Історія транс-жінки: як почати нове життя, отримавши інше тіло та документи

Анастасія Єва Домані 37 років жила в тілі чоловіка, але з дитинства відчувала себе жінкою. Три роки тому тоді ще спортивний журналіст Олександр (прізвище не називаємо з міркувань безпеки) зважився на зміну статі і тепер Анастасія - одна з найвідоміших транс-вумен не тільки в Україні, а й за кордоном.

З Анастасією Євою Домані ми зустрілися в столичному кафе в символічну дату - День янгола Анастасії. В її графіку майже немає вільного часу через активістську діяльність і постійні відрядження, а в розмові - немає табу.

Історія Анастасії про те, як живуть трансгендери в Україні та на що їй довелося піти, щоб опинитися в "своєму" тілі.

Два імені - два життя

Дуже добре пам'ятаю мить, коли при зміні документів на жіночі в рагсі мене запитали, яке ім'я вписувати. Це особливий трепет - вимовляти ім'я та прізвище, з яким ти, по суті, живеш уже давно.

Першим з'явилося ім'я Настя, яке я взяла собі 25 років тому. Швидше за все, такому вибору послужило ім'я героїні одного з моїх улюблених фільмів "Гардемарини, вперед!". 

Прізвище Домані з'явилося приблизно тоді ж, коли й Настя. Я почула його на радіо або по телебаченню, тоді й "запала" в душу. Ім'я Єва додалося недавно, лише 4 роки тому. Одразу відчула, що воно - моє. Потім весь час уявляла, як при зміні документів скажу: 

Анастасія Єва Домані

Батьки досі звуть мене ім'ям, даним при народженні - Олександр, Саша. У транс-людей є поняття dead-name*, яке, як правило, їх дратує. Мене ж - абсолютно ні. Я не називаю ім'я Олександр цим терміном, адже прожила з ним майже 40 років. З цим ім'ям пов'язано багато хорошого з мого життя до транс-переходу*.

Свої нинішні ім'я та прізвище я використовувала для спілкування в соціальних мережах і на сайтах знайомств під жіночими акаунтами, робила з ними візитки. Уже тоді намагалася зробити так званий соціальний перехід*. Так і жила паралельно на два життя.

Типовий дворовий хлопчик

Найщасливіша мить у житті до переходу - народження дочки. Далі - моє дитинство. Воно було прекрасним. Я дуже багато часу проводила з батьками, ми часто подорожували, завжди були разом.

Загалом я росла типовим хлопчиком свого двору. Рано почала курити, професійно займалася футболом, грала в пирскавки, лазила по будівництвах. А ще я любила у дворі грати з хлопцями в "Квадрат" - в цій грі я була королева. Тобто тоді королем! 😊

Дитяча таємниця

Це була тільки моя таємниця, яку я дуже боялася. Не знала, у що може вилитися це захоплення і що буде, якщо раптом хтось із родичів дізнається. Ще до школи я почала переодягатися в мамин одяг. Щоразу цей процес супроводжувався страхом.

Одного разу мене помітив чоловік, який прийшов в гості до бабусі з дідусем. Я думала, що на заході сонця серед дерев мене зовсім не видно. Але чоловік як раз йшов у льох по консервацію і побачив мене переодягненою. Добре, що він нікому з батьків не розповів.

Ці дитячі, здавалося б, пустощі, дуже яскраво говорили про мене вже тоді. В іншому - жодного натяку на перехід до студентських років.

Жіночий гардероб - тільки в закордонних поїздках

Я відчула, що треба щось із собою робити після більше 20-ти років "паралельного" життя. Поступово за цей час у мене з'явився жіночий гардероб, але дозволити його собі я могла тільки під час закордонних відряджень. Там мені було безпечніше.

На перехід я зважилася в 2015 році. Дала собі відмашку, сказавши про себе: "Настю, починай-но. Ти все одно до цього прийдеш, але потім може бути пізно". Це найскладніше та найвідповідальніше рішення за все моє життя.

Я дуже довго думала, чи справді готова піти на цей крок, враховуючи численні ризики та проблеми. Тоді ж пішла до лікаря, щоб отримати довідку з діагнозом, який дозволив би мені зробити медичний перехід.

Страхи: "Найбільше боялася пояснень"

Мій найбільший страх - це реакція батьків і родичів. Був період, коли щодня прокидалася серед ночі, думаючи про те, чи приймуть вони мене після переходу та як поставляться до цього рішення. Згодом цей страх трохи вщух.

Проте в мене досі не було відкритої розмови з батьками про те, що я стала жінкою. Припускаю, що вони читали мої інтерв'ю, бачили мене по ТБ і фото із зачіскою, макіяжем і в жіночому одязі і вже давно здогадалися. Але тема переходу досі не обговорювалася в нашій родині.

У минулому житті я теж була доволі публічною людиною, бо працювала в медіа. У мене було багато друзів, приятелів, знайомих. І я не уявляла нашого подальшого спілкування після свого переходу.

Що скажуть люди, коли я на наші звичні зустрічі прийду, як жінка? Як відреагують мої одногрупники, друзі-фанати "Динамо" (Київ), з якими я за 20 років об'їздила багато міст і країн, супроводжуючи команду? Вже не кажу про сусідів. Я вам скажу, це дуже важко. Я боялася пояснень.

Ще три роки тому Анастасія була Олександром.

Дійшла висновку, що після переходу не зможу практично ні з ким з них спілкуватися. Зараз всі ці контакти заморожені, а разом з ними - старі акаунти в соціальних мережах. Уявіть, вам 39 років, а все ваше звичне оточення як відрізали.

Я дуже сильно боялася і досі боюся за своє здоров'я. Адже не можна передбачити, як організм відреагує на замісну гормональну терапію, яку потрібно приймати довічно.

Переживала, чи буде в мене підтримка близьких після переходу. Як надалі складуться стосунки з дочкою, без якої не уявляю свого життя. Чи буду я соціально активна, чи знайду свою справу?

Благо, зараз у мене є активність у численних організаціях, які допомагають транс-людям*, людям, які живуть з ВІЛ, та представників ЛГБТІ* розв'язувати проблеми різного характеру.

І, так, я боялася, чи зможу зустріти кохану людину, яка нормально сприйме мій перехід і розумітиме мене.

Більше я не боялася нічого.

Оновлення: У "своєму" тілі

Найбільше часу я витратила на отримання медичного діагнозу (транссексуалізм) і на свідоцтво про корекцію статевої приналежності. На це знадобилось близько двох років. Після зміна документів не була проблемною, не рахуючи паперову тяганину.

Перший результат гормональної терапії - невидимий. Твій стан дуже близько до ейфорії. Думаєш: "Нарешті це сталося. Старт відбувся!". Я відчувала колосальне натхнення, адже почався довгоочікуваний етап.

За певний час з'явилися й видимі зміни. У мене почали рости груди. Це супроводжувалося больовими відчуттями. При цьому відбиття в дзеркалі тішило, адже це - очевидний результат гормональної терапії.

Звісно, часом я засмучувалася, очікуючи масштабніших змін. Є моменти в зовнішності, якими досі незадоволена, але не вважаю правильним побиватися з цього приводу. Не хочу, щоб все моє життя складалося з переживань і нервів з приводу невдоволення своїм тілом. Навпаки, моє бажання щось у собі вдосконалити - чудовий мотиватор більше діяти, активніше працювати.

Дуже хочу відростити довге волосся. Нещодавно пообіцяла собі не стригтися рівно два роки. Я ще не вмію робити багатьох речей, які для жінок є рутинними з юних років. У своєму новому житті я відчуваю себе маленькою дитиною. Молодше за мою 9-річну дочку (усміхається).

Мені ще належить навчитися багатьом речам, але поруч є кохана людина, яка мені в цьому допоможе.

Фото зі сторінки Facebook Анастасії Єви Домані
 

Про те, як склалося особисте життя Анастасії Єви Домані, про минулі стосунки та спілкування з дочкою, читайте в другій частині її історії.

*Транс-словник:

Трансгендер (у перекладі з англ. - вихід за рамки статі) - людина, чия гендерна ідентичність не збігається зі статевими ознаками, виданими при народженні. Наприклад, чоловік, який хоче бути жінкою, або дівчина, яка завжди хотіла стати представником чоловічої статі. Коректно писати та говорити: транс-чоловік або транс-жінка (залежить від того, в бік якої статі був здійснений трансгендерних перехід).

Трансгендерних перехід - це перехід від фемінної зовнішності до маскулінної та навпаки. Передбачає гормональну терапію, а іноді й хірургічні операції. Мета переходу - узгодити між собою зовнішність і гендерну ідентичність людини.

Транссексуал - це трансгендер, який вже зробив хірургічний і/або гормональний перехід.

Соціальний перехід - позиціонування себе в суспільстві, як людини протилежної, бажаної статі ще до початку трансгендерного переходу. Це поняття містить у собі створення акаунтів з бажаним гендером, ім'ям і прізвищем. У разі, якщо транс*людина спочатку - чоловік, поняття "соціальний перехід" містить нанесення макіяжу, придбання жіночого гардероба, перуки та інші beauty-атрибути, властиві жінкам.

Dead-name - ім'я, дане транс-людині при народженні. Як правило, після трансгендерного переходу людина "ховає" своє початкове ім'я та прізвище і всіляко уникає будь-яких його згадок.

ЛГБТІ - розширена абревіатура ЛГБТ (лесбійки, геї, бісексуали, транссексуали) + інтерсексуали. Приблизно одна людина з двох тисяч у світі народжується з відхиленнями репродуктивної/статевої анатомії або з набором хромосом, в повному обсязі відповідним чоловічим чи жіночим типом. Таку людину прийнято називати інтерсексуалом, оскільки він може відчувати себе як чоловіком, так і жінкою.

Трансвестит - людина, що має поведінкову особливість у вигляді надягання або носіння одягу, характерного для протилежної статі (використання жіночого одягу чоловіком або чоловічого одягу - жінкою).

Катя Бахаджаті
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту