"І знову здрасьтє!", або Чому Коболєву дали новий термін

Показове протистояння прем'єра і глави "Нафтогазу" закінчилося черговим пшиком. Авторський погляд колумніста-"економіста" на ситуацію з перепідписанням контракту з одіозним топ-менеджером.

Відмучився... Саме цим словом я хотіла розпочати сьогоднішнє оповідання про ясне сонечко голову "Нафтогазу", хоча й здогадувалася, що так пощастити не може. Але надії були.

А вселяв їх два тижні тому український прем'єр Володимир Гройсман, коли коротким повідомленням на своєму офіційному сайті уряд оголосив відкритий конкурс на посаду голови правління НАКу.

Такого тріумфу український сегмент ФБ не бачив давно. Користувачі соцмереж один за одним пропонували на хлібне місце свої кандидатури, нагадуючи в їдких коментарях основні віхи славетного шляху глави "Нафтогазу": від "я – найкращий претендент, у мене мама за кордоном живе" до "як кандидат я ідеальний – геть нічого не розумію" .

Давайте віддамо належне Андрію Коболєву: викликати шквал емоцій в українців, які за останні п'ять років бачили все, - це не в кожного вийде. Але в нього виходить регулярно - талант вочевидь.

Останніми днями травня минулого року країна оторопіла від сум, які керівництво "Нафтогазу" виписало самим собі в якості премій - 45,6 млн доларів. Озираючись назад, можна припустити, що від бунтів країну врятувало тільки повне нерозуміння порядку цифр більшістю "пересічних", які, хоч і розуміють, що 46 мільйонів доларів - це багато, все ж до кінця не уявляють, як це багато.

Тим часом, пікантності ситуації надавали декілька додаткових моментів.

По-перше, сума бонусів була розрахована як 1% від виграшу в Стокгольмському арбітражі, який, до речі, "Нафтогаз" не отримав досі. Але ж вочевидь, що це підступи віроломної руки Кремля!

По-друге, заздрісники нагадували, що Коболєв і Ко й без того отримують величезні зарплати, які виймаються з кишень простих українців транзитом через тарифи.

І, нарешті, експертам не давала спокою вочевидь перебільшена роль Коболєва у виграному позові. Річ у тому, що справою займалися найняті закордонні юристи, яким, за різними оцінками, заплатили близько 10 млн євро. До речі, теж із наших кишень.

Але все це лірика, яка ніяк не здатна вплинути на реальність. Кажучи словами сучасного "українського конфуція" Шкіряка: "Покричали, повоняли та заспокоїлися".

Втім, надовго розслабитися не вийшло. Не встигли українці вгамувати емоції з приводу мільйонів, як Коболєв потішив новим інформприводом: свою премію він переказав "мамі в США", назвавши Україну "фейл-кейсом". Українці, на радість Шкіряку, знову скористалися його формулою протесту і знову заспокоїлися.

А зовсім недавно Коболєв вкотре обурив країну, заявивши, що в його зарплати - "більше семи цифр до коми". Такий порядок чисел здатна витримати психіка далеко не кожного українського обивателя із зарплатою в 5 000 грн (тобто, менше п'яти цифр до коми). Мабуть, навіть прем'єра розгнівав рівень доходів і непотоплюваність глави НАКу, що зрештою і вилилося в оголошення "прозорого конкурсу".

Узагалі, поклавши руку на серце, Коболєв після цього міг би й образитися. Бо вочевидь ця людина - класичний безсрібник, який просто не знає, як йому сховатися від золотого дощу. Вже й премію мамі всю до копійчини переказав, і зарплату пообіцяв віддавати на благодійність, а його досі продовжують обвинувачувати в корупції та жадібності!

Але подальший розвиток подій показав, що Коболєв не образливий і дуже хоче ще попрацювати на благо батьківщини. Правда, злі язики стверджують, що продовження контракту з Коболєвим необхідно закордонним трейдерам, щоб встигнути завершити монополізацію газового ринку, отримати контроль над газовими мережами та закріпити можливість продавати газ населенню за завищеними в рази тарифами.

Та всі ці плітки через заздрощі. От і другий "конфуцій сучасності", генпрокурор Луценко, відверто казав: мовляв, найбільша проблема України - це жаба, яка задавила мільйони.

Однак все колись закінчується – завершилася й двотижнева вистава під назвою "Гройсман проти Коболєва". З'ясувалося, Коболєв неспроста від самого початку не боявся грізного надування прем'єрських щік. Практика показала, що людині, яка, за оцінками експертів, завдає країні збитків більш, ніж на 3,3 млрд доларів на рік, боятися нічого.

Хоча, звичайно, в Кабміні й зробили веселу міну при поганій грі, уточнивши, що в нових контрактах членів правління "Нафтогазу" буде дві вимоги: наростити видобуток газу "Укргазвидобування" та знизити зарплати вдвічі. Також Коболєва чекають щомісячні та щоквартальні звіти щодо досягнення цілей, невиконання яких буде підставою для розірвання контракту.

І не виключено, що сьогодні Андрій Коболєв упустив свій єдиний шанс піти без шуму й пилу, але добре усвідомить він це тільки після виборів.

Наталія Мічковська
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту