Ха-ха-тур Херсонщина: влаштовуємо фотосесію на українських Мальдівах та куштуємо кавуновий мед (частина 2)

Йод.media продовжує розповідати про найцікавіші туристичні маршрути України та, звісно, жартувати про них. Цього разу ми розкажемо про острів Джарилгач, страви з кавуна та покажемо місцину, яку порівнюють за Амазонією.

Ми обіцяли – ми зробили. Ловіть другу частину туристичних ідей для подорожей Херсонською областю у рамках рубрики #ха-ха-тур. Перша частина – за посиланням.

Пам'ятайте: зачинені кордони – не привід скніти без пригод, коли у нас під боком купа колоритних місць. 

Робимо фотосесію на найбільшому острові країни

Ми знаємо, про що ви точно мрієте цього дивного карантинного літа – щоб ваші соцмережі не скисли без яскравих знімків, які ви зазвичай робите у подорожах та на закордонних курортах. Так от для тих, хто жадає насправді соковитої фотосесії, здаємо для неї одне з найкращих місць в Україні. Це острів Джарилгач – найбільший острів України та Чорного моря.

Вода тут – дивовижного бірюзового відтінку. Пісок – білосніжний. Тож якщо вибрати правильний ракурс, можете переконати френдів, що були на Мальдівах, а не на Херсонщині 😜  Бо Джарилгач так і називають – українські Мальдіви. 

Проте й без порівнянь із заморськими курортами про острів Джа (так його по-свійськи кличуть місцеві) є що розказати. Наприклад, більшість вдалих ракурсів звідси – не тільки на фоні лазурової води, а й маяків, що зустрічають вас, коли підходите до острова морем.

За місцевою легендою, до проєктування старого маяка відношення має сам Гюстав Ейфель. Так-так, той самий конструктор, що створив один з найвідоміших символів Парижа та Франції – Ейфелеву вежу.

Легенда то чи правда – сказати складно. Одне відомо достовірно – конструювання маяка, що був зведений 1902-го року, справді було довірене французькій компанії. А далі – версії різняться. Чи то сам Ейфель творив той маяк, чи то хтось із його учнів. 

У будь-якому разі, маяк-ветеран – красунчик та нагадує Ейфелеву вежу, тож точно стане окрасою ваших фотокадрів.

До речі, нині старий маяк є лише прикрасою Джарилгача та має статус пам'ятника культури. Морякам він вірою та правдою служив понад 90 років, але зрештою програв стихії. Море постійно наступає на сушу Джа: маяк був збудований за 200 метрів від води, а нині, як ви можете переконатися, хвилі вже облизують його підніжжя.

І це далеко не всі "фотозони". Адже загальна протяжність острова із заходу на схід - близько 42 км, а площа становить 62 кв. км. Це багато, так 😉 Він входить до Джарилгацького національного природного парку. Тож готуйтеся до того, що трохи відійшовши від пляжу вбік чагарів та озер, ви можете зустрітися з косулями, оленями, дикими кабанами, зайцями, лисицями, муфлонами та іншими тваринами.

Всі вони дружелюбні, але кормити їх з рук чи кидатися обіймати – не радимо. Тварини все-таки дикі. Тож краще зробіть селфі з косулею здалеку.

Однак є велика ймовірність, що, попри красу навколо, ви забудете про камеру чи телефон, щойно опинитеся на острові. Бо чимдуж чкурнете у воду, коли її побачите. Вона тут, як то кажуть, бомба. Кліматичне літо на Джарилгачі триває у середньому 5 місяців (з травня по вересень). А оскільки біля берегів Джа зовсім не глибоко, водичка встигає прогрітися до комфортних температур. Тож не забудьте взяти із собою купальник.

  • Готуйтеся до того, що на Херсонщині вам розкажуть про Джарилгач більше легенд, ніж здатна вмістити людська пам'ять  Одна з найвідоміших: саме ці краї були батьківщиною Ахіллеса, героя Троянської війни. Ох, ну що поробиш, коли Україна – то колиска світової цивілізації 😄
  • Відвідини Джа не для вас, якщо ви розраховуєте, що зможете оселитися тут у п'ятизірковому готелі, по обіді сходите на шопінг, а ночами туситимете у модних клубах. Острів безлюдний, тут заборонено будь-яке капітальне будівництво. Тож з інфраструктури є хіба що невеличкі літні кафе та біотуалети. Джа – для вас, якщо ви любите дику природу та давно мріяли подауншифтити. Беріть із собою намет (чи вже на місці – в оренду) та заночуйте, насолоджуючись шумом прибою.
  • Тут є можливість набрати води з артезіанських свердловин чи скупатися в озерах з цілющими грязями.

Як дістатися?

Маршрут, як і в першій частині нашого Ха-ха-туру, радимо починати з Херсона. До нього вас із Києва менш ніж за годину домчить літак МАУ. Звідти вже наземним транспортом рушайте до Скадовська, що за 100 км від обласного центру. А далі – по воді на острів Джарилгач. Туди з міста рушають прогулянкові катери та невеликі приватні човни. Орієнтовна вартість водного таксі – 200 гривень.

Місцеві розповідають, що до острова у спекотний період та під час відливу можна дістатися навіть убрід. Але це навіть звучить екстремально. Тож краще скористайтеся транспортом. Так у вас з'явиться доволі мила компанія – теплоходи люблять супроводжувати дельфіни 😊

Спробуйте кавуновий мед

Невід'ємна частина подорожей за кордон – це гастрономічні відкриття. Так от Херсонщина вас здивує новими смаками та рецептами. 

Не вірите? А як вам той факт, що знамениті херсонські кавуни для місцевих – то не лише десерт, а й основна страва. "Аборигени" радять їсти кавун разом з бринзою. Можна у сирому вигляді. І щоб було геть автентично – пропонують і ягоду, і сир попередньо трошечки підсмажити на мангалі. Ммм, це щось особливе.

Ще кавуни у Херсонській області квасять. У діжках чи бутлях. Так цей продукт тут, на відміну від більшості регіонів країни, стає не сезонним, а цілорічним. Дістав холодного зимового вечора соковиту скибочку з розсолу – і згадав свої літні мандри півднем України. Ідеально 😋

А чули щось про кавуновий мед? Він же – бекмес. Це продукт з кавуна, виготовлення якого нині відроджують на Херсонщині. За своєю природою бекмес є вивареним соком кавуна. Але називати його при цьому варенням – некоректно. Бо, за технологією, під час виварювання не додають ні грама цукру. Але зрештою все одно отримують делікатес, що солодший за мед. При цьому в 100 грамах кавунового бекмесу лише 106 калорій. Майже дієтичний продукт.

Щоб приготовити невеличку баночку бекмесу, м'якоть кавунчиків попередньо виварюють впродовж 20 годин, постійно помішуючи. На 200 грамів необхідно 4-5 кавунів.

Найкраще бекмес смакує з білим хлібом. Запивати варто молоком.

  • Ви, звісно, спитаєте, скільки коштує баночка бекмесу? А ми скажемо - вона безцінна. Адже виробництво кавунового меду поки не вийшло на промислові масштаби. Тому купити його ніде неможливо. Хіба що дегустувати на спеціальних виставках.
  • Але читачі Йод.media мають бонус. Аби гарантовано скуштувати бекмес під час подорожі на Херсонщину, рушайте у напрямку міста Гола Пристань, що за 40 км від обласного центру.

Вам потрібен історико-розважальний комплекс "Зелені хутори Таврії" (його контакти – за посиланням). Директор закладу Олександр Долинко сам варить бекмес. Тож можете напроситися і на виробництво, і на дегустацію. 

Завітайте до театру посеред лісу

Переходимо до культурної програми. На Херсонщині, навіть під час карантину, можна знайти розваги не лише на день, а й на вечір. Як вам театр і його вистави посеред лісу?

Цей проєкт Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша так і називається – "Лісовий театр". Він був започаткований ще 2011-го року. З травня по вересень спектаклі відбуваються просто неба - в Олешківському лісі, на базі зеленого туризму "Чумацька криниця".

Уявіть собі – посеред сцени ростуть дерева, а декораціями стає сама природа – небо, зорі та обрій. А "глядацька зала" може вмістити до 450 гостей.

Та й це ще не все – "Лісовий театр" не стоїть на місці та освоює нові формати. Йод.media вдалося відвідати прем'єрний показ вистави "Сон літньої ночі" за комедією Вільяма Шекспіра. Дійство відбувалося у форматі імерсивного театру, тобто театру залучення. Це коли глядачі також стають дійовими особами.

Публіка переміщалася разом з акторами між сценічними майданчиками, що створило надзвичайно теплу атмосферу. Акторів після фінальної сцени викликали на біс тричі

• Театр успішно гастролює світом, тому застати трупу на місці – це удача. Якщо зацікавилися, - не гайте часу.

•  Замовити квитки, а також трансфер до лісу можна за телефонами, їх ви знайдете у посиланні.

Сховайтеся від усього світу в "амазонських" очеретах

Зізнавайтеся, мріяли колись про бразильську Амазонію? На Херсонщині кажуть – до біса ті тропіки, херсонська Амазонія, себто дельта Дніпра – краща 🤩  Ми вже навіть через монітор комп'ютерів бачимо ваші скептичні усмішки. Ну що ж, маєте право. Але, погодьтеся, треба як мінімум то побачити, аби скласти власну точку зору.

У будь-якому разі, це цікаво. На власні очі побачити, яким був Дніпро до того, як до нього потяглися людські рученята та взялися хазяйнувати. Таких первісних місць насправді лишилося дуже мало - лише в нижній течії річки - від Каховської ГЕС до Дніпровсько-Бузького лиману.

Саме тут зберіглася раніше типова, а нині рідкісна для Дніпра екосистема, зокрема заплавні ліси, болота, луки, піщані степи, схили, балки та навіть гори.

Одним словом все це називається плавні. Себто заболочені та підтоплені ділянки річки, що вкриті важкопрохідними вологолюбними заростями. Звісно, це очерети. Але не тільки. Є доволі рідкісні види рослинності, що взагалі зустрічаються лише тут.

У 2018-му році все це увійшло до  складу новоствореного Національного природного парку "Нижньодніпровський". Він простягається територією Бериславського, Білозерського, Голопристанського та Олешківського районів, міст Херсона та Нової Каховки. Загалом – понад 80 тисяч гектарів земель.

• Історики кажуть, що раніше плавні простягалися від Києва до Дніпровського лиману. Заплутані лабіринти проток дозволяли дуже вдало ховатися від ворогів. Це стало однією з природних передумов виникнення Запорозької Січі.

• Насолоджуватися соковито-зеленими краєвидами плавнів комфортно, йдучи Дніпром на катері. Сісти на нього можна безпосередньо у Херсоні. Якщо хочете більшого включення – обирайте водно-пішохідні маршрути. Таких одразу кілька розробила адміністрація "Нижньодніпровського". Проконсультуватися щодо складності маршрутів, необхідної підготовки та вартості можна за контактами, що вказані у лінку.

Стаття підготовлена у рамках проєкту  #мандруйукраїною, ініційованого президентом Володимиром Зеленським за підтримки авіакомпанії МАУ та Херсонської обласної держадміністрації.

У тексті використані фотографії Михайла Марківа, Юлії Мамойленко і Ганни Мамонової.

Юлія Мамойленко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту