Художниця з Полтавщини, яка написала "найгучнішу книгу XIX століття"

23 листопада виповнюється 159 років (за іншими даними – 161) з дня народження Марії Костянтинівни Башкірцевої - художниці, скульпторки та мемуаристки, творчість якої високо цінували Золя і Мопассан. Вона стала першою жінкою зі слов’янської Європи, чию картину придбав Лувр.

Вистачило чверть століття, аби стати зіркою свого часу

Родина Башкірцевих виїхала зі свого маєтку на Полтавщині до Франції, коли Марії було трохи більше 10 років (1870 рік). А невдовзі, у середині 1880-х, вона стала не менш знаменитою у Європі, ніж Сара Бернар чи Оскар Уайльд. 

Дівчина-митець прожила лише чверть століття, але цього було достатньо, щоб стати зіркою свого часу.

З дитинства Марія гра­ла на ар­фі, ро­я­лі, ма­н­до­лі­ні, гі­та­рі, прекрасно ма­лю­ва­ла і ледь не стала оперною співачкою. Але обрала живопис: "У цьому буде все моє життя".

Закінчила Академію Жуліана - єдину школу мистецтв у Парижі, де того часу могли навчатися жінки. До того ж, отримала золоту медаль на конкурсі учнівських робіт.

А далі - виснажлива, по 10-12 годин на добу, ​​праця за мольбертом. Участь у двох поспіль знаменитих Паризьких салонах: картини "Жан-Жак" і "Мітинг" (1883, 1884), теплі відгуки.

Марія Башкирцева в народному вбранні. Фото: ua.convdocs.org (wikipedia.org)

Після смерті - спеціальні виставки у Франції (1885) та Нідерландах (1887). Декілька картин купує Лувр (пізніше передасть до музею д'Орсе), а її "Нараду" - Люксембурзький національний музей. 

До того ж, Башкірцева стала першою художницею зі слов'янської Європи, чиї роботи придбав все той же Лувр і чиє ім’я занесене до списку "Безсмертя" Люксембурзької галереї Парижа (талановиті художники, що передчасно пішли з життя).

Академія Жуліана (1881), Художній музей Дніпра. Фото: wikipedia.org

Марія померла від туберкульозу і була похована на цвинтарі Пассі поруч з Грімальді, Дебюссі, Мане і нащадками Талейрана. Таким трагічним чином втілилося її прагнення: "Щоб не сталося, завжди потрібно бути в гарному товаристві".

Автопортрет, 1880. Фото: artrenewal.org (wikipedia.org)

Прославили не тільки картини, а й "Щоденник"

Прижиттєва популярність Марії була такою, що злостивці почали розповсюджувати чутки, буцімто вона містифікує публіку, і справжні автори доробків - інші. А віденський драматург Гуго фон Гофмансталь взагалі закидав їй "комплекс Наполеона".

Але ще більшу славу їй приніс "Щоденник", який Башкірцева вела понад 10 років. У ньому серед іншого писала: "Якщо не помру молодою, я сподіваюся залишитися в пам'яті людей як велика художниця... Але якщо я помру молодою, то хотіла б видати свій щоденник - він не може не бути цікавим".

На жаль, здійснилось друге.

Частково 1000-сторінковий фоліант (22 зошити, 84 блокноти) побачив світ у Па­ри­жі 1887-го - майже через три роки після її смерті. І одразу став сенсацією. Згодом його переклали усіма європейськими мовами, опублікували в США. Резонанс був такий, що книгу називали "найгучнішим твором XIX століття". А критики того часу писали про "Щоденник" наступне: "Це вражаючий психологічний автопортрет молодого обдарованого розуму в процесі розвитку".

Марія Башкірцева. Фото: i.i.ua (wikipedia.org)

А от відгуки відомих людей про літературний талант Марії Башкірцевої та її твір:

👨‍🦱Гі де Мо­пас­са­н, письменник: "Це була єдина Троянда у моєму житті, чий шлях я всипав би трояндами, якби знав, що він буде настільки променистим і таким коротким".

👦Франсуа Коппе, поет і драматург: "Я бачив її лише раз, бачив тільки протягом однієї години - і ніколи не забуду її... Все виявляло видатний розум".

👩‍🦱Марина Цвє­та­є­ва, поетеса: "Ма­рію Ба­ш­кі­р­це­ву я лю­б­лю ша­ле­но, палкою лю­бо­в­‘­ю. Я ці­лі­сі­нь­кі два ро­ки жи­ла ту­гою за не­ю. Во­на для ме­не жи­ва так са­мі­сі­нь­ко, як жи­ва я са­ма".   

🧑Валерій Брю­сов, літературний критик: "Це – я сам, з усі­ма сво­ї­ми ду­м­ка­ми та мрі­ями".

🧓Уїльям Гладстон, прем’єр-міністр Великої Британії: "Щоденник" - найвизначніша книга століття".

Цікаві факти

  • Мати Марії - наполовину француженка.
  • Марія Башкірцева була поліглотом: вільно володіла французською, німецькою, англійською, італійською та російською; вивчала турецьку та латину.
  • Життю та творчості художниці присвячені: "Вечірній альбом" Марини Цвєтаєвої (1910), книги "Марія Башкірцева. Портрет без ретуші" Колетт Коньє" (1984) та "Мадемуазель Башкірцева. Істинне життя" Олександра Олександрова (2003).
  • У Ніцці на вулиці імені Башкірцевої над фонтаном з білого каменю на мармуровій плиті золотими літерами викарбовано: "На згадку про Марію Башкірцеву".
  • Картини художниці нині зберігаються у французьких Петіт Палас, музеях Жюля Шере, Замку Генріха IV, амстердамському Рейксмузеумі, у низці відомих російських зібрань, приватних колекціях.
  • Україні не пощастило: значна частина доробків знищена у ході пролетарської революції 1917-го, громадянської та Другої світової воєн, тому маємо лише три оригінали - в Харкові, Дніпрі та Сумах.
  • У Франції існує премія імені Башкірцевої, якою нагороджують молодих художників з різних країн. Серед лауреатів - українець Марко Гейко.
  • Марія Башкірцева: "Кохання дає можливість уявити собі світ таким, яким він мав би бути".

З досьє Марії Башкірцевої

👶На­ро­ди­ла­ся 23 ли­с­то­па­да 1860 року (за версією французької професорки, бібліографа Колетт Коньє - 12 листопада 1858) в Га­в­ро­н­цях Диканьського району Полтавської області.

👨‍🎓Здобула до­ма­ш­ню ос­ві­ту, ек­с­те­р­ном скла­ла ви­пу­с­к­ні іс­пи­ти в од­но­му з мі­с­це­вих лі­це­їв (1873), за два ро­ки за­кі­н­чи­ла се­ми­рі­ч­ний курс па­ри­зь­кої Академії Жу­лі­а­на (1877-1879).

🎨📕Пі­с­ля се­бе за­ли­ши­ла півтори сотні ху­до­ж­ніх по­ло­тен, по­над дві сотні ак­ва­ре­лей та ес­кі­зів, низку ску­ль­п­ту­р і сенсаційний "Щоденник".

💀По­ме­р­ла 13 ли­с­то­па­да 1884 року в Па­ри­жі. Похована на цвинтарі Пассі у склепі, спорудженому відомим скульптором Бастьєн-Лепажем. Усередині стоять меблі, мольберт, на стіні висить картина "Святі жінки".

🖼У полтавській Диканьці функціонує музей з копіями полотен землячки, а у Черняківці Чутівського району встановлено пам'ятний знак і проводяться молодіжні фестивалі її імені.

Скандал на тему

Чи була коханкою Мопассана?

У середині 1930-х з нагоди 50-річчя з дня смерті Марії кінематографісти зняли австро-італійський фільм про таємний (а не епістолярний, про який усі знали) роман художниці з Гі де Мопассаном. Підігрівало публіку те (хто з них пам’ятав чи навіть чув про Башкірцеву?), що "милий друг" насправді був ловеласом і закінчив свої сексуальні "пригоди" сифілісом. 

Прем'єрний показ, попри запеклі протести рідних - аж до спроби в судовому порядку заборонити його - - відбувся. Додав градусу ситуації автор бестселера "Осінь жінки", член Французької академії Марсель Прево, який офіційно представляв стрічку. Не дивно, що паризький "Гран сінема" того березневого дня 1936 року був переповнений.

То ж, чи була Башкірцева коханкою Мопассана? Власне, це мало кого обходило. Головне – у мутній водиці піймати хайп - гроші, на відміну від фарб, не пахнуть. 

Мопассан на карикатурі (1884). Фото: wikipedia.org

Відео-етюд про творчість Марії Башкірцевої - "Дівчина-троянда":

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту