Конструктор із Бердянська навчив танки літати і був одним з розробників легендарного Т-34

Афанасій Осипович Фірсов – інженер-механік, один з провідних дизелістів світу (створив перший в історії дизельний танковий двигун), засновник Харківської танкової конструкторської школи. Його розробки значно пришвидшили перемогу над нацистською Німеччиною.
Дизельний двигун простіший за конструкцією і надійніший за бензиновий, він не має "делікатних" систем запалення і карбюрації робочої суміші.
Афанасій Фірсов

Витягли з концтабору заради нових танків

На зламі 20-30 років минулого століття військове керівництво СРСР зацікавилося легкими колісно-гусеничними танками. У Харкові на базі паровозобудівного заводу створили спеціальне конструкторське бюро (1926), купили в американського винахідника Джона Крісті ліцензію на створення танків класу БТ  за 100 тисяч доларів та два танки (ще $60 тисяч) і вже заходилися освоювати виробництво, як виявили відсутність керівника.

Довелося терміново шукати. Нарешті знайшли. У концтаборі. Де Афанасій Фірсов перебував за те, що вчився в політехнічному університеті Цюріха, а, отже, був "шкідником".

З протоколу засідання колегії Об’єднаного державного політичного управління від 18 вересня 1931 р. про "Перегляд справи № 101032 гр. Фірсова Афанасія Осиповича", засудженого… на п’ять років за участь у "шкідницькій групі", ухвалили: "Термін ізоляції, що залишився, замінити висилкою до м. Харків для роботи на ХПЗ".

Новоспечений директор прибув на підприємство, яким мав керувати, під охороною. І закипіла робота. 

Броньовані машини почали літати і плавати

Того ж року під керівництвом Фірсова пішов у серію танк БТ-2. А загалом за неповне десятиліття Харківський завод №183 серійно випустив 12 варіянтів і близько 50 дослідних зразків. Причому якщо перші танки повзали зі швидкістю 10 км/г, то БТ-7 розганявся до 72 км/г. А ще він міг перелітати перепони (наприклад, невеликі річки), стартуючи зі спеціальних трамплінів. У середньому на 30-35 метрів (рекорд – 42) ?.

БТ-7 у польоті.

Не гальмувався і злет конструкторської фантазії. Виникла ідея танка "на всі випадки життя" – він мав з гусениць ставати не тільки на колеса, а й на рейки, і навіть відчалити у недалеке плавання. 

А Фірсов тим часом розробив перший у світі дизельний танковий двигун (традиційно повсюди використовувалися або автомобільні, або авіаційні), з чого розпочався процес оснащення радянських танків "форсунками". Ними укомплектували той самий БТ-7, що літав. Його теж запущено у серію 1935-го року.

Колектив КБ Т2К ХПЗ ім. Комінтерну з його керівником О.Фірсовим (1931-1936 рр.). ? © tankarchives.ca

Ще через три роки (1938), удосконалюючи легкий БТ-20, конструктори прийняли рішення створити чисто гусеничну машину. Нею став "виріб А-32", який у плані прохідності показав значно кращі результати, ніж колісно-гусеничні аналоги. Після випробувань та усунення зауважень – від конструкторів вимагали зробити "броню товсту, як шмат українського сала" – радянський Комітет оборони постановив: прийняти танк на озброєння та присвоїти йому назву Т-34.

Підбитий Т-34, червень 1942 р. ? © Bundesarchiv, Bild 169-0017 / CC-BY-SA 3.0

Конструкторський шедевр

? "Тридцятьчетвірка" була прийнята на озброєння 1939 року, серійно випускалася до 1944-го;

? за роки війни на 6 заводах побудували понад 58 тисяч машин (рекорд у світовому танкобудуванні);

? легкий, швидший та маневрений - важив 26 т, швидкість до 54 км/г: для порівняння – німецькі "Тигр" – 57 т, "Пантера" – 45 т, обидва - близько 45 км/г;

? простий в експлуатації – опорні катки можна було замінити у польових умовах, тоді як інші танки виходили з ладу;

? перша машина з дизельним двигуном на той час, коли німецькі до кінця війни оснащувалися бензиновими;

?  неофіційна назва "Сталевий кулак";

?  здатен працювати на всіх широтах від Заполяр'я до Південної Африки;

? досі перебуває на озброєнні багатьох держав;

? у переліку 18 найвидатніших творінь людства за всю його історію за версією бестселера "Дивовижні перерізи" Стівена Бісті;

? У топ-10 танків усіх часів за опитуванням телеканалу Discovery;

?  Уїнстон Черчилль на прохання журналістів назвати найкращу зброю Другої світової, визначив три: "Британська лінійна гармата. Німецький літак "Месершміт". Радянський танк Т-34. Однак, якщо у перших двох випадках мені зрозуміло, як це було створено, то я абсолютно не розумію, як з'явився такий танк".

Еволюційна ланцюжок - від БТ-7 до Т-34. Зліва направо - довоєнні танки виробництва заводу №183: А-8 (БТ-7М), А-20, Т-34 зразки 1940 року з гарматою Л-11, Т-34 зразки. 1941 року гарматою Ф-34. ? Суспільне надбання
Танк Т-34 під час Вісло-Одерської наступальної операціі.? © militaryarms.ru
Німецький військовослужбовець оглядає підбитий під Покровкою T-34 зразрк 1941 рік (Курська битва, червень-липень 1943 г.) ? © Bundesarchiv

Хто створив Т-34 - Фірсов чи Кошкін?

Дотепники часто іронізують: у перемоги багато батьків, а поразка – завжди сирота. Т-34 здавався ідеальним, тож родичів знайшлося багато. 

Офіційно його створив Михайло Кошкін. Разом з ним Сталінську премію присудили конструкторам Олександру Морозову і Миколі Кучеренку (1942).

Михайло Кошкін, Олександр Морозов і Микола Кучеренко.

Інші винахідники, які працювали над удосконаленням ходової частини, двигуна, броні, теж отримали сталінську "подяку". Челпан, Бондаренко, Аптекман, Гуртовий розстріляні; Лящ, Циганов, Метанцев, Дік арештовані.

Фірсова ж ще у 1936-му відсторонили від керівництва КБ, залишивши на посаді конструктора. Тож у курс справ нового начальника Кошкіна, який прибув у січні 1937-го і отримав спадок у вигляді напрацювань "ворогів народу", вводив саме він. 

За спогадами колишнього співробітника КБ Василя Васильєва: "Основи Т-34, його первинний технічний вигляд і основні бойові характеристики закладені Фірсовим".

Чимало зробив і Кошкін. Завершив модернізацію танку, відстояв його перед комісією, запустив у серійне виробництво. Та головне – він зберіг усіх працівників КБ, кого не встигла перемолоти машина репресій, і вони продовжили справу, почату за Фірсова. Тож визнання заслуговують усі, причетні до створення наймасовішого танка в світі. 

Дочка-герой: альпіністка блокадного Ленінграда

Після того, як гітлерівці повністю оточили місто на Неві, його архітектурна гордість – всесвітньо відомі шпилі Петропавлівського собору, Адміралтейства, Думської вежі, Інженерного замку і ще двох десятків пам’яток – стали головним болем для військових. Бо слугували ворогові ідеальним орієнтиром під час авіаційних нальотів та далекобійних гарматних обстрілів. Вирішили їх замаскувати.

Так у Ленінграді з'являється невеликий спецпідрозділ альпіністів: 2 дівчини, 2 хлопці. Очолила його дочка танкового конструктора Фірсова - 30-річна Ольга. Яка не відмовилась від прізвища репресованого батька. 

Ольга Фірсова

Перше завдання – накинути півторатонну брезентову хламиду на 72-метрову "голку" Адміралтейства, зшити краї, балансуючи на тоненькій "поличці"-гойдалці, доки матеріал не зілляється з свинцево-сірим небом. Далі - накрити або замаскувати сірою фарбою інші шпилі та куполи. 

Маскування Адміралтейства. На фото Ольга Фірсова

Нескінченні штопання пробитих осколками чохлів - під дощем, снігом і обстрілами. Смерть мами і двох колег-альпіністів. Падіння з 12-метрової висоти і перелам кількох хребців. Нарешті щасливе 30 квітня 1945 – початок робіт з демаскування. 

Після цього Ольга Афанасіївна скромно прожила ще 60 років. За порятунок історичних і архітектурних пам'яток отримала орден та кімнату в комуналці. Померла, за іронією долі, у Берліні, куди вийшла заміж дочка. Похована, за заповітом, на петербурзькому Північному цвинтарі поруч з другим чоловіком.

Цікаві факти

  • Батько, Фірсов Осип – купець, власник бакалійних магазинів, у родині якого виховувалося 14 дітей.
  • Бердянський будинок, у якому мешкала родина, зберігся – це перетин вулиць Захисників України та Італійської.
Будинок у Бердянську, в якому ріс Фірсов.
  • У підмосковному селі Шолохово існує єдиний в світі Музей історії танка Т-34.
  • Корпуси Т-34 зварювали за технологією, розробленою професором КПІ академіком Євгеном Патоном.
Євген Патон з макетом танка Т-34.
  • У німецькій армії танки серії БТ іронічно називали "Швидкохідний самовар" за швидкість і "Міккі Маус" за незвичну форму люків.
  • Ім’я Фірсова не згадувалася з 1938 до 1988 року, до публікації у "Правді" статті "Без них не можна", в якій дочка Миколи Кучеренка (одного з розробників Т-34) Лариса Васильєва назвала тих, хто "заклав фундамент" у конструкцію цих танків.
  • Окрім дочки Ольги, мав двох синів. Молодший Олег став інженером-дизелістом, лауреат Державної премії СРСР; старший Ігор пішов добровольцем на фронт і загинув під Ленінградом.
Афанасій Фірсов з дружиною та дітьми.

З досьє Афанасія Фірсова

? Суспільне надбання

?Народився 1883 року (деякі джерела вказують на 25 квітня, однак документального підтвердження поки що немає) в Бердянську Запорізької області (тоді - Таврійської губернії).

?‍?Закінчив залізничне училище, Мітвайдську вищу технічну школу в Німеччині, Цюріхський політехнічний інститут.

?‍?Працював складальником, конструктором швейцарського машинобудівного заводу братів Зульцер (до 1914), Коломенського машинобудівного заводу (1914-1916), нижньогородського заводу "Теплохід» (1916-1917), начальником нижньогородського губернського управління професійної освіти (1917-1922), головним механіком нижньогородського заводу "Червона Етна" (1922-1927), миколаївського суднобудівного заводу ім. Анре Марті (1927-1930), керівником спеціального конструкторського бюро харківського паровозобудівного заводу ім. Комінтерну (1931-1936).

?Уперше арештований за "участь у шкідницькій групі" (1930). 

?Удруге – за "несправності в танковій коробці швидкостей" (1937).

?Нагороджений Орденом Червоного Прапора за розробку БТ-7 (1935).

?Розстріляний 10 грудня 1937 року. За іншими даними, помер у таборі у 1943-го. Реабілітований "за відсутністю складу злочину" (1956). Місце поховання не відоме.

Курйоз на тему

Багато "тридцятьчетвірок" слугують пам’ятниками. З них знято озброєння, проте двигуни не демонтовані. У 2006 році в Будапешті почалися масові акції протесту проти політики уряду. Для прориву поліцейських кордонів активісти захопили два танки, які мирно стояли на постаментах з 1950-х. Піввіковий простій не завадив – обидва Т-34 завелися і рушили. 

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту