Карантин по-африканськи від української спортсменки: готель на трьох, безстрашні мавпи і комендантська година

Фото: facebook.com/olga.lyakhovaya
Віцечемпіонка Європи з легкої атлетики Ольга Ляхова застрягла на тривалий час на карантині в Кенії. І розповіла в ексклюзивному інтерв'ю Йод.media, як триває її самоізоляція, що не скасовує щоденних тренувань.

Відома українська спортсменка (неодноразова призерка чемпіонатів Європи, дворазова чемпіонка Європейських ігор 2019 року), що спеціалізується в бігу на 400 і 800 метрів, Ольга Ляхова в березні, в рамках підготовки до літньої Олімпіади-2020 вирушила на тренувальні збори до Африки, в гірську Кенію.

Хто ж тоді знав, що й самої Олімпіади в поточному році не буде, і вибратися з чужої країни буде неможливо. Отже, "зависла" Оля в Кенії надовго. Але позитивного настрою не втрачає. Принаймні в розмові із журналістом Йод.media спортсменка ні на що не скаржилася та була дуже оптимістичною.

- Настрій хороший, бойовий. У моєму кенійському селі все спокійно, - розповідає Ольга. - Мої тренувальні збори мали завершитися 4 квітня, але кордони Кенії закрилися на місяць. Тому залишаюся тут, буду продовжувати тренування.

- Ви там зараз одна з України?

- Ми тут з моїм хлопцем, який мені замінює зараз тренера. Є ще двоє спортсменів з України, ми з ними зустрічаємося, але вони живуть в іншому місці.

- Олю, а як вас узагалі занесло аж до Кенії?

- А я щороку разів 6 або 7 постійно їжджу в гори. Я бігаю на 800 метрів і мені важливо проводити збори саме у високогір'ї. І Кенія - найоптимальніший варіант: у березні тут тепло (+23, +24 градуси постійно), висота над рівнем моря 2300 метрів - те, що треба. Хороші умови для тренувань - є все, що мені потрібно.

- Умови-то хороші. Але як впливає на вас карантин, запроваджений у Кенії?

- Є обмеження: ти не можеш бігати в групі, максимум - двоє разом. Якщо більше - поліція може навіть арештувати бігунів. До речі, таке вже було: 12 спортсменів з Естонії арештували під час пробіжки і протримали 7 годин у в'язниці.

Ну, й у комендантську годину не можна виходити на вулицю - з 7 вечора до 5 ранку. Але це ніч і ми навіть не намагалися нікуди виходити, бо тут дуже серйозне ставлення до карантину, не хотілося б нарватися на серйозні санкції. Тим паче в готелі є все, що потрібно. Тут годують, мені не треба йти до магазину. А виходжу я тільки на тренування.

- А де бігаєте?

- По околицях і на стадіоні з ґрунтовим покриттям. Тут є ще стадіони, але зараз вони закриті. Як і тренажерні зали. Але у мене є "тренажерка" в готелі - можу займатися там. І ніхто не заважає! У готелі зараз живуть тільки три людини: нас двоє і власник готелю. Але спеціально для нас навіть кухня працює, тож усе гаразд.

Готель під охороною, ніхто, крім мешканців, зайти на територію не може. Хоча раніше в ресторан можна було зайти з вулиці всім.

І, що цікаво, тварини дуже осміліли. Тут є декілька видів мавп: колобуси з довгими пухнастими хвостами та сині мавпи. Раніше до них неможливо було підійти. Метрів 50 - максимум. А зараз на метр підпускають.

Ще є птахи дуже красиві, схожi на туканів, хом'яки якісь, яких я раніше тут ніколи не бачила. Зовсім перестали боятися - сидять, їдять, на мене не реагують.

- Місцеве населення в масках ходить?

- Ні, на жаль. Хоча тут перед кожним прилавком встановлені бочки з водою і мило лежить - треба обов'язково вимити руки перед покупкою. І мотузка натягнута біля прилавка в півтора метра - ближче до продавця підходити не можна.

А місцеві більше лякаються нас, білих. Не всі, але деякі люди, частіше діти, лякаються, ховаються і починають кричати нам "О, коронавірус іде!". Рік тому, коли я була тут же, в Кенії, всі були дуже доброзичливими, діти постійно говорили: "Як справи?" і "Дай "п'ять"!". Зараз трохи інакше. Хоча підкреслю, що не всі так поводяться.

- Ви розглядали варіант перервати збори й терміново виїжджати в Україну?

- Мені треба було пробути в горах мінімум три тижні, інакше збори не дали б ніякого ефекту. І до певного часу не було ажіотажу навколо коронавірусу й усе було нормально. Потім мені почали дзвонити з України, з нашої Федерації легкої атлетики, рекомендували терміново повертатися. Але вже було пізно - в Кенії миттєво закрили кордони.

Я зв'язувалася з консульством України в столиці Кенії, Найробі, щоб дізнатися, коли можна полетіти. У мене є квиток на 29 квітня на літак, і я запитувала: чи можна полетіти раніше? Мені відповіли, що це малоймовірно, бо тільки 25 квітня збираються відкривати кордони. І не факт, що карантин не продовжать.

- Ви прилетіли до Кенії, щоб максимально підготуватися до Олімпіади-2020. А її перенесли на рік. Не прикро?

- Звісно, засмутилася спочатку. Але я вже розуміла, що, можливо, так і буде. А потім вирішила мислити позитивно: виходить, є ще цілий рік, за який можна ще поліпшити себе і свої результати. На Олімпіаді життя не закінчується - сподіваюся, ще будуть турніри цього року. Якщо все закінчиться до серпня хоча б, то відчуваю в собі сили показати хороші результати на цьогорічних змаганнях. Для цього й тренуюся.

Руслан Меженський
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту