Кому і за що дали Шнобелівку-2019: піца від усіх хвороб, місця для чухання та мертві таргани

Вже відомі переможці найкумеднішої наукової премії світу – нумо читати та посміхатися разом з "Йодом".

У Гарвардському університеті (США) роздали Шнобелів. Це як Нобелі, але не за найважливіші досягнення у різних галузях науки, а за найсмішніші. До речі, Шнобелівська премія – назва, яка використовується лише на наших теренах, в оригіналі та у більшості країн світу премія відома під назвою Ig Nobel Prize – така собі гра слів, бо англійською ignoble означає "ганебний". Також її іноді називають Антинобелівською. 

Більшість сприймає Шнобелівську премію як пародію на Нобелівську та своєрідну критику непотрібних досліджень. Але самі організатори церемонії кажуть, що у них – шляхетна місія: популяризувати науку, бодай через гумор. 

Як воно є насправді – вирішуйте самі, познайомившись із цьогорічними переможцями. Про них – нижче.

Медицина

Сільвано Галлус дуже любить піцу. Фото: facebook.com/silvano.gallus

Піца захищає від хвороб, якщо її готують та їдять в Італії

Італієць Сільвано Галлус отримав Шнобелівку за детальний науковий розбір користі своєї улюбленої страви – піци. Він, разом з іншими вченими з Італії та Нідерландів, не просто наївся від пуза🤤, а й довів, що піца може захистити від великої кількості хвороб, у тому числі від онкологічних. Однак, за однієї умови – якщо її приготували та з'їли в Італії🍕🍕🍕.

Галлус наполегливо йшов до цієї нагороди з 2003-го року, регулярно публікуючи наукові праці з такими назвами: "Чи захищає піца від раку?", "Піца та ризик гострого інфаркту міокарда", "Споживання піци та ризик раку молочної залози, яєчників та простати"

Медична освіта

Майбутніх хірургів треба дресирувати 

Шнобелівка у галузі медичної освіти дісталася науковицям із США Карен Прайор та Терезі ​​МакКеон, які написали працю про те, що майбутніх хірургів можна, так би мовити, не лише тренувати, а й дресирувати. За допомогою звуків, якими зазвичай дресирують тварин🐶. Наприклад, цокання язиком. 

Як саме – можна глянути тут

Біологія

Характеристики мертвих намагнічених тарганів відрізняються від характеристик живих намагнічених тарганів

Група вчених у складі дослідників із Сінгапуру, Китаю, Австрії, Польщі, США та Болгарії дослідила біомагнітні характеристики тарганів – живих і мертвих. І, ви не повірите, але прийшла до висновку, що вони відрізняються😂. Та навіть написала цілу наукову працю з цього приводу. 

Виявляється, якщо намагнітити живих і мертвих тарганів, то довше розмагнічуватися будуть мертві – аж дві доби.

Якщо вам не пощастило та ви маєте тарганів удома, то зможете легко відчути себе шнобелівським лауреатом, намагнічуючи комах.

Тільки не питайте – навіщо це треба, бо дослідники і самі вагаються у відповіді😆.

Зате на церемонії нагородження щедро засипали залу мертвими намагніченими тарганами. 

Фрагмент наукової роботи. Фото: nature.com

Анатомія

Все серйозно: ось вам графік вимірювання температури того самого місця. Фото: academic.oup.com

У французьких листонош (одягнених та оголених) спостерігається асиметрія температури мошонки

Французькі вчені Роже Мьюссе та Бурра Бенгодіфа отримали Шнобелівку у галузі анатомії за наукову працю з назвою "Температурна асиметрія мошонки людини". У ній вони на прикладі французьких листонош, яких роздягали-одягали та кожні дві хвилини заміряли температуру мошонки, довели, що температура лівого яєчка залишалася вищою, ніж правого😵😵😵. 

Шкода, що у дослідженні не вказали, як саме знаходили та мотивували листонош для участі в експерименті🤐. 

Хімія

Скільки слини за день виробляють п'ятирічні діти

Шнобелівка з хімії дісталася групі з п'яти японських вчених, які поклали півжиття на те, щоб дослідити, скільки ж точно слини за один день виробляється в організмі п'ятирічних дітей👶.

Зокрема Шигеру Ватанабе експериментував на власних синах, коли ті були малими. Зараз близнюкам уже 35 років. 

Ну, висновки, якщо вам цікаво, такі: п'ятирічна дитина має близько 208-288 мл слини на добу. Можете зробити з цією інформацією все, що забажаєте🤨. 

Інженерія

Машинка для прання немовлят

Приз за нове інженерне диво отримав вчений з Ірану Іман Фарахбахаш, який вирішив полегшити долю усіх матусь та татусів світу, винайшовши машину, яка автоматично міняє немовлятам підгузки та пелюшки. Треба лише помістити малюка у спеціальний пристрій, закріпити ременями безпеки, а далі – справа техніки. Вона роздягне дитя, викупає та перевдягне. 

Уявіть собі, як бідолаху втомило батьківство, якщо він сів конструювати машину, у якій можна випрати живу людину😳😳😳.

Та самая чудо-машина. Фото: patents.google.com

Економіка

Мийте руки після леїв. Фото: wikipedia.org

Румунські гроші – найбрудніші у світі

Шнобелівка у галузі економіки дісталася міжнародній групі вчених у складі дослідників з Туреччини, Нідерландів та Німеччини.

Вони намагалися встановити, які з паперових грошей світу розносять більше всього бактерій. І прийшли до висновку, що цією валютою є румунський лей🤑. На них знайшли і золотистий стафілокок, і кишкову паличку, і ентерококи.

Правда, як саме це впливає на економіку країни – вчені не пояснили🤯. 

Премія миру

За дослідження частин тіла, найприємніших для чухання

Шнобелівська премія миру дісталася групі вчених із Великобританії, Саудівської Аравії, Сінгапуру та США, що з 2012-го року активно досліджували, які місця в організмі людини найбільше свербять та, відповідно, чухання яких частин тіла викликає у людини найбільше задоволення. 

З'ясувалося, що найбільше люди "кайфують", коли їм чухають спину та щиколотки. Ну і найважливіший висновок (хто б міг подумати🤣) – чим більше чухати, тим приємніше людині💥. 

Психологія

Тримання кулькової ручки в роті робить людину щасливішою. Або ні

Шнобелівську премію з психології одноосібно отримав німець Фріц Штрак, який науково довів, що покусування ручки (чи, може, олівця – це вже кому що більше до вподоби) піднімає людині настрій та робить її щасливішою👄. Ну, принаймні виявилося, що люди, що тримають ручку в роті, частіше посміхаються.

А вже в своєму наступному дослідженні Фріц Штрак посперечався сам із собою і науково довів, що його попереднє дослідження – хибне🤣🤣🤣. 

Фізика

Чому у вомбатів какулі кубічної форми 

Шнобелівка з фізики дісталася численній міжнародній групі вчених зі США, Тайваню, Австралії, Нової Зеландії, Швеції та Великої Британії, які минулого року нарешті розгадали страшну таємницю - чому ж австралійські вомбати (родина ссавців із когорти сумчастих) гидять фекаліями у формі куба💩.   

Виявилося, що все це – результат тривалого еволюційного процесу пристосування, який тепер дозволяє тваринам будувати зі своїх випорожнень щось на зразок пірамідок чи укріплень, які допомагають відганяти ворогів і принадити родичів. Ну, а з кубиків будувати зручніше – це ж логічно👆. 

Дивіться відео, як вручали Шнобелівку-2019

"Йод"-запитання

Як стати номінантом Шнобелівки?

Шнобелівську премію вручають щорічно, починаючи з 1991-го. Кожного року називають 10 переможців, яких обирають серед близько 9 тисяч претендентів. Організаторами є журнал Annals of Improbable Research ("Анали неймовірних досліджень") за сприяння студентських співтовариств Гарварду та Редкліффу. 

Номінантом Шнобелівки може стати вчений з будь-якої країни. Єдиний критерій для його дослідження – воно має "спочатку змусити людей сміятися, а потім – думати". Для участі достатньо надіслати заявку (свою чи того, кого ви вважаєте гідним цієї кумедної нагороди) на електрону адресу організаторів (її шукайте за посиланням). 

Переможців обирає спеціальна рада Шнобелівки, до якої входять вчені (у тому числі переможці Шнобелівки та лауреати Нобелівки), науковці, спортсмени, державні діячі. Також щороку в останній день роздумів до ради запрошують випадкового перехожого, думку якого враховують. 

Петро Йодченко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту