Ім'ям ботаніка з Рівненщини, який придумав нову науку, назвали 14 видів рослин

14 лютого виповнилося 78 років з дня смерті Йосипа Конрадовича Пачоського – ботаніка, зоолога, ентомолога, біогеографа, флориста, систематика живої природи, лісівника, помолога, творця багатьох біологічних термінів та понять, автора ідеї застосування біометричного методу в дослідженні лісонасаджень.

Ботанікою "заразив" вчитель

Навчаючись в Умані (нині - Черкаська обл.) у 1880-ті роки, підліток бачив своє майбутнє на неозорих полях, де він вирішуватиме "продовольчу програму" людства. Та все змінив випадок, а точніше - обдарований педагог.

Під кінець одного із занять учитель Владислав Скоробишевський завів мову не про жито-пшеницю та іншу пашницю, а про незвичайних представників флори. Йосип з подивом ступеню "очіналоба" дізнався, що в Африці росте диявольське дерево, а в Австралії – гриби, які випромінюють таке світло, що під ними вночі можна читати. Що трава салагінела під час сильної засухи витягає із землі корінці, згортається в клубочок і мандрує до місць, багатших вологою. А живородне дерево різофора "виношує" патички, які, відриваючись від "матусі", встромлюються в мул, де починають самостійне функціонування.

Юний Йосип зрозумів, яке величне та цікаве "поле земне". І пов'язав життя саме з ним.

Від Каспію до Адріатики

Йосип Пачоський за пів століття дослідив неймовірну кількість місцевостей. Найперше - Подільська, Волинська, Полтавська, Херсонська губернії, Крим, Полісся, Кавказ, Буковина, східна Галичина, західне Поділля, північна Бессарабія, частково - Угорщина, Білорусь, Польща, балканські країни. Причому вчений не лише здійснював аналітичний опис, а й збирав гербарії. Наприклад, на Поліссі детально задокументував майже 1300 видів диких рослин. Стверджуючи, що їхні угруповання мають власні структуру й етапи розвитку - від простіших до складніших. А невдовзі колеги офіційно визнали його ще й "найкращим знавцем флори українських степів".

У ході "блукань" ботанік розробив принципи класифікації рослинних співтовариств, а також створив класифікацію методів захисту від шкідників, актуальну й понині.

Його перу належить понад 350 ґрунтовних наукових праць (з них майже 70 - з української фауни-флори). А багаті гербарні матеріали й досі зберігаються в Інституті ботаніки НАН України, Львівському державному природничому музеї та Одеському національному університеті ім. Мечникова, Сімферопольському університеті, інших наукових установах.

Його ім'ям названо 14 видів рослин, серед яких: ряст Пачоського (трав'янисті), Вероніка Пачоського (один з підвидів подорожника), зіновать Пачоського (бобові), волошка Пачоського. Дві останні занесені до Червоної книги України.

Нащадки сходяться на думці: Пачоський – один з найвидатніших знавців рослинного світу на стику ботаніки, географії та екології від Литви до Чорного моря, від балканських лісів до калмицьких степів, від Адріатики до Каспію, доробками якого користуються й дотепер.

Також вчений з Рівненщини заснував нову науку - фітосоціологію (інша назва - геоботаніка).

Пам'ятна дошка в кампусі Мораско університету Адама Міцкевича в Познані. Фото: wikipedia.org

Один з перших екологів

Саме на прохання Йосипа Пачоського херсонський поміщик-меценат Фрідріх Фальц-Фейн виділив землі, які пізніше розрослися до розмірів знаменитого на весь світ біосферного заповідника Асканія-Нова. 

Йосип Конрадович переймався і фаун-проблемами. Зокрема, дослідив 230 видів птахів, відзначивши прикрий факт неухильного зменшення їхньої кількості. Ті ж результати отримав і по диких тваринах.

Висновок зробив "скандальний" - у всьому винен гомо, який і не дуже сапієнс.

Безгальмово полює, браконьєрствує, забруднює ґрунти, водойми, повітря, вирубує ліси. Так, екологічні проблеми турбували людство і сто років тому. 

Захищаючи братів менших, Пачоський обстоює заборону весняного полювання: "більшість виводків болотної і водяної дичини навіть на півдні часто ще не піднялися на крило", "масу молодих, ще не літаючих птахів, душать… без усякої потреби мисливські собаки". І 1925-го домагається свого.

На жаль, нащадки не дослухалися. І нині українські Карпати – небезпечно лисі, зубр зник з українського Полісся, вухатого їжака за останні чверть віку бачили лише раз, сипух залишилося менше 30 пар.

Фото: wikipedia.org

Цікаві факти

  • Йосип – старший із шістьох дітей у родині.
  • За те, що молодий учений передав київському Товариству природознавців власноруч зібраний гербарій, який налічував майже 2000 рослин (зберігається в Інституті ботаніки НАНУ), його звільнили від сплати членських внесків.
  • 1917-го отримав посвідчення №А2142 "комісара з охорони парку з вимираючими видами рідкісних тварин маєтку Асканія-Hова", підписане Міністром-головою Тимчасового уряду князем Львовим.
  • Першу в світі лекцію з фітосоціології прочитав у Херсонському політехнічному інституті (1918).
  • Внаслідок загострення радянсько-польських відносин емігрував до Варшави (1923).
  • Відмовився від посади голови Познанського соціологічного центру (1931).
  • У своєму сірославському маєтку (Польща) заклав сад на 1000 дерев та кущів й експериментував з ними.
  • Першим впровадив терміни: "Фітосоціологія", "Фітоценоз", "Пантопізм", "Зональна рослинність", "Екстразональна рослинність", "Азональна рослинність" та поняття "Біоекологічний потенціал виду".
  • Гітлерівці після вступу до Польщі виселили вченого з обійстя, конфіскували бібліотеку (1939), а пізніше стратили двох його синів (1942).
  • У Херсонському державному університеті функціонує природодослідницька наукова лабораторія імені Пачоського, а у Познані (Польща) – наукова школа.
  • Досліджуючи Біловезьку пущу, щодня проходив до 20 км.
  • Дуглас Вайнер, історик науки (США): "Схильність Пачоського поширювати висновки, отримані при вивченні рослинних угрупувань, на людське суспільство була сприйнята в Радянській Росії як небезпечна політична єресь".

З досьє Йосипа Пачоського

👶Народився 8 грудня 1864 року в Білогородці Дубнівського pайону Рівненської області (тоді - Заславського повіту Волинської губернії).

👨‍🎓Навчався в Рівненському реальному училищі, Уманському училищі землеробства і садівництва, Київському університеті.

👨‍💼Працював лаборантом Київського університету, асистентом Дублянської вищої школи землеробства (1895-1897), головним ентомологом Херсонської губернії (1897-1917), завідувачем ботанічним відділом науково-степової станції "Чаплі" (1922-1923), завідувачем Біловезьким національним парком (1923-1925), викладачем Познанського університету (1926-1939).

😎Член Київського товариства природознавців (1887).

😉Дійсний член Російського ентомологічного товариства (1898).

😊Дійсний член Бессарабського товариства природознавців та любителів природи (1907).

👍Почесний член Товариства сільського господарства південної Росії (1917).

Фото: wikipedia.org

💪Член-кореспондент Польської академії мистецтв (1932).

👨‍🏫Почесний професор Познанського університету (1938).

☝Член Польської Державної ради з охорони природи.

💀Помер від серцевого нападу 14 лютого 1942 року в Люсовому поблизу Сірослава (Польща), де й був похований. Пізніше тлін перенесли на цвинтар під Познанню (1959). Надгробок увінчали написом: "Творцю фітосоціології почесному доктору Познанського університету Йосифу Пачоському, досліднику флори численних територій  польських, руських, балканських. Відділення Ботанічного товариства у Познані".

🏬В Познанському університеті ім. Міцкевича функціонує "Аудиторія імені Йосипа Пачоського". 

💥У Познані (Польща) видатному вченому встановлено меморіальну дошку, у Біловезькому національному парку (Білорусь) - пам'ятний знак у вигляді величезного каменю з бронзовою плитою. У Херсоні раз кожні п'ять років відбуваються міжнародні наукові читання пам'яті Пачоського.

Утопія на тему

Далеке-далеке майбутнє. Міста зі сталі та бетону, дерева, кущі, квіти, галявини. Безшумно літають гравімобілі, бавляться і веселяться діти. Повз них з ревінням рухається "щось", викидаючи клубки диму. 

- Тату, це що? – запитує один з малюків.

- А хіба ти не вмієш читати? Бачиш, там написано "Ми зберігаємо цей світ таким, яким нам його залишили предки". Це – найзатятіші грінпісівці!

Gif - gifer.com

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту