Фізик з Вінничини заснував капіталістичний інститут і здійснив десятки відкриттів

Андрій Михайлович (Герш Іцкович) Будкер – фізик-теоретик, спеціалізувався з проблем фізики елементарних частинок, керованого термоядерного синтезу, теорій ядерних реакторів та циклічних прискорювачів, засновник нового напрямку - методу зустрічних пучків.

Колектив, очолюваний ним, першим у світі почав вивчати взаємодію речовини й антиречовини (1967). 1 травня виповнилося 102 роки з дня його народження.

"Тут вам не там"

Цей нетривіальний напис прикрашав кожен з численних корпусів Інституту ядерної фізики у Новосибірському академмістечку. Самобутнім і нестандартним засновником його був Андрій Будкер. На рахунку вченого – десятки відкриттів світового рівня, зокрема роботи, пов’язані з термоядерними реакціями.

Поки вчені усього світу мріяли про плазму з температурою у 100 млн градусів, він винайшов метод, який може дати океан енергії - стабілізований електронний  пучок - кільце тонше за людську волосину, електрони в якому розігнані до швидкості, що дорівнює швидкості світла.

Зіштовхнути два пучки часток, які зі скаженою швидкістю мчать назустріч одне одного, майже неможливо. Уявіть двох стрільців з луку. Робін Гуд цілиться із Землі, Вільгельм Телль – із супутника Сиріуса. І обидві стріли мають зіткнутися вістрями.
– так пояснював Андрій Будкер свій винахід.
Новосибірськ, 1969 р. © Фотоархів СВ РАН

І це далеко не єдине досягнення, він також:

? заклав основи регулювання термоядерних реакторів та розробив засоби їхнього контролю;

? створив теорію кінцевої уран-графітової решітки, яка утворює активну зону ядерного реактора;

? розробив метод утримання плазми за допомогою магнітних "пробок-пасток", покладений в основу роботи термоядерних установок;

? і ще під його керівництвом побудований перший у світі колайдер на зустрічних пучках – ВЕП-1.

Прискорювачі проти довгоносика

Саме Будкер запропонував метод "електронного охолодження" пучків важких заряджених часток у прискорювачах, на що не наважилась жодна лабораторія на планеті. Ідея полягала в тому, щоби поєднати на певній ділянці пучок "гарячих" іонів з "холодними" електронами. Відбувається обмін температур, електронний пучок розігрівається і відводиться у колектор, а іонний на наступному оберті знов підігріває наступну холодну партію іонів.

© Фотоархів СВ РАН
Під його керівництвом були створені прискорювачі на зустрічних електрон-електронних та електрон-позитронних пучках.

І от, як вони донині використовуються у світі:

? знезаражують зерно на елеваторах від довгоносика, причому це не шкодить якості самого зерна; 

? очищують забруднене атмосферне повітря (за деякими даними, у Токіо концентрація окислів азоту та сірки зменшилась у 40-50 разів); 

? борються з отруйними спорами, приміром, сибірської виразки; 

? дезінфікують воду;

? опромінюють дроти з поліетиленовою ізоляцією, аби підвищити їхню термостійкість.

Прискорювач на зустрічних пучках ЗЕП-1. Музейний експонат в Інституті ядерної фізики. © Eto shorcy, wikipedia.org | CC BY-SA 3.0

На волосині бороди Курчатова

У 1953 році, розбираючи архіви Берії після його розстрілу, знайшли папку зі справою на Будкера. Пізніше з’ясувалося, що завдяки втручанню академіка Курчатова, Андрія Михайловича тоді відправили до Новосибірська, а не далі у напрямку Колими. 

"Я тримався на волосині з бороди Курчатова", – часто повторював учений. 

А тоді довелося покинути роботу у Москві у відомій лабораторії № 2 – таку назву мав Інститут атомної енергії та переїжджати до Новосибірська із завданням створити місцевий відділ Інституту ядерної фізики (ІЯФ). 

Будкер прийняв рішення за пів доби, але переїхав не сам – із собою перетягнув 140 вчених під гаслом: "Великий негідник сам не поїде, а маленьких не братимемо". За роки його команді вдалося створити одну з найпотужніших наукових установ у світі. А у радянські роки – ще й доволі вільну.

У 1967 році будкерівський колектив - молоді сибірські фізики - першими в світі почали вивчати взаємодію речовини і "антиречовини" на прискорювачах із зустрічними пучками. © Фотоархів СВ РАН

У 1966 він пішов до голови Ради міністрів СРСР Косигіна з революційною ідеєю. Результатом стало рішення уряду, який дозволив інституту самостійно укладати угоди із замовниками, зокрема і за кордоном, а отримані кошти витрачати на свій розсуд. На них для співробітників зводили будинки, додавали до 20% премій до окладу, наймали фахівців. За це ІЯФ називали єдиним капіталістичним інститутом у СРСР. І навіть у голодні 90-ті, коли наукова сфера майже розвалилася, структура продовжувала сама себе утримувати.

Круглий стіл, за яким вирішувалось усе

Знаменитим став і інститутський Круглий стіл для нарад. Будкер не терпів партійних функціонерів і оточив себе лише вченими.

Якщо я оточу себе апаратом, то він сидітиме обличчям до директора і задом до науковців. Якщо ж поруч будуть члени наукової ради, то апарат мимоволі буде повернутий обличчям і до мене, і до них.
– казав Будкер.
Інститутський Круглий стіл для нарад. © scfh.ru
На Круглих столах за чашкою кави вирішувалися усі питання – від результатів експериментів і закупівлі обладнання до обговорення політичних новин і розподілу квартир.

Жодного порядку денного не встановлювали, все спонтанно та ухвалені рішення були обов’язковими для виконання. 

Кожного дня допізна у лабораторіях і кабінетах горіло світло - тривала робота. А коли дружини підлеглих стали скаржитися на затримки чоловіків на роботі, директор сказав: "Пам'ятайте: ви - дружини моряків. І радійте, що інститут - єдиний порт, у який вони заходять".

Майстер афоризмів

Колеги зібрали немалу колекцію афоризмів свого директора. От декілька:

? Вчені діляться не на молодих і старих, а на розумних і дурнів.

? Уряд нас підтримує так, як мотузка повішеного.

? Мойсей водив свій народ Синайською пустелею сорок років. Коли я виріс і подивився на карту, то побачив, що пустеля ця - крихітний п'ятачок, там ніде та й нема чого ходити сорок років. Ці роки знадобилися пророку, щоб витравити з людей дух рабства, щоб вимерло покоління рабів. 

? Коли придумуєш сам, високий шанс нічого не придумати. Коли живеш чужим розумом, точно нічого не придумаєш. 

? Боятися бічного чи зустрічного вітру не треба: за них завжди можна рухатися вперед.

? Як вивчити паровоз? Зіштовхнути два паровози, деталі від удару розлетяться - і розбирайся, з чого він складається.

? Я визнаю лише один вид крадіжки в науці. Коли крадуть у мене. 

1967 р. © Фотоархів СВ РАН

Приятелі та колеги – про Будкера:

Віктор Вайскопф, Массачусетський технологічний інститут:

"Він знаходив найпростіший шлях до мети, який виявлявся очевидним лише після того, як він його запропонував".

Роальд Сагдєєв, фізик:

"Говорив, що писати докторську дисертацію аморально".  

 

Орест Верейський, художник:

"З нього можна було би писати героїв класичних міфів. Чи то пророк, чи то фавн".

Ролен Нотман, письменник:

"Пташеня "не там" шукало їжу і "не так" літало. У Москві його б "задзьобали". А в Сибіру він так високо злетів, що його розгледів і визнав світ".

Цікаві факти

  • Батька розстріляли під час єврейських погромів у перші дні після народження сина. Мати була неписемною і замість підпису ставила хрестик.
  • Під час голоду 1920-х у родині постояльцем був червоний командир. На прощання він залишив мішок пшона, який розтягнули на всю зиму. Відтоді Будкер не брав до рота пшоняну кашу.
  • З початком Великої Вітчизняної війни пішов на фронт добровольцем, хоча мав бронь. Служив зенітником на Далекому Сході.
  • Радник НАН Микола Диканський пояснював, що Герц Іцкович став називати себе Андрій Михайлович у пам’ять про загиблого на війні товариша.
  • Існує науковий термін "Пастка Будкера – Поста" (на жаргоні фізиків – пробкотрон).
  • Писав дуже безграмотно, але думки висловлював чітко і невимушено.
  • З ІЯФ вийшло вісім директорів академічних інститутів.
  • Любив вирощувати квіти.
  • Учні Будкера розробили електронну гармату, за допомогою якої можна лікувати ракові пухлини (2017).
  • Номінант Нобелівської премії (1957).
Академік Андрій Будкер зі своєю дружиною Аллою Мелік-Пашаєвою. © Фотоархів СВ РАН

З досьє Андрія Будкера

?Народився 1 травня 1918 року в селі Мурафа Шаргородського району (Вінницька обл.).

?‍?Закінчив фізичний факультет Московського державного університету (1941).

?‍?Працював молодшим, старшим науковим працівником, начальником сектора, керівником лабораторією нових методів прискорення Інституту атомної енергії (1946-1957), директором Інституту ядерної фізики Сибірського відділення академії наук СРСР (1957-1977).

?‍?Академік академії наук СРСР (1964).

??Був одружений на тележурналістці Аллі Мелік-Пашаєвій, потім - на Ділярі Шарафутдиновій.

?‍?Син Дмитро також став фізиком, працює в університеті Берклі в Каліфорнії. 

?Помер в Академмістечку 4 липня 1977 р. (відірвався тромб). Похований на Південному цвинтарі Новосибірську.

☝Ім’я носять вулиці в Женеві та Новосибірську, Інститут ядерної фізики Сибірського відділення РАН (1994), аудиторія в Новосибірському державному університеті. 

© Фотоархів СВ РАН

Реальний анекдот на тему

У шістдесяті роки до Москви завітали французькі фізики. В Академії наук їм порадили: 

– Їдьте до Новосибірська, подивитеся інститут Будкера. 

– Нізащо! 

– Чому? 

– Бо з ним знайомий де Голль.

– І до чого тут ваш президент?

– Зверталися до нього, просили посприяти збільшенню асигнувань. І почули: "Я недавно був у Сибіру, там Будкер на науку гроші заробляє сам". Так нічогісінько й не дав! 

???
Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту