Історія створення альбому "Береги". Перше документальне відео про проєкт Zitkani

Ролик про співачку, яка в 35 років вирішила поїхати до Бразилії й змінила своє життя.

13 грудня лейбл Mnogo Vody представив дебютний альбом проєкту Zitkani - сольне втілення талановитої співачки й музиканта Валентини Левченко. Проєкт, який виник буквально з нізвідки, вніс несподівані корективи в фінальний лонгліст кращих альбомів 2019 року. Так, видання СЛУХ помістило альбом "Береги" на 9 місце в списку кращих альбомів року, що минає. А відомий критик Ігор Панасів назвав цей альбом "одним з найважливіших надбань української музичної культури у 2019 році", оскільки в ньому Zitkani несподівано об'єднала українську і бразильську народну музику.

У голосуванні за найкращий альбом тижня на сайті LiRoom "Береги" впевнено обійшов усіх своїх конкурентів, включаючи довгоочікуваний новий альбом Бумбокс.

Документальне відео про створення альбому, а також розгорнутий коментар Валентини про враження від Бразилії - ексклюзивно на ЙОД.Медіа.

"Бразильці дуже схожі на нас. Вони щиро люблять свою культуру. Музика, ритми й танці - це важлива частина їх повсякденного життя. Якщо ти бразилець, то просто не можеш не любити свою музику! Після скасування рабства Бразилія приймала людей з різних країн світу. Тому тут змішано стільки різних культур, які разом створюють неповторну особливість цієї країни.

Тут кожен штат має свої особливі ритми. Наприклад, самбу грають не по всій Бразилії. У неї багато різновидів: маракату, ізаша та інші. Тут ти можеш займатися в школі самби й маракату, а потім йти вулицею з величезним барабаном на грудях у карнавальному костюмі. Ніхто не покаже на тебе пальцем! Це цілком нормально.

Для того, щоб якісно взаємодіяти з бразильської культурою і людьми - потрібно навчитися кільком дуже складним для українки речам: обніматися, відкрито виражати свої почуття і бути терпимою.

Обніматися - це обов'язкова частина культурного коду, універсальна мова комунікації. Пригадую, як на першому ретриті ми з хлопцями з Німеччини й Фінляндії були з такими круглими очима, що організатори оголосили, що перш ніж обійняти європейця - запитаєте, чи хоче він цього? Для місцевих це було схоже на одкровення, як це хтось може не хотіти обіймів! Правило протрималося близько пів години, і щасливі європейці в результаті здалися.

Уміння відкрито висловлювати свої думки й відкрито обговорювати будь-які питання - це секрет від Бога. Бразильці просто розгадали його і привнесли у своє життя. На будь-якому загальному занятті, зустрічі, репетиції закладено час на "поговорити". Обговорюються настрій, проблеми, почуття, ставлення до того, що відбувається прямо зараз. Я досить закрита людина, так що постійне обговорення всього на світі стало вирішальним для цього альбому - можна було все відкрито сказати, спокійно обговорити, якщо щось турбує і не влаштовує. Як підсумок - здорові відносини й ніяких недомовок.

Ну і, звичайно, терпіння. У Бразилії потрібно вміти чекати: поки всі зберуться, поки в обов'язковому порядку поп'ють кави (це найважливіша частина культури) - навіть якщо запізнилися на годину, поки обговорять всі питання. Зізнаюся, у мене іноді починало смикатися око і рвалася назовні "Слов'яночка". Але ці святі люди просто обнімали мене і говорили, що все буде добре.

У світі зараз дуже високий інтерес до народної музики португальською мовою. Серед артистів, які збирають мільйони, переглядів дуже багато тих, хто грає живу музику на місцевих традиційних інструментах. Вони ростуть, слухаючи якісну музику. Я слухала багато бразильської музики минулих років. Це дуже круті записи! Тут попит народжує пропозицію. У музикантів є можливість жити й заробляти виключно музикою. Звідси високий професіоналізм бразильських музикантів, їх бажання виходити за рамки й експериментувати. Це дуже допомогло мені в записі альбому з місцевими музикантами. Вони самодостатні й жадані. Ніхто з них не прагне якось особливо проявити себе, нав'язати свою думку. У них все в порядку з его. Вони глибоко занурюються у звук, у деталі - їх хвилюють тільки експерименти й пошук нових ідей.

Весь запис альбому був як ідеальний піонерський табір: цілий місяць ми жили разом, разом готували їжу і записували музику.
🎶🎶🎶

Слухати альбом - тут 👈.

Петро Йодченко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту