Голова Держкіно: "Кінотеатри потрібно відкривати в липні і з прокату українських фільмів"

Пандемія вплинула на український кінематограф скороченням державного бюджету на підтримку галузі, збитками кінотеатрів, перенесеними прем'єрами фільмів та зірваними знімальними графіками. Про вихід української кіноіндустрії з кризи Йод.media поговорив з головою держкіно Мариною Кудерчук.

Державна агенція з питань кіно знаходиться у Києві поряд з виставковими залами Мистецького Арсеналу та будівлею Українського культурного фонду. 

Вони всі стоять, можна сказати, в одному великому дворі. 

Держкіно займає офіс на четвертому поверсі того ж будинку, де є офіси інших культурних установ столиці, про що стає відомо з об'яви на дверях чорного ходу:

- Шановні співробітники установ культури! Захоплюємося Вашою схильністю до традицій середньовіччя, але просимо використовувати вікна за сучасним призначенням і не кидати через них сміття, хліб та не виливати помиї – часом це влучає у перехожих!

Автор звернення та адресат невідомий. Нова очільниця Держкіно Марина Кудерчук описаних у об'яві перформансів за два місяці роботи не спостерігала.   

Коридор Держкіно довгий і погано освітлений. Стіни завішені плакатами українських фільмів. Раніше вони були й у кабінеті попереднього голови Держкіно – Філіпа Іллєнка. Але Кудерчук в'їхала вже у "голі стіни", які зараз розбавляє картина, привезена з дому – із Запоріжжя.  

- Я прийшла працювати в кінотеатр Довженка в 2017 році. Це дуже красива будівля, монументальна, з рідкісного бежевого мармуру, споруда 1962 року. Але, на жаль, за всі ці роки глобальний ремонт був лише у залах, а фойє, як побудували, так і стояло - з радянськими чеканками, які атмосферно тиснули.

Хотілося все це оновити, але грошей вічно бракувало - комунальне підприємство. І тоді виникла ідея: запропонувати запорізьким дизайнерам і художникам флешмоб. Ми купили рулон полотна, порізали його на шість картин і тиждень художники працювали. Потім ми зробили виставку, щоби привернути увагу людей. Роботи художників залишилися в кінотеатрі. 

Євгенія Шагоян брала участь у флешмобі. Вона пише картини, розмальовує будинки, кафе. Одного разу Женя готувала виставку в стилі абстракціонізму і хотіла виставляти цю картину, але потім у неї змінилися плани, вона зібрала свої пейзажні роботи для виставки, а цю картину завезла мені. 

Запитала, чи можна вона побуде в мене на зберіганні. Минув певний час, Женя приїжджає в гості і каже: "Повісь її на стіну. Тепер вона твоя". Відтоді картина їздить за мною. З кінотеатру в держадміністрацію, тепер у Держкіно. Вона мене радує, я відчуваю, що вона моя.

- Це вода зображена?

- Так, тала вершина.

- Посада голови Держкіно - для вас вершина?

- Це та вершина, зізнаюся вам, яку я не дуже хотіла.

- Чого хочеться?

- Напевно, комфортно працювати. Я багато років у сфері держуправління. Для мене керувати Держкіно або працювати на іншій посаді в сфері держуправління - схожі роботи.

- Чула, ви хотіли відкрити школу кінематографістів. Це - вершина?

- Не просто хотіла, а й хочу. У мене немає поняття вершин, у мене є здорові амбіції, тому бажати якісь певні посади - це не про мене. У Держкіно у мене є можливість займатися тим, що подобається. Наприклад, агентство зараз повністю діджиталізується. Це полегшує роботу і співробітникам, і продакшенами.

Ми запустили новий сайт, допрацьовуємо його англійську версію, щоби було зручно працювати з іноземними партнерами. Це нам потрібно, оскільки є думка створити експертну раду при Держкіно з іноземних продюсерів і режисерів. Також в Україні є хороші копродукційні фільми, відповідно сайт Держкіно має бути зручним для іноземних партнерів.

Для мене важливий комфорт співробітників. Коли люди ходять на роботу з радістю, вони готові працювати із самовіддачею.

Мрія з кіношколою з'явилася під час роботи в кінотеатрі. Ми подавалися на гранти, конкурси, але не проходили. Але потім на місцевому рівні нам допомогли, і ми зробили школу для підлітків. Наші випускники вигравали конкурси. Для когось з них цей досвід, можливо, стане фундаментом для майбутньої професії.

Зараз мені хочеться, щоб щось подібне з'явилося при Держкіно. Напевно, не стільки кіношкола, для цього є вищі навчальні заклади, а скоріше курси підвищення кваліфікації. Щоби було місце, де могли збиратися дебютанти, професіонали, іноземні партнери. Щоби був майданчик обміну досвідом та креативними ідеями, з можливістю познайомитися. 

- Хто може увійти до ради міжнародних експертів?

- Насамперед ті, хто вже працював з Україною - продюсери та режисери. Але ми відкриті для будь-якого спілкування. Будь-який досвід - корисний.

"На створення нових фільмів залишається 88,3 мільйона гривень"

- Рада з державної підтримки кінематографії на засіданні 8 травня затвердила розподіл бюджетних коштів, які були скорочені до 450 мільйонів гривен.

Згідно з рішенням, на виробництво та розповсюдження фільмів, окрім серіалів, сумарно витратять 308 мільйонів. Скажіть, уся ця сума піде на створення нових проєктів або з неї будуть погашені зобов'язання перед переможцями попередніх пітчингів?

- У цю суму закладені зобов'язання минулих років. І на жаль, вони складають більшу частину - 219,8 мільйона гривень. На створення нових фільмів залишається обсяг фінансування в 88,3 мільйона гривень.

Здебільшого на фінансування чекають переможці попередніх - 11 і 12 - пітчингів. З ними уклали договори наприкінці минулого року, але фінансування йде на цей рік. Відповідно у людей був запланований знімальний процес цього року. Єдине, що перше півріччя у нас випало через карантин, тому ті, хто планував фільмування на весну або на початок літа, можливо, перенесуть його на 2021 рік і сума трошки зменшиться. Зараз якраз працюємо над цим.

Ми спільно з експертами відправляємо запити в усі продакшени, щоб скорегувати періоди фільмування та фінансування.

- Якщо на виробництво нових фільмів залишається 88 мільйонів, то скільки проєктів можливо профінансувати?

- Невдовзі буде засідання Ради з держпідтримки кінематографії. До цього моменту ми проаналізуємо, яка точно сума піде на погашення боргових зобов'язань, і залежно від цього будуть прописані обмеження щодо сум. Наприклад, на короткий метр закладуть стільки-то, на повний метр стільки-то.

На сьогоднішній момент до участі в 13-му конкурсі допущено 176 кінопроєктів, з них 62 - повний метр і 114 - короткий метр (фільми-дебюти). Триває перший етап конкурсного відбору - експерти оцінюють оригінальність ідеї, актуальність теми, драматургічну якість сценарію, соціальну важливість проєкту, потім відбудеться пітчинг.

Можливо, ми розуміємо, що на напрямок дебюти-короткометражки буде встановлено обмеження в 10 мільйонів. 

Один проєкт зможе отримати мільйон-півтора. От і рахуйте, скільки буде знято. Близько 7 проєктів.

Але, з іншого боку, краще менше та якісніше. Ми ж за якість боремося, а не за кількість.

Хочу підкреслити: навіть в умовах секвестру бюджету через боротьбу з пандемією нові фільми будуть профінансовані.

- У напрямку "серіали" також є боргові зобов'язання?

- Пітчинг серіалів відбувається уперше, тому тут немає боргів. На серіали попередньо буде виділено 60 мільйонів гривень за умови 50% покриття витрат. Переваги отримають копродукційні проєкти, оскільки там будуть додаткові кошти для здійснення задуму. 

Наприклад, якщо бюджет фільму становить 100 мільйонів, а у нас обмеження по 10-20 мільйонів на один проєкт, і припустімо, продакшен не знає, де взяти решту коштів, то відповідно їм 10 мільйонів ні туди ні сюди.

- У затвердженому кошторисі зазначено, що на фінансування фестивалів заклали 43 мільйони гривень, раніше було 70. Хіба масові заходи не йдуть в онлайн, наприклад, Одеський кінофестиваль заявив про це.

- Держкіно пропонувало залишити фінансування цієї секції на рівні 20 мільйонів, щоби більше виділити коштів на виробництво фільмів, а не на масові заходи, які зараз трохи не на часі.

І ці 20 мільйонів витратити в більшості своїй на промокампанії, щоб хоча б у великих містах робити хороші презентації з телебаченням, журналістами, запрошувати центри молоді. Але Рада з держпідтримки кінематографії ухвалила таке рішення, оскільки є норма закону "Про державну підтримку кінематографії", що передбачає гарантоване фінансування певних статей на рівні 12%. У законі все прописано, кому цікаво, можуть ознайомитися.

Паспорт ще не підписаний. Він поданий у мінкульт і мінфін. Чекаємо підписання.

- Можливий варіант перегляду?

- У профільний комітет парламенту направлено пропозицію відстрочити виконання норми про гарантоване фінансування у зв'язку з пандемією та секвестром бюджету. Якщо таке рішення буде ухвалено, Рада з підтримки кінематографії буде збиратися та перерозподіляти кошти на інші напрямки державної підтримки.

Я все ж таки більше за те, що зараз потрібно максимально підтримати виробників кіно. 

"Будуть розроблені правила входу та перебування в кінотеатрі"

- Чи буде надано фінансову підтримку кінотеатрам, які не працюють через карантин?

- Бюджетом Держкіно це не передбачено. Але в першому читанні ухвалено закон про підтримку культури, можливо цей закон розв'яже проблему.

Держкіно зі свого боку планує підтримати кінотеатри під час виходу з кризи шляхом промоакцій: проведення презентацій фільмів, творчих зустрічей, створення проєкту "Кінотеатр просто неба", коли всі охочі можуть дивитися кіно на свіжому повітрі, на відстані півтора метра.

- Коли, на вашу думку, потрібно відкривати кінотеатри?

- Плавний вихід з карантину потрібно починати в липні. Деякі пропонують перенести на осінь, аргументуючи тим, що влітку немає великих релізів. У якості підтримки кінотеатрів ми пропонуємо почати працювати влітку, показуючи українські фільми.

Ми зустрічалися з директорами кінотеатрів і розмовляли, що нехай це буде другий прокат, десь пільгові прокати, але потрібно поступово виходити.

Люди засиділися вдома, скучили за культурними заходами і не думаю, що багато хто цього літа поїде за кордон. 

У нас готується зустріч з представниками МОЗ, щоб розробити рекомендації для розсадження у залі, правила входу та перебування в кінотеатрі. Подивимося, як виходять з карантину кінотеатри в інших країнах. Можливо, зробимо обмежене наповнення залів, але все-таки будемо плавно виходити, а восени буде повний вихід.

- Що з цього приводу думають дистриб'ютори?

- Ми зустрічалися з ними. Вони готові. Наприклад, Film-UA, Сергій Созановський, запропонував свої фільми дати безкоштовно в прокат у якості підтримки кінотеатрів, інші продакшени готові зробити це на пільгових умовах. Вони - за, але у директорів великих кінотеатрів є суперечливий момент.

Якщо невеликі кінотеатри кажуть: "Ми згодні", то мережеві вважають, що виходити потрібно у вересні, коли будуть великі прем'єри. Їх зупиняє те, що їм потрібно сплачувати оренду у торговельних центрах. Без великих проєктів вони ризикують не зібрати достатньо коштів.

Патріотичне кіно не обов'язково має бути про війну

- Раніше в Держкіно була така секція фінансування, як ігрові та неігрові тематичні фільми - патріотичні. Зараз ця секція об'єднана з іншими напрямками, чому зроблений такий крок?

- Окремою секцією, як ви говорите, фінансування патріотичного кіно відбувалося іншим державним закладом - міністерством культури України. Там була програма "патріотичного кіно", цей відбір і фінансування відбувався без участі Агентства.

Держкіно в деяких конкурсних відборах оголошувало тематичні сесії, які могли бути віднесені до патріотичного кіно. Наприклад, "Про героїзм воїнів, які брали участь у захисті України", "До 100-річчя проголошення Української Народної Республіки (2017 рік)", "До 100-річчя Бою під Крутами (2018 рік)" та інші.

Я все чекала, хто на це зверне увагу. Річ у тім, що в законі не прописано, що ця секція має бути винесена в паспорті окремо. В законі є положення про підтримку ігрового кіно, документального, просвітницького і так далі. Тому не зовсім справедливо давати привілеї фільмам якогось певного напряму, а іншим - ні. 

Я вважаю, якщо фільм якісний - військового або якогось іншого напрямку, то він обов'язково пройде в загальному рейтингу.

Інакше, коли ми комусь даємо привілей, то зрештою можемо вибирати не з кращих фільмів, а з того, що є. 

Патріотичне кіно не обов'язково має бути про війну. Це може бути біографія людини, яка надихає, мотивує молодь. 

- Проєкти якої тематики цікавлять Держкіно? Якщо культура - це наша зброя, то якою ви її бачите: розважальні фільми, документалістика, мелодрами, історичні, про захист прав та свобод, воєнні?

- Я колись чула фразу, що у темні часи в кінотеатрах добре йдуть комедії, а у світлі - драми. Зараз світ вимушено опинився в ситуації, що викликала пандемія: хтось втратив близьких людей, хтось роботу, хтось психологічно важко переживає цей період. А кіно - найдієвіший антидепресант. Тому я вважаю, що зараз слід віддавати перевагу позитивному, життєствердному кіно, бо воно мотивує та розвиває. Але це не означає, що хороші детективи або фестивальне кіно відходить на другий план, зовсім ні. Головне - історія, сюжет.

Різний глядач, різні потреби. 

Я вважаю, що кіно має приносити гроші або показувати хороші результати на фестивалях, а в ідеалі - і те, і інше.

І на мою думку, не потрібно задавати тематику. Адже питання не в темі, а у тому, як вона розкрита. Будь-яке життя людини можна розкрити по-різному, або як нудну рутину, або як її досягнення, особисті якості - дружбу, цінності. Навіть комедія може бути різною. Наприклад, чорний гумор або добрий сміх.

- Ви любите чорний гумор?

- Я люблю добрі комедії і мультики. Наприклад, шалено люблю "Викрадену принцесу". Я її бачила чотири рази.

- Якби перед вами був вибір: кіно чи мультиплікація, щоб обрали? 

- Історичне кіно. Причому події 500-річної давнини та старіше. У нас якось слабко розкрита історія. Думаю, такий фільм був би цікавий всім, передусім молоді - свого роду казка. Хоча й анімація може бути на історичну тему. Наприклад, про княгиню Ольгу. Мені подобається її історія.

- Чи є фільм, прем'єру якого ви чекали, але вона перенеслася через карантин?

- Так, "Пульс". Це фільм про спорт. Мотиваційний. Я бачила тільки трейлер. Чекала його навесні, але тепер розумію, що це буде восени. Це досить-таки нова тематика в українській кінематографії.

Через карантин були перенесені на невизначений термін прем'єри таких національних фільмів, як "Передчуття" В'ячеслава Криштофовича, українсько-чесько-словацька копродукція "Пофарбоване пташеня" Вацлава Маргула та інші. По завершенні карантину, думаю, прем'єри цих фільмів відбудуться, а також прем'єра фільму-призера Венеціанського кінофестивалю "Атлантида" Валентина Васяновича.

На 2020 рік був запланований вихід у прокат близько 22 повнометражних ігрових фільмів і 9 неігрових. Але вже відомо, що прем'єра історично-пригодницького фільмуДовбуш" Олеся Саніна відкладена на 2021 рік.

- Чи планується створення стратегії розвитку Держкіно на найближчі роки?

- Коли я йшла сюди, то у мене була думка: потрібна концепція. Я її навіть писала та тричі переписувала, але потім зрозуміла, що оптимальним варіантом є план на пів року-рік. Тому що розвиток - так, але по ходу вносить корективи життя. У Держкіно ми не відчули карантин, щодня на роботі. У нас стало менше зустрічей і нарад і з'явилося більше часу на упорядкування документів, платформ, сайтів, інвентаризацію того, що у нас є - фільмів, створених за підтримки Держкіно.

Під час карантину ми займаємося тим, що розміщуємо фільми на різних онлайн-платформах, онлайн-кінотеатрах, на регіональному телебаченні, у себе на ютуб-каналі.

Якщо говорити про глобальні завдання, то потрібно звернути увагу на поліпшення якості виробництва фільмів. По-друге, акцентувати увагу на дистрибуцію. Фільми знімають для того, щоб показувати людям, а не складати на полицю. Тому підтримка і розвиток мереж кінотеатрів у регіонах - must do. Потрібно звернути увагу органів місцевої влади на стан регіональних кіномереж і залучити їх до розв'язання цих проблем, до розвитку кіно на місцях у цілому, як наймасовішого і найвпливовішого виду мистецтв.

У наших планах - посилення напрямку міжнародного співробітництва для більшого залучення іноземного капіталу в кіноіндустрію України, обміну досвідом щодо впровадження системи кешрибейтів. І, звісно, моє улюблене - розвиток діджиталізаціі в сфері держрегулювання кіногалузі. Зараз у процесі завершення впровадження електронного прокатного посвідчення, на черзі - єдиний електронний квиток у кіномережі. Повірте, це значно полегшить роботу кінотеатрів.

- Фільми, опубліковані на ютуб-каналі Держкіно, після карантину не будуть видалені?

- Ні, це буде онлайн-кінотеатр Держкіно. Єдине, є фільми, які ми публікуємо безкоштовно, а є ті, які лежать на платформах, і у нас є право опублікувати лише трейлер. У Фейсбуці ми до кожного фільму пишемо пост, даємо посилання на наш ютуб або платформу, де його можна подивитися.

Якщо у Star media і Film-UA є свої бібліотеки фільмів, то у багатьох - немає. Ми спробували допомогти об'єднати це в якійсь каталог і запропонувати фільми всеукраїнським і регіональним телеканалам, онлайн-платформам. Ми стукаємо всюди і кажемо: "Показуймо українське кіно".

- Хто відгукується?

- Більшість і з інтересом. У нас дотепер у багатьох людей залишилася думка, що українських фільмів знімається мало. Насправді в Україні знімається досить багато фільмів.

"Держкіно не має відношення до Дау"

- Ви дивилися фільм "Дау"?

- Ні, лише частину "Наташа". Коли почався скандал, я прочитала декілька рецензій і на вихідних подивилася.

- Це ваше кіно?

- Ні. Не люблю насильство.

- У Харківській області триває слідство, чому в "Дау. Дегенерація" брали участь діти із сиротинця. Поліція зверталась до вас з якимись проханнями?

- Держкіно до цього проєкту не має відношення. Тільки перша частина робилася за підтримки Агентства, але її так і не здали. Там судова тяжба. Це давня історія і я її знаю на рівні спілкування з нашими юристами. Тому коли в Держкіно звернулося слідче управління Головного управління національної поліції в Харківській області, ми відповіли:

Між Держкіно і ТОВ "Феномен-Україна" 19.12.2011 року було укладено Державний контракт на виробництво фільму "Дау". Режисерський сценарій і представлений завершений фільм "Дау" не містить сцени проведення дослідів радянськими вченими над дітьми. До виробництва фільму "Дау. Дегенерація" Державне агентство України ніякого відношення не має.
Матерiали по темi
Повний профайл режисера Іллі Хржановського: від генералісимуса Суворова до "Дау" і "Бабиного Яру"
Кадри з фільму "Дау. Наташа" і "Дау. Дегенерація".

- Коли вас призначили 29 січня 2020 року, то ви сказали: "Зараз немає за що мене критикувати, я ще нічого на посаді голови Держкіно не зробила. Давайте подивимося на мої результати". Після чотирьох місяців роботи в Держкіно можете розповісти про те, що вам вдалося зробити, а що ні?

- Фактично я приступила до обов'язків 5 березня, тому тільки два місяці працюю. Я пишаюся тим, що нам вдалося запустити діджиталізацію агентства.

У нас новий сайт. Ми провели перезапуск ютуб-каналу, зробивши з нього онлайн-кінотеатр, поновили роботу Фейсбуку, запустивши волонтерський онлайн-проєкт: лекції від майстрів кіно для початківців. Уже можна подивитися майстер-клас режисера Любомира Левицького, акторки Наталії Денисенко, лекцію від голлівудського скрипт-доктора Пітера Рассела.

Я давала собі на ці завдання три місяці, але ми впоралися за два. Спасибі за це мінцифрі. Ми їм говоримо, що нам потрібно, а вони реалізовують. Зараз триває робота над англомовною версією сайту і особистим кабінетом.

Наприклад, в умовах карантину ми всі документи приймаємо в електронному вигляді, в паперовому припинили. І всі відчули, як це зручно. Коли буде особистий кабінет, то продюсер зможе подавати через нього документи, листуватися з нами, спілкуватися. 

Також ми працюємо над створенням повного електронного каталогу українських фільмів, оскільки частина з них лежить забутими на полицях.

І ще один важливий проєкт, який мені подобається: ми створюємо програму лояльності для режисерів-дебютантів. Вона полягатиме в тому, що кіностудії імені Довженка, "Кінематика" та Одеська кіностудія даватимуть знижки на оренду локацій.

- Один з голлівудських режисерів українського походження сказав нашому виданню, що свій перший "Оскар" Україна отримає за документальний фільм, оскільки у нас хороша школа. Ви згодні з ним?

- Моя улюблена документалка 2017 року - "Земля: Один вражаючий день". Сподіваюся, коли-небудь Україна такі фільми буде виробляти. 

Я теж сподіваюся, що Україна отримає "Оскар" та інші відомі кінонагороди. Є бажання, щоб наша країна звучала у світі як  виробник фільмів на високому рівні. Мені б хотілося, щоби були зроблені фільми про нашу культуру, про нашу природу.

Можливо, через карантин багато людей почнуть подорожувати Україною і відкриють для себе багато нового. Це прекрасно, що ми рвемося відпочивати за кордоном, бачимо інший світ, але ми не все знаємо про нашу країну. У нас є чудові місця з неймовірною історією. Якщо ми знімемо крутий документальний фільм про нашу країну або навіть серіал, де кожна серія - це якийсь регіон, то це нас по-іншому відкриє для світу, і для нас самих.

???

Текст, верстка - Ганна Мамонова 

Світлини та колажі - Дарія Давиденко

Ганна Мамонова
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту