Ха-ха-тур Львівщина: еліксир вічної молодості у Трускавці, руїни стародавньої митниці у Тустані та вся сіль у Дрогобичі

Йод.media продовжує розповідати про найцікавіші туристичні маршрути України та, звісно, жартувати про них. Цього разу ми розкажемо, чим цікавим можна зайнятися у теплу пору року у Карпатах.

Ми впевнені, що ви вже встигли полюбити флешмоб #мандруйУкраїною, у рамках якого ми разом з вами відкриваємо для подорожей неймовірно круті місцини. На черзі – Львівщина, яка знає, чим дивувати туриста у будь-яку пору року.

П'ємо еліксир вічної молодості у Трускавці

Аби сил вистачило на всі інші принади Львівщини,  подорож до неї радимо розпочинати з одного з найвідоміших курортів країни – міста Трускавець. Тут мешкає близько 28 тисяч осіб, і 95% дорослого населення працює у туристичній сфері. Тож навіть не сумнівайтеся, що тут вміють зустрічати гостей та знають, як догодити туристові. Більше того – місцеві кажуть, що люди, котрі відвідали Трускавець, повертаються додому на 10 років молодшими. 

Секрет вічної молодості трускавчани вбачають у мінеральних водах, адже Трускавець – це саме бальнеологічний курорт. Це наш український Баден-Баден, Віші та Спа разом узяті ?. А такої води, як "Нафтуся", ви не знайдете не лише на перелічених курортах, а й взагалі де-небудь у світі, адже вона має унікальний склад та властивості.

Справа в тім, що за великим рахунком "Нафтуся" є отрутою ?. Адже належить до адаптогенів. Тобто, коли ви п'єте цю водичку, організм намагається її якнайшвидше вивести з організму. Тим самим стимулює імунну систему та адаптується до різноманітних зовнішніх несприятливих впливів.

Ті, хто коли-небудь куштував "Нафтусю", знають, що у неї доволі специфічний запах та смак. Ніби з пісні "Океана Ельзи" – "смак бензина-кави" ?. Це й не дивно, бо вона має високий вміст органічних речовин нафтового походження. У її складі є бітуми, масла, смоли, асфальтени, сірководень… 

Традиційно лікарі рекомендують вживати "Нафтусю" при захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів, органів травлення та порушенні обміну речовин. А в епоху пандемії сюди додалася ще одна рекомендація – відновлення організму після перенесеного коронавірусу. Особливо - після ускладнених випадків, коли для лікування довелося вживати багато "хімії". "Нафтуся" допоможе і її вивести з організму.

Як дістатися?

Не будемо зайвий раз нагадувати вам про потяги та автотранспорт. Лише зауважимо, що авіакомпанія WINDROSE регулярно літає до Львова з аеропорту "Бориспіль" за доволі привабливими цінами. Півтори години у повітрі – і ви на місці. А зі Львова до Трускавця – менше 100 км шляху. 

Робимо круті селфі на руїнах стародавньої митниці Тустань

З Трускавця маєте круту нагоду не тільки переміститися у гори, а взагалі здійснити подорож у часі, вирушивши аж у Середньовіччя. Для цього не потрібно конструювати машину часу та інші хитромудрі агрегати з фантастичних фільмів, а достатньо просто поїхати до села Урич, що у Сколівському районі. 

Тут знаходиться наскельне місто-фортеця Тустань. І це той випадок, коли будь-які слова будуть зайві – бо то треба бачити. А ще фотографувати, знімати відео і запрошувати сюди кінематографістів із Голлівуда. Правда, ні трохи не перебільшуємо.

Тустань – єдина наскальна забудова у Європі. Впродовж IX-XVI ст. на цій території існувала середньовічна фортеця-град. Вона була своєрідною митницею на соляному шляху, що вів з Дрогобича до Західної Європи. З купців, що проходили тут, брали мито та забезпечували їм охорону під час перевезення їхніх товарів.

Нині від колись неприступного укріплення та дерев'яного замку, що вдало вбудовувався між скелями, залишилися, власне, лише скелі. Неймовірно мальовничі, з яких відкриваються круті гірські пейзажі, і на фоні яких так вдало позується для селфі.

Але завдяки археологам, історикам та сучасним технологіям ми можемо прямо на місці побачити, як же виглядала оригінальна фортеця. Кілька років тому було створено додаток для смартфонів з технологіями доповненої та віртуальної реальності. Просто встановіть застосунок на телефон і наведіть його на фортецю в одній із п'яти точок, що позначені спеціальними вказівниками. 

Ганяємо на квадриках майбутнім Карпатським колом

Як на рахунок активного відпочинку та справжнього екстриму у горах? На Львівщині його можна роздобути не лише взимку, коли відкриті гірськолижні траси, а й в теплу пору року. Для цього переїжджати далеко не доведеться, лишаємося у Сколівському районі і рушаємо у Славське.

Знайдете тут розваги на будь-який смак та гаманець – мотузковий парк, форелева рибалка, велосипедні маршрути, кінні прогулянки і, нарешті, наша ціль – прокат квадроциклів. 

Якщо пощастить з ясною погодою, матимете можливість з вітерцем промчати гірськими дорогами та бездоріжжям, милуючись карпатськими пейзажами. Якщо ж зірветься дощ (а це тут – доволі часте явище), як було під час нашої мандрівки, додасте до свого відпочинку нотки екстриму, води у черевики та бруду аж на голову. І ні крапельки не пошкодуєте, бо воно того варте.

У якості маршруту радимо обрати частину майбутнього Карпатського кола. Це великий проєкт, над якими нині працюють відразу три області – Львівська, Закарпатська та Івано-Франківська.

Коло з'єднає в один туристичний маршрут найкоротшою дорогою Сколівський, Межигірський, та Долинський райони. Для цього побудують транспортне кільце протяжністю 105 км. У результаті туристи матимуть змогу в межах однієї подорожі охопити пам'ятки відразу трьох областей з мінімальними затратами часу, всього за один день.

Яким саме буде коло – найкраще фантазується саме на квадроциклі, чесно ?.

Заздримо буйволиці Каті та відкриваємо інші принади фермерського туризму

Перед тим, як спустися з гір, варто зробити ще одну, доволі екзотичну, зупинку на маршруті, аби відчути, яким же різним може бути туризм на Львівщині. Що думаєте, наприклад, про фермерський туризм? Хотіли би побачити, як буйволи, корівки та кози ходять на сеанси масажу та слухають класичну музику? І, певно, не відмовилися б скуштувати масло та сири з їхнього молока, яких не знайти на полицях супермаркетів? Розповідаємо, де це все знайти.

Для цього переїжджаємо у село Плав'я того ж таки Сколівського району. Рушаємо до гірськоголижного комплексу "Плай" та ферми, яку утримують його власники. І – заздримо тваринам, котрі живуть тут.?

Австралійські водяні буйволи, як і австрійські корови, почуваються тут не гірше, ніж на своїх батьківщинах. Кожна тварина тут має власне ім'я, написане на ошийнику. Господар ферми, пан Михайло Ватагович, жартує, що дає їм імена своїх колишніх дівчат. То ж не дивуйтеся, коли раптом до вас замукають буйволиця Катя чи телиця Олена ?. Вони, до речі, ручні та лагідні, тож може їх попестити.

Худобі задля хорошого настрою, гарного самопочуття і збільшення надоїв включають звуки природи чи класичну музику. А ще встановлюють для них масажери, де кожен може почухати спинку. І, звісно, збалансовано годують. Наприклад, "мілки" у Швейцарії їдять сіно, до якого входять 25 трав, а карпатське різнотрав'я дає змогу харчуватися тваринам у "Плаї" раціоном з 70 трав.

Тварини за це дякують молоком, з якого вже виготовляють буррату, моцарелу та карпатський пармезан. Смачного ?.

Проходимо тест на відьмацтво та куштуємо солону каву

знаємо місто в Україні, де можна зробити тест не на яку-небудь хворобу, а на відьмацтво ?.

Для цього переїжджаємо у місто Дрогобич, що має слоган "У нас вся сіль!". І не даремно, бо тут працює найдавніша у Європі солеварня. Щоб відчути смак цієї випареної з місцевих джерел солі, замовте у місцевому кафе чашечку солоної кави – це фірмовий напій Дрогобича.

Звісно, найвідоміша пам'ятка Дрогобича – це церква Святого Юра, що внесена до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Це найкраще збережена перлина галицької дерев’яної архітектури кінця XV – початку XVI ст. Дерев'яні бруси для її спорудження, до речі, теж були куплені за сіль. Найстаріші розписи, які ви побачите на стінах, збереглися ще з 1656 року.

Нині церква є частиною музею "Дрогобиччина", і постійні служби тут не проводять. Але ви можете замовити тут весілля чи хрестини, якщо треба.?

Та не поспішайте їхати з Дрогобича, відвідавши лише церкву. Неодмінно прогуляйтеся ошатним та затишним центром міста, де збереглися безліч інших давніх пам’яток архітектури. А панорама з ратуші лише чого вартує – перед вами місто на 360 градусів.

Як кажуть місцеві, люди приїжджають у Дрогобич побачити щось старе, аби створити щось нове ?.

І нарешті про відьмацтво. У місті, у галереї ваг ратуші, досі зберігаються середньовічні ваги, на яких раніше зважували жінок, щоб перевірити, чи вони бува не відьми. Якщо жінка важила менше ніж три пуди (тобто 48 кілограм), її вважали відьмою, адже тоді, виходить, її витримує мітла і вона може літати ?.

Про подальшу сумну долю "виявлених відьом" розповідати не будемо. На щастя, часи змінилися і нині, скільки б ви не важили, у Дрогобичі вам нічого не загрожує.

А ми рушаємо далі і переїжджаємо до Львова. Тож за тиждень у нашому ха-ха-турі читайте, які незвичні розваги для туристів можна знайти там.

Стаття підготовлена у рамках проєкту  #мандруйУкраїною, який ініційовано президентом Володимиром Зеленським за підтримки авіакомпанії WINDROSE, Державного агентства розвитку туризму, Львівської обласної державної адміністрації та Львівської міської ради. 

Фото: Михайло Марків, Юлія Мамойленко, Вікторія Степаненко.

Юлія Мамойленко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту