Історія однієї мандрівниці: як проїхати 7000 км автостопом і не пошкодувати про це

Про переваги "попуток" за кордоном і про те, чому не варто боятися подорожувати без нічого, - в історії киянки Вікторії Паламарчук, яка завдяки своїм пригодам стала популярним тревел-блогером.

Вікторія разом з чоловіком Дмитром об'їздила 28 країн світу. Відвідала більшість країн Європи, була на Близькому Сході, в Африці та Південній Америці. Захопившись подорожами, дівчина почала вести туристичний блог, у якому ділиться порадами та враженнями від тієї чи іншої поїздки.

А ще - вона подорожує переважно без нічого і майже не платить за громадський транспорт. Як їй це вдається - в особистій історії з різних куточків планети.

Перші спроби: "облом" з Норвегією та "супер" у Швейцарії

- Захоплення автостопом почалося з поїздки в Норвегію у 2015 році. І я, і мій чоловік Діма звикли подорожувати удвох, об'їздили до цього чимало країн. Саме перед Норвегією ми вирішили спробувати автостоп, бо знали, що це туристична країна.

До цього у нас була ще одна спроба проїхатися без громадського транспорту - на Кіпрі. Але тоді взагалі нічого не вийшло - мало досвіду та розуміння процесу.

Норвегія виявилася не краще. Ми годинами стояли на трасі та двічі пройшли величезні відстані пішки, адже нас ніхто не підбирав, а громадський транспорт вже не їздив. 

Це було перше розчарування від автостопу, з яким потім ми стикалися ще не раз.

Але все-таки наші герої не здавалися. Їм знову і знову хотілося випробувати цей авантюрний адреналін.

- Перша успішна спроба автостопа трапилася в тому ж 2015 року у Швейцарії. Нам потрібно було дістатися із Женеви в містечко Ранда (там проходить трекінговий маршрут навколо Маттерхорну - гірської вершини в Альпах). Це близько 230 кілометрів шляху. Це був найкращий досвід спілкування з місцевими. Ми змінили 9 автомобілів, один з водіїв за свої гроші навіть поселив нас у готель у центрі Женеви. 

І все ж я боялася автостопа та не вірила в те, що цілу подорож можна спланувати "без нічого". Мене переконав чоловік - і тепер ми практично з нього "не злазимо".

Озеро Зеальпзе в Швейцарії

Після вдалого швейцарського досвіду Вікторія і Дмитро вирішили пробувати автостоп усюди, де це можливо. Звісно, до громадського транспорту теж доводиться вдаватися, але виключно в разі запізнення на літак або тоді, коли "проплачений хостел у місті, яке за 50 км від нас, а ми застрягли незрозуміло де".

Найкращий автостоп - у Франції та Йорданії

- Упродовж останніх чотирьох років ми проїхали автостопом 15 країн. Це Аргентина, Греція, Йорданія, Ісландія, Марокко та інші. Загалом близько 7000 кілометрів. І скажу вам, кращого автостопа, ніж в Йорданії та Франції немає ніде: там "попутку" можна зловити максимум за п'ять хвилин. 

А от найгірші справи з автостопом у Швеції. Не знаю, через пенсіонерів це (їх у Швеції дуже багато) або з інших причин, але там, на трасах, можна простояти всі 2-3 години. Та й взагалі в Скандинавії жахливий автостоп. Його там практично немає.

Вікторія запевняє: у таких ситуаціях краще взагалі "не рипатися" і вдаватися до інших способів пересування. Але якщо в країні технічно є автостоп, але саме цієї миті його немає - варто змінити трасу та спробувати щастя там.

- Іноді доводиться вдаватися до радикальних вчинків. Одного разу ми поїхали до Аргентини. Ми майже дві доби не могли виїхати з міста Антофагаста через поганий автостоп. Місцеві по черзі говорили: "Ви не там стоїте, ідіть на іншу дорогу!". Ми й ходили туди-сюди, а потім просто взяли й поїхали звідти до більш людної місцевості. 

Аргентина
Аргентина
Аргентина

Усмішки на дорозі роблять дива 😊

В автостопі є важлива перевага - економія коштів. Передусім це важливо в країнах, де дорогий громадський транспорт: Західна Європа, Скандинавія, Ісландія.

В Ісландії автостоп дозволив Вікторії та Дмитру провести там 11 днів. А якби вони пересувалися на місцевих дорогих автобусах, грошей вистачило б, в кращому випадку, на тиждень.

- Але головна принада автостопа - це все ж емоції. Завжди трапляються якісь сюрпризи та нові знайомства. Наприклад, у Марокко ми з водієм розвантажували залізні прути, а в тій же Швейцарії допомагали занести меблі у квартиру. На півночі Іспанії нас навчили, як готувати каштани. Ніколи б не подумала, що це так смачно.

Іспанія

Попри те, що автостоп більше залежить від обставин, багато, за словами Вікторії, зумовлює те, наскільки ти готовий до нього морально. 

Якщо не віриш, що все вийде, - краще і не пробуй. А коли виходиш на дорогу з хорошим настроєм - шанси помітно зростають. Головне - усміхатися. 😊
Марокко

- Пам'ятаю, у вересні 2017-го ми сім'єю вирішили пройти Шляхом святого Якова уздовж океану в Португалії. Через помилку аеропорту літак з Мадрида полетів, а ми - ні. Тоді ми вирішили дістатися до потрібного міста автостопом.

Мали проїхати близько 250 км шляху, але, як на зло, ми застрягли в одному з маленьких придорожніх містечок. Дочка переживала, що водії не зупиняються вже кілька годин. Але ми не падали духом. І, звісно, усміхалися, зупиняючи машини. І фура, що проїхала повз, різко повернула і під'їхала назад - підібрати нас.

Фернандо, водій-португалець, тоді сказав, що з цього місця практично неможливо виїхати "попутками", тому вирішив нас врятувати. Він сильно ризикував, адже в таких машинах дозволено перебувати максимум двом людям. Якби його зупинила поліція, довелося платити штраф - 500 євро. Але нам пощастило, бо ми були в "правильному" настрої.

Ісландія
Ісландія

В Україні автостоп сприймають як жебракування

В Україні, за словами Вікторії, культура автостопа відсутня. Наші водії, побачивши молодих людей, що стоять з пальцем вгору, думають тільки про те, щоб заробити. Багато просто проїжджають повз, вважаючи автостоперів жебраками та не хочуть допомогти. Дехто просто бояться - хіба мало хто там стоїть на дорозі.

- Пам'ятаю, коли у 2018 році ми "стопили" у Швейцарії поруч з Ліхтенштейном, зупинився милий дідусь. Намагався навіть нас нагодувати, мовляв, ми нагадали його самого в молодості - він теж колись подорожував автостопом Європою. 

10 порад для автостоперів-початківців

  1. 1Не "стопити" машини, коли сіло сонце. Або на автобані - це заборонено.
  2. 2Не сідати в машину, якщо відчуваєш якийсь дискомфорт від водія.
  3. 3Гроші та документи ніколи не зберігати в рюкзаку. Може трапитися, що ви вже вийшли з авто, а водій різко вирішить поїхати з вашими речами.
  4. 4На ніч потрібно зупинятися подалі від бідних кварталів. У нас був неприємний випадок з арабськими підлітками у Франції, які вимагали гроші. Добре, що все закінчилося без пригод.
  5. 5Заздалегідь планувати маршрут.
  6. 6Тренувати англійську та вивчити декілька "ходових" фраз місцевою мовою.
  7. 7Мати із собою аптечку та сонцезахисний крем.
  8. 8Сміливо проситися до водіїв на заправці.
  9. 9 Змінювати трасу, якщо "не йде".
  10. 10Але головне - усміхатися. Ніхто не любить похмурих пасажирів.

Фото надані Вікторією Паламарчук з особистої колекції, копіювання або поширення тільки за згодою автора.

Віка Степаненко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту