Хто такі музиканти ТИМПАЧЕ та чому цю групу називають новим Океаном Ельзи

Історія мрій і старанної роботи звичайних українських пацанів з Києва, які грають виключно заради музики. Кажуть, за ними - майбутнє українського року.

В Україні буквально щомісяця виходить реліз якогось нового проєкту незалежних артистів: то автентичні Kalush презентують новий реп-проект, то головна "пушка" країни alyona alyona випускає кліп про булінг. І це, як легко помітити, найчастіше історії щодо хіп-хопу або популярної денс-музики.

Паралельно з цим божевіллям на читці й бітах свій альбом "23" презентує київська група ТИМПАЧЕ. Він про почуття, дружбу та подорожі останніх романтиків, які грають добротний рок.

Цікаво, всі в "київській четвірці" - Вова Колотуша (вокал), Макс Горовий (бас-гітара), Орест Григорець (гітара) та Артем Морий (барабани) - однолітки. Всім - 23.

"Йод" поговорив з молодими музикантами та з'ясував, чому їх називають українським "рок-відродженням".

Усі разом покинули роботу, щоб займатися тільки музикою

- Це правда, що ви на 10 місяців закрилися в студії, в якій ми зараз перебуваємо, заради альбому?

Вова: Багато треків до запису альбому вже були готові декілька років - "Венера", "Рожеві окуляри", "Лихоманка". Бракувало тільки аранжування.

Артем: Ми одразу пробували їх записувати - і в гаражах, і в низькосортних студіях. Ми кожен сезон говорили, що "до зими альбом буде точно". Але він стабільно виходив відстойний, тому ми кілька разів його переписували.

Макс: З часом ми виїхали з гаражів і переїхали на кіностудію Довженка (саме тут розташована студія звукозапису. - Авт.). Записали одну пісню ("Рожеві окуляри") - і понеслося. Саме тоді ми всі пішли зі своїх місць роботи, бо зрозуміли, що для якісного звуку потрібно багато працювати.

Артем: Та й не були це вже такі повноцінні роботи. Так, підробітки, щоби поїсти, потусити, купити гітару. Це не те, чим варто займатися.

Макс: Я, наприклад, займався закупівлею техніки Apple для друзів.

Орест: Я - в барі.

Артем: Я в галузі оренди житла.

Вова: А я працював офіціантом у закладі "Шалена Мама" в центрі Києва. Він, до речі, закрився.

Самі бачите, наскільки це все далеко від музики.

Троє самоучок та один музикант з освітою

- Але як ви зібралися разом?

Вова: Я і Тьома познайомилися на першому курсі. Ми почали грати в іншому колективі, де був і зовсім інший підхід до "музла". Якщо чесно, ми там більше дуріли, ніж по-справжньому грали.

Через знайомих ми зустріли Ореста. Я йому сказав: "У нас є матеріал. Назви групи немає, але є пісні. Не хочеш до нас?" Він погодився. Ми почали репетирувати в парках під гітару.

Артем: На дівчатках перевіряли.😊

Вова: Пізніше запросили знайомого басиста - і стали грати. Але минув час, басист "відвалився", а Макс...

Макс: Одного разу "звалився"..😁

Артем: Ми декілька разів ходили послухати Макса - він круто грав. Але тоді навчався у вищому музичному навчальному закладі, і у нас були сумніви, що він погодиться грати зі звичайними пацанами-самоучками. Але він позитивно відреагував нашу пропозицію - і ось ми разом близько трьох років.😊 

- Макс єдиний серед вас вчився музиці професійно?

Вова: Я ще в 13 років, коли батьки купили мені гітару, подивився цілих два відеоуроки на YouTube. А потім забив. Вирішив, що вчитися на лайв-виступах Green Day буде корисніше. Так потихеньку і розвивав навички.

Але я тоді не вмів писати пісні англійською, та й співати теж.😊 Тому почав писати щось своє. До речі, в альбомі є сингли, написані мною ще 10 років тому.

Орест: Я почав займатися музикою в 16-17 років. Мріяв грати в групі, що й сталося. Але спочатку це було суцільне аматорство, баловство. Серйозним все стало, коли з хлопцями зустрівся.

Артем: Я музикою захопився випадково. У таборі один хлопець вчив мого знайомого грати на гітарі Wake me up, when September ends (пісня Green Day. - Авт.). Я теж захотів спробувати. Це так мене надихнуло, що по приїзду я став просити гітару в батьків. Грав на ній до 19 років, а потім сів за барабани. І тепер я не хочу з них злазити.😊

Фактично ми найзвичайніші хлопці, які засинали під музику та мріяли про те, щоб грати на сцені

Реінкарнація "Океану Ельзи"

- У світі зараз на вершині хайпа - реп і хіп-хоп. Але ви граєте інді-рок - стиль, який в Україні не дуже популярний.

Макс: Недавно нам написали в Ютьюбі коментар: "Де тут інді?". Ми теж не вважаємо, що граємо в цьому стилі. Рок-н-рол чистого виду.😊

Вова: Інді взагалі означає "незалежну музику" (indie від слова independent – "незалежний"). Фактично ми так і граємо - не заради комерції або щоби піти на поступки трендам. Ми граємо, перш за все, для себе. Так, як відчуваємо і як хочемо. А то, що це комусь ще подобається - додатковий стимул продовжувати грати.

Артем: Прикол у тому, що на наш виступ приходить будь-який слухач, який навіть не слухав рок до цього. Він потім підходить і каже: "Я зазвичай таку музику не слухаю, але ваша мені сподобалася".

- У вашій музиці особисто я чую мотиви Sum 41, Blink 182, Океану Ельзи і навіть Мумій Троля. Вам подобаються ці порівняння або дратує, коли з кимось порівнюють?

Макс: Асоціації викликає не стільки музика, скільки мова. Чують українську і спів Вови: "О, це Вакарчук або С.К.А.Й.". Слухають пісні російською - згадують про російські групи.

Вова: Порівнянь дуже багато. Треба розуміти, що наші пісні писалися в той час, коли кожен з цих артистів був популярний. Ті ж "Рожеві окуляри" написані за часів "блінків" (група Blink 182. - Авт.). Звідси і відсилання.

Але я завжди дивився на цих виконавців і казав: "А я що, так не зможу?" Навіть про Славу Вакарчука. Мені хотілося так само круто співати й виступати. І вийшло непогано, як на мене.😊 

- Тобто до порівняння з Вакарчуком ставитеся нормально?

Артем: Так це у Славка треба запитати, чи добре йому від того, що його порівнюють з ТИМПАЧЕ. Ха-ха-ха.

Макс: Ми самі жартували, що Вова - позашлюбний син Вакарчука.😊 Насправді, ми граємо той же рок-н-рол, на тих же інструментах, тому щодо порівняння не паримося.

Артем: Нас навіть з Ранетками порівнювали. Казали: "Вони й то кращі". (Сміється) Ми почули думку, сказали "ок" - і пішли далі їсти банани.😊

Для порівняння - ТИМПАЧЕ та "Океан Ельзи"

Пісня "Венера" ТИМПАЧЕ: 

"Друг" "Океана Ельзи":

- А чи є ті, на кого ви особисто рівняєтеся? Хто надихає для творчості?

Вова: Біллі Джо Армстронг - еталон музики (лід-вокаліст, гітарист Green Day. – Авт.).

Взагалі раніше музика була іншою. Вона чіпала людину, викликала емоції. А зараз що? Ми такого не хочемо. Наша творчість має бути якісною, а не "накиданою" за дві години на комп'ютері.

"Альбом назвали "23", щоб у старості не забути, коли його писали"

- Мало хто одразу наважується писати альбом. Найчастіше - закидають пробних треків і дивляться, як відреагує публіка.

Вова: Безпосередньо стимулом написати альбом став наш трек і кліп "Подол". Його почали дивитися люди, нас запросили в Одесу поїхати на виступ.

Макс: Насправді, відправною точкою став наш виступ на дні народженні "Истока" (студії звукозапису в Києві. - Авт.). Потім нас запросили на радіо "Аристократи", помітили інші студії. З'явилися ідеї зняти новий кліп.

Артем: Ми назбирали грошей, запропонували режисерові зняти цей ролик. Але нам пропонували щось з розряду: "Давайте зафільмуємо, як ви покидаєте роботу" або "Гумовий член на машині". Ми сказали: "Ні. Краще заробимо ще грошей і вкладемо їх у запис на студії, але на найкращій студії". Так і сталося.

- Звідки взялося рішення назвати альбом "23"? Ви наче кричите: "Гляньте, це наш вік, ось, скільки за цей час пережили!". Віє пафосом. 😊

Артем: Просто саме число красиве.😊 І ми вирішили для себе так його назвати, щоб в 60 років не забути, коли ми записали перший альбом. Це жарт, звісно.

Орест: Спочатку була ідея назвати альбом "22", бо на момент зародження ідеї нам стільки й було. Плюс дві двійки – це стильно.😊 Але ми не встигли з альбомом, тому тепер він називається "23"😊.

Вова: Альбом розповідає про нас - про все, що ми думаємо, як ми бачимо світ, які емоції переживаємо. На мою думку, кращої назви годі й шукати.

- Після випуску альбому, яку наступну мету собі ставите?

Вова: Ми, як і будь-який інший артист, хочемо зібрати стадіон. Це так круто - бачити, як тисячі людей танцюють або відриваються під твої пісні.

Макс: Найближча мета - відіграти на концерті Show Case, який 7 листопада влаштовує наш лейбл "Много Воды". А там - побачимо.

🎵🎵🎵

Слухати альбом - тут 👈

Фото: Валентин Царук / Йод

Віка Степаненко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Vanya Perchi
Киевские "Oasis" :)
28 жовт 2019 р., 15:19
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту