз триває загальна ретроспектива у всіх напрямках. Це відбувається ще з початку 2010-х у світі, в Україні — трохи пізніше. Ми б не зв’язували любов до нашої творчості лише з цим.

Насамперед людям подобається музика не через якісь конкретні стильові чи жанрові особливості, а через те, що вона близька їм на емоційному рівні. Тоді слухач може бути на хвилі разом з виконавцем і асоціювати свій внутрішній стан з тією чи іншою композицією. Жанр тут не відіграє жодної ролі.

- Що відрізняє справжнього дискофана від "знавця однієї диско-пісні", наприклад, Stayin 'Alive від Bee Gees? 

- Знати другу популярну пісню Bee Gees - How Deep is Your Love 😁.

Прем’єра кліпу. Про важливість ловити момент

- Нарешті дісталися до нового кліпу "Момент", прем’єра якого зараз відбудеться тут, на нашому сайті. У ньому ви занурились у тематику 80-х. Хто є режисером ролика і на які з робіт минулого ви орієнтувалися?

- Режисеркою кліпу стала Софія Чайковська (останній кліп гурту Tik Tu - її робота). Щиро кажучи, ми взагалі не орієнтувалися на роботи минулого, а Соня в принципі ніколи не надихалася естетикою 80-х. Основним джерелом її натхнення були кінематограф і фотографія. Особливі наїзди камери не тільки з 80-х: цей прийом винайшли дуже давно, але оскільки тоді їх використовували занадто часто, у людей це викликає пряму асоціацію з тією епохою.

Кліп "Момент":

- Розкажіть про символізм спотвореного зображення у кліпі: спочатку через перевернуте скло, потім — склянки з водою. У цих кадрах є особливий сенс?

- Тут я надам слово режисерці кліпу Софії Чайковській, цитую: 

Пісня розповідає про одну з найголовніших ідей у нашому житті — момент, який потрібно ловити, відчувати, попри всі негаразди, що трапляються на шляху. Але попри всю "серйозність" теми, в ній відчувається простота й легкість. Тому хотілося створити щось таке ж легке, ритмічне та яскраве. Я давно хотіла поекспериментувати з викривленнями, а пісня й хлопці добре підійшли для цього. Наші викривлення й поступовий вихід з них і є образом переходу від світу труднощів до цільності та ясності зображення, себто до відчуття себе, світу та моменту.

- Попри серйозність і глибину тем, вам вдається їх розповідати легко і фаново. Поділіться парочкою рекомендацій щодо артистів, яких теж варто послухати, якщо хочеш відчувати себе так само легко і невимушено. 😊

- Ми спеціально не стараємося й не вижимаємо з себе легкість, про яку ви говорите. Це виходить саме по собі.😊 Щодо артистів, то можемо порадити наших українських колег: Tik Tu, Komissiya Blooms Corda, TBPOFT, Postman, Мало, Аліна Паш.

- Що ви хотіли сказати глядачам своїм кліпом?

- На противагу "Часу Розваг", "Момент" - це дуже кольорова, динамічна та оптимістична робота. Ідея пісні - carpe diem, або ж "лови момент". Не варто марнувати час на злість і агресію, коли навкруги такий цікавий, дивний і багатогранний світ. Варто плекати любов, мир і навчитися помічати красу.

Як сказала наша режисерка: "Хлопці відрізняються особливою веселістю та невимушеністю, тому і кліп ми відчували на такому рівні".

Що означає назва гурту?

Пояснення від лейблу "Много воды", до якого відноситься Our Atlantic:

"Наша Атлантика — тут поряд. Молодому гурту з Умані, що шукає свій впізнаваний саунд, ні до чого копіювати  заокеанських колег — їхній стиль, манеру, традиції. Адже все найдивовижніше - прямо перед нами. Варто лиш навчитися помічати".

Віка Степаненко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту