Класик французької літератури з Одеси, який був співробітником штаб-квартири президента США

Ален Боске (Біск Анатолій Олександрович) - прозаїк, поет, публіцист, перекладач, літературознавець, журналіст, дослідник, класик французької літератури. 28 березня виповнюється 101 рік з дня його народження.

"Поетами не стають – поетами народжуються"

Якби довелося ілюструвати цю аксіому, ліпшої персони, ніж Ален Боске, годі шукати. Бо жодний, навіть найпрестижніший університет не навчить виголосити:

Я - лише кома, а ви відгадайте текст.
У мені щодня триває громадянська війна.

А ще Боске із щирим болем у душі журиться:

Будьте милостивими до слів – їм не призначають пенсій.

Або видає рядки, які навряд спадуть на думку "стандартному" літератору:

Я живий, доки веду себе на шибеницю.
Кропива розуміє мій почерк, рівнина чує про мої подвиги.

Пейзажі, предмети, стихії, думки та настрої у своїй ліриці він ілюструє несподіваними метафорами та абстрактними образами:

Колос пшениці проростає з очиць померлих від голоду, і дівчатка стрибають зі скакалкою під захистом колись страчених.

Він був авантюристом у всьому – в мові, житті, літературі. У його "симбіозах" голова переповнена повішеними спогадами, "приручений світанок" готовий будь-якої миті "плигонути на темряву", життя - щедрий дар письма і вічних перетворень.

От яким, до слова, він бачить майбутнє людства:

Настануть часи, коли соловей не буде птахом, вишня не стане деревом, зірка обійдеться без неба... і буде матерія без всякої маси, і ностальгія позбавлена ​​буде пам'яті... Буде трава без листя і коріння, стане бог противником усілякої святості.

Понад те, в іншому творі застерігає:

Та от уже і кров стає слиною, і птахи торгашів змінюють птахів мрії.

Критики-сучасники пояснювали його творчість так:

"Він [Ален Боске] існує в стихії французької мови. Для поетів Франції є звичним, що в ліриці предметом є не лише образ, а ще й гра слів та їхніх зчленувань, ця мова схильна до афористичності, зовнішнього блиску, філігранної обробки синтаксичних побудов. Тому вона дуже важка для перекладу, але не розчиняється у ньому через суттєві відмінності". 

Друзі - Сальвадор Далі та Марлен Дітріх

Ален Боске упродовж багатьох років дружив із Сальвадором Далі. Він є автором численних інтерв’ю та книги "Бесіди із Сальвадором Далі".

Саме йому першому дістався ексклюзив: 

"Лорка був педерастом і безумно закохався в мене, – зізнавався художник в інтерв’ю. – Двічі він намагався оволодіти мною. Мене це бентежило, бо я гомосексуалістом не був і не збирався ним ставати. Крім того, я боюся болю".

А от як художник, що не виносив торкань чужого тіла, відповів на запитання про те, з якою з усіх відомих жінок він хотів би провести ніч: "Із жодною. Я на сто відсотків вірний Гала".

А ще митці дуже любили "словесні дуелі", насамперед Далі, який використовував будь-який привід, аби посперечатися чи влаштувати провокацію. Зі своїм другом художник, позбавлений такту, не церемонився. 

Одного разу вони домовилися на довготривалий бліц: Боске мав поставити сто запитань у вигляді дражнилок, а Далі, не роздумуючи, відповідати. 

Боске: 

- Чому б вам не попрацювати три дні на рік на якомусь заводі? Я знаю, що це  ідіотське питання, однак саме його хочу озвучити...

- Воно не просто ідіотське, воно – нікчемне! – миттєво парирував Далі.  

Фото із сайту izdiham.com

Боске був громадянином світу, жив у різних країнах, але менталітет залишався нашим. Він не забував рідної мови, охоче спілкувався із співвітчизниками, а його дім та стіл були не по-французьки гостинними.

Боске та його дружина Норма стали чи не єдиною родиною, з ким останні роки свого життя спілкувалася Марлен Дітріх, яка після переїзду до Парижа в 1976 році усамітнилася й уникала людей. Однак з парою Боске їй було легко та приємно. 

Цікаві факти

  • Батько поета Олександр Біск за національністю – бельгієць, син відомого київського ювеліра, поет-символіст і колекціонер рідкісних поштових марок, мати Берта Турянська – скрипалька німецько-єврейського походження.
  • Вважав своєю батьківщиною усю планету, а кордони - обтяжливими перепонами, що суперечать суті світобудови.
  • Крихіткою разом з батьками емігрував до Болгарії (1920), потім – Бельгії (1925), США (1942) і, нарешті, Франції (1951).
  • Перекладав Марину Цвєтаєву, Анну Ахматову, Максиміліана Волошина, Велімира (Віктора) Хлєбникова.
  • Автор памфлету "Я не згоден, Солженіцин!", у якому заявив, що йому нудно читати поганого письменника, який вміє лише "розбазікувати про власну гіркоту".
  • Воював у трьох арміях – бельгійській, французькій, американській.
  • Учасник висадки союзників у Нормандії.
  • Одним з перших увійшов до концтабору Бухенвальд.
  • Будучи співробітником штабу генерала Ейзенхауера, перевіряв німецьку прибережну оборону в окупованій Франції з метою відкриття Другого фронту.
  • Створив півтора десятка романів і більше 20 поетичних збірок. Майже кожен з них вигравав письменницьку премію у Франції: Гонкурівську, премію Шатобріана, премію Інтеральє та інші.
  • У романі "Прощання" зобразив останні місяці свого життя після операції з видалення злоякісної пухлини.

З досьє Алена Боске

👶Народився 28 березня 1919 року в Одесі. 

👨‍🎓Навчався в Брюссельському вільному університеті, французькій Сорбонні.

👨‍💼Працював заступником головного редактора нью-йоркської газети "Вільна Франція" (1942-1943), в лондонській штаб-квартирі Ейзенхауера (1944-1945), берлінському штабі союзних військ (1945-1951), викладачем низки американських університетів (з 1959).

😎Член бельгійської Королівської академії французької мови та літератури.

🤘Член Квебекської академії літератури. 

💪Президент Європейської поетичної академії у Люксембурзі.

😋Президент французької літературної академії "Малларме".

☝Кавалер ордена Почесного легіону (Франція).

💀Помер 8 (за деякими джерелами - 17) березня 1998 року в Парижі від онкології.

Фото з сайту liveinternet.ru

Підлабузництво на тему

Одного разу поет, розраховуючи на винагороду, прославив у своїх віршах правителя. Той уважно вислухав гостя і сказав:

- Зараз не маю чим тебе нагородити. Але коли ти мене розсердиш, я пробачу твою провину. Так ми й поквитаємося.

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту