Голлівудський репетитор Івана Чаббак: Завжди кажу учням, що достатньо добре не буває ніколи

Вчителька Бреда Пітта, Шарліз Терон, Джареда Лето та інших зірок завітала до Києва з майстер-класом.

Ви могли ніколи не бачити цю пані в обличчя, але точно чули її ім'я – Івану Чаббак зазвичай згадують на сцені голлівудські зірки, коли отримають "Оскара" – у переліку головних людей, яким вони за нього вдячні. От уже понад 40 років Чаббак працює зірковим репетитором – вона має власну школу акторської майстерності та авторську техніку, якої наполегливо вчить своїх учнів. Їхня кількість уже перевалила за сотню. Чаббак – репетитор Бреда Пітта, Шарліз Терон, Джареда Лето, Сільвестра Сталлоне, Бейонсе, Джима Керрі, Мег Раян, Єви Мендес, Лів Тайлер, Меттью Перрі та багатьох інших. Вона розповідає, що ніколи не вимикає телефона – прямо зі знімального майданчика у будь-який час доби її може набрати, наприклад, Бред Пітт, у якого не вдається сцена, та попросити поради 😊.

Нещодавно Івана втретє у житті відвідала з майстер-класом Київ (до речі, Чаббак має українське коріння, хоч і народилася у США). "Йод" сходив на захід та записав найцікавіші поради, що озвучила голлівудська викладачка. 

Про те, чому важливо плекати свою внутрішню дитину

Нинішній майстер-клас Чаббак у Києві відрізнявся від двох попередніх тим, що цього разу вперше у кар'єрі Івана аналізувала українське кіно. Вона подивилася фільм режисерки Мирисі Нікітюк "Коли падають дерева" (2018) та поділилася враженнями:

"Для мене гарний фільм – той, що змушує задуматися. Ви, певно, знаєте фільм "Лабіринт Фавна", що отримав "Оскара", а також "Механічний апельсин" режиссера Стенлі Кубрика. Це такі собі іконічні фільми в цьому жанрі, де поєднується певна дитяча фантазія, наївність та реальне життя. Де події ми бачимо з точки зору дитини, яка на них дивиться. Щось подібне розгортається у фільмі "Коли падають дерева" - історія 5-річної дівчинки, її двоюрідної сестри-підлітката її коханого молодого бандита Шрама.

Зірка фільму "Коли падають дерева" Анастасія Пустовіт (в центрі).

Ми бачимо шлях, який проходить людина додорослішання і те, яким тягарем може бути цей процес. Людина змушена слідувати за правилами, які нав'язує їй суспільство, а це незавжди робить людину щасливою.

Важливо завжди відчувати в собі дитину і слухати, чого вона бажає. Попри соціальні догми та правила, суспільну ношу. Ми зможемо знайти вихід з будь-якої ситуації, якщо дослухаємося до порад внутрішньої дитини.

Чудовий фільм, мені дуже сподобався. Про те, що людина має постійно шукати, а її бажання мають бути в радість. Залишайте в собі дитину, хай вам 12, 20 чи 80 років, інакше настає смерть духу. Плекайте ту дитину, якщо хочете чогось досягти в цьому житті".

Зірка фільму "Коли падають дерева" Соня Халаїмова та Івана Чаббак.

Про те, які теми у кіно захоплюють публіку по всьому світу

"З точки зору того, як треба рухатися Україні як частині міжнародного кіноринку – потрібно завжди звертатися до тем, які мають універсальну природу. Універсальна світова тема – про те, що не можна дозволяти суспільству подавляти ваші внутрішні бажання. Свобода духу – тема, яку зрозуміють скрізь. 

Я багато працювала з режисерами, продюсерами, сценаристами по всьому світу – важливо знайти універсальну тему, яка знаходитиме відгук. Після перегляду таких фільмів відчуваєш себе кращою людиною".

Про те, як правильно дивитися кіно

"Я завжди намагаюся дивитися фільм просто як звичайний глядач, який нічого не знає про зйомки. Не вкладати у це свій професійний досвід. Тільки тоді можна зрозуміти, чи цікавий цей фільм і решті глядачів. 

Для мене доказ того, що фільм класний – коли я сміюся чи плачу у певних місцях, коли співпереживаю героям".

Про самовдосконалення

"Ніколи не вважайте себе надто обізнаним у чомусь, людиною, яка знає все. Завжди є місце для вдосконалення. Ми завжди маємо вчитися, поглиблювати свій досвід. Якщо дійшли до певної планки – підняти її вище та йти далі. Інколи я навіть намагаюся придумати, чим займуся після смерті. Це робота на майбутнє (сміється)".

Про завдання кіно та його користь для людей

"Займатися мистецтвом – те саме, що намагатися впорядкувати хаос. Можна сказати, що результат успішний, коли ми бачимо вихіді з цього хаосу. У міру цього ми можемо навчити інших людей, як справлятися з емоціями, саме через призму мистецтва.

Завдання всіх, хто творить кіно - дати людям надію, що вони можуть досягнути всього, чого захочуть".

Про те, чому глядачам начхати – голлівудський це фільм чи український

"Коли люди дивляться кіно, вони не звертають увагу – з Голлівуда воно чи ні. Вони дивляться, чи це зроблено із серцем. Кіно має в собі щось нести, щось важливе для глядача. Так, є красива голлівудська картинка, але глядачі її забудуть наступного дня. Важливо, щоб фільм на щось провокував людину.

Якщо ви автор фільму, знайдіть те питання, що бентежить вас. Це бентежитиме і глядача. Бо насправді всі люди однакові. Всі мають однакові потреби. Всі хочуть бачити те, що дарує надію. 

У США так само багато студій іноді думають, що для успіху треба мати якусь грандіозну картинку, лише екранізувати Marvel, тільки те, що впадає в око. Та життя показує, що кіно без розмаху та великої кількості грошей, але з душею, знаходить великий відгук. 

Останнім часом на "Оскар" номінувалися маленькі фільми, без скаженого бюджету, але про щось людське, про завжди актуальні питання, ті, що провокують – чи то на роздуми, чито на дії".

Про критику і власну точку зору

"Якщо всі навколо починають вас повчати, як вам треба робити – сааме так і ніяк інакше – не вірте. Творча людина завжди повинна мати свою точку зору. Наша робота в тому, щоб змінювати світ, а не робити те, що кажуть інші. Ви не маєте думати про те, хто що скаже. Робіть, що хочете саме ви – це і є ваш шлях".

Про акторський талант

"Не можна лишатися сирим, хай навіть і талановитим. Треба завжди допрацьовувати і розвивати свої навички. Я сама постійно вчуся, попри те, що я вчитель. Свій талант треба приборкувати, щоби досягти результатів. У цьому різниця між просто актором і професійним актором.

Я завжди своїм студентам по всьому світу кажу: достатньо добре не буває ніколи. Але я допоможу вам просунутися у цьому напрямку".

Про любов на знімальному майданчику

"Часом буває дивишся кіно – ніби і сценарій хороший, і знято добре, і актори зіграли гарно – а хімії немає. Тоді одразу ясно, що люди не любили одне одного на знімальному майданчику. Потрібно, щоб сам процесс зйомок був такою собі лавсторі, щоб усі –  від режисера, акторів до операторів – були закохані одне в одного. Інакше творчість не відбудеться".

Про те, як працювати навіть з повним лайном

"Подивіться на все це, ніби зі сторони. Роль може здаватися не гідною вас, якщо не вкладати в неї душу. Бувало таке, що я працювала зі сценаріями, які можна було назвати повним лайном. Але на виході навіть такі фільми дивували та здобували нагороди. Не опускайтеся до рівня матеріалу, а навпаки – підіймайте його до свого рівня". 

Фото 📷 Валентин Царук / Йод

Юлія Мамойленко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту