Куди поїхати замість Єгипту: в Антарктиду по самогон, комуністичний В'єтнам або африканську савану

Поради бувалого (в прямому сенсі - всюди!) мандрівника Валентина Щербачова - тим, кому набридло просто лежати на пляжі та хто хоче справжніх пригод.

Валентина Щербачова добре пам'ятають футбольні вболівальники зі стажем. Голос тележурналіста й коментатора багатьом знайомий з дитинства. Але це - не єдина його пристрасть. Валентин Васильович - завзятий мандрівник, і відвідав усі куточки світу задовго до того, як народився його молодий друг і колега Діма Комаров. І "білих плям" на мапі планети Земля для нього просто не існує.

Кількість всіх країн, в яких побував не рахує: "Мені це не цікаво, і я за цим не женуся. Ну, що мені дасть просто штамп у паспорті? Набагато цікавіше спостерігати за живою природою, людьми", - зізнається Щербачов. Зате український мандрівник у деталях пам'ятає усі свої 47 (!) експедицій до Гімалаїв. І прямо зараз збирається в 48-у. Притому, що Валентину Васильовичу 72 роки, чого ніколи не скажеш з його вигляду - він у відмінній формі!

Валентин Щербачов. Фото: facebook.com/valentyn.shcherbachev

Мандрівник-професіонал поділився з читачами "Йоду" порадами, куди поїхати у відпустку, якщо набридли турецькі та єгипетські "олл інклюзіви".

Прогулянка з акулами

- Ну, почну з того, що в Єгипті теж можна відпочивати по-різному, - каже Валентин Щербачов. - Просто лежати на пляжі я не вмію: ласти, маска - і вперед! Півтори-дві години можу проплавати.

У мене там була китова акула, моя улюблениця - я-то з біологами часто спілкуюся, і знаю, яка тварина небезпечна, а яка ні.

Дюгонь ще є - морська корова. Манту (манта або ж гігантський морський диявол, вид скатів завдовжки від 4 до 9 метрів і вагою до 3 тонн. - авт.) часто бояться. А це дуже розумна тварина, і коли ти приділяєш йому увагу, то воно починає грати з тобою. Я якось три кілометри з мантою проплив: вона мені все показувала, пропливла наді мною - я захопився так, що мало в течію не потрапив. А так уже бувало, що люди потрапляли в течію та гинули.

Я був просто з маскою і ластами там, і вважаю, для відпочинку на Червоному морі акваланг взагалі ні до чого. Бо вся живність на глибині 5 метрів, і не потрібно платити 60 доларів за занурення. "Чайників" взагалі водять по піску десь біля рифу, де нічого не видно. А якщо плаваєш сам, то це все твоє.

Гігантський морський диявол. Відео: Great Big Story
Валентин Щербачов. Фото: facebook.com/valentyn.shcherbachev

І це, звісно, Шарм-ель-Шейх, а не Хургада, однозначно.

Хоча там зараз теж негативні тенденції відбуваються. Наприклад, туристи чомусь вважають, що можна годувати риб у Червоному морі. Ніхто не усвідомлює, що ці риби дають життя кораловому рифу, об'їдаючи його. А коли рибу починають годувати, то вона не обробляє риф - і він гине.

Крім того, Єгипет - це ж не тільки море. Я ходив Синаєм, там є гори, без проявів будь-якого життя, навіть скорпіонів немає! І ми тиждень йшли там з "міськими божевільними", хлопцями зі спецназу різних країн, справжнього. І в цьому теж є чарівливість своя. Світанки та заходи в пустелі - щось особливе, коли різкі перепади температури. Це зрозуміють люди, які люблять динаміку.

- За інших рівних умов ви завжди виберете природу, а не кам'яні джунглі?

- Звісно. Але є і улюблені міста. Барселону дуже люблю - я там бував часто у футбольних справах, коли коментував матчі. Лондон подобається чемністю людей - мені імпонує, що зачепиш людину навіть полою плаща, і вона тут же вибачається сама. Хотілося б, щоб і в нас щось подібне було. Ну, і Нью-Йорк - дивовижне місто, в якому, якщо є трохи мізків і бажання крутитися, є всі можливості досягти успіху.

Але, в цілому, я, звичайно, більше люблю дику природу.

- А вона залишилася десь ще?

- Залишилася. В Європі - це північ Норвегії, і, ви здивуєтеся, Австрія - там дуже дбайливо ставляться до того, що залишилося в тваринному світі. У Швеції за полярним колом почали серйозно до цього ставитися. Але це все вже штучно відтворюється. А те, що залишилося саме від дикої первозданної природи - це Аляска, Гімалаї, Антарктида.

Експедиція в Гімалаї. Фото: facebook.com/valentyn.shcherbachev
Експедиція в Гімалаї. Фото: facebook.com/valentyn.shcherbachev

В Антарктиду возить українська пара з Аргентини

- Поділіться практичною порадою. Ось, наприклад, є звичайна людина, у якої є деякі гроші. І є мрія: побувати в Антарктиді. Але вона не знає, як? А ви знаєте.

- Я потрапляв до складу двох експедицій в Антарктиду. Там, в Ушуаї (місто-порт на аргентинському острові Вогняна Земля. - Авт.) я знайшов туристичне агентство, яке займається цим. Наші хлопці! Вона із Запоріжжя, він теж українець, не пам'ятаю звідки... Заможні люди з усього світу замовляють квитки на круїзні лайнери, які ходять в Антарктиду влітку. Антарктичне літо - це грудень, січень і лютий. З Ушуаї ходить теплохід (з чилійського порту Пунта-Аренас теж ходить судно, але довше за часом), який, якщо хороша погода, за три доби приходить до Антарктиди. Вартість туру десь 12 000 доларів з людини. Це каюта на кораблі - не суперклас, але плисти можна. Найкраще (а я проходив протоку Дрейка 4 рази, і "бовтанка" там та ще!) розташуватися ближче до ватерлінії, бо в каютах класу люкс на верхніх палубах для здоров'я перебувати не дуже корисно.

Зате саме задоволення спостерігати під час плавання за птахами. Більше тисячі кілометрів шляху - ні житла, ні островів, ні землі. І летять крячки, капські голубки, альбатроси та відпочивають на хвилях. Дуже цікаво спостерігати!

Крім того, ці круїзні лайнери зараз заходять на антарктичну станцію Вернадського. І наші хлопці там - вчені-біологи, хіміки - варять прекрасний самогон, а кухар варить борщ. Екскурсія станцією і тарілка борщу під самогончик коштує 30 доларів. Охоче ​​йдуть всі туристи - і дикі, які на яхтах з металевим корпусом приходять, і з круїзних лайнерів!

Українська антарктична станція "Академік Вернадський". Фото: facebook.com/valentyn.shcherbachev

Наша станція розташована в дуже хорошому місці, на острові Галіндез, який не схильний до таких вже різких перепадів температури. Там немає -60 градусів або -80, мінімальна температура це -40, та й то зрідка. А так, -35 зазвичай.

Але дорого. Тому треба накопичувати ці гроші для того, щоб побувати в Антарктиді. Хоч воно того і варте: ось там первозданна природа, таких місць на Землі дуже мало лишилося. Але все впирається в гроші.

- Хоча є не просто бюджетний варіант, а ще й вам заплатять. Я про роботу на станції.

- Треба потрапити до складу сезонної експедиції. Ось восени Антарктичний центр буде набирати людей на станцію Вернадського.

- Потрібні люди певної кваліфікації?

- Безумовно. Ти маєш бути дизелістом, скажімо. Там три дизелі, які пропрацювали вже 20 років, працюють позмінно по 8 годин. А станція має цілодобово забезпечуватись електроенергією. І якщо її немає, то немає тепла, то не опріснюється вода - проблем багато виникне. Тому дизеліст-механік дуже важливий на станції.

Потрібні будівельники для ремонтних робіт. Усі охочі туди не потраплять, але близько 20-ти людей (і зміну зимівників - ще 12) будуть набирати.

Це відкритий конкурс. Ну, і я можу домовитися, якщо що (сміється). 😁

А якби в Україні був розвинений туризм "на в'їзд", то можна було б взагалі налагодити потік туристів. Я бачив в Аргентині величезний попит на інформацію про Україну. Там багато наших, які давно вже асимілювалися, і навіть не знають мови, але коріння пращрів тут, і вони хочуть сюди потрапити. І якби у нас був флот, то можна було б відправляти лайнери з аргентинськими туристами до нас, а в зворотньому напрямку везти туристів з України в Аргентину. А звідти і до Антарктиди недалеко. Росіяни, до речі, так дуже непогано заробляють - у них мінімум два судна курсують туди-сюди.

Не ходіть, малята, в Африку гуляти

- Їхати в Африку самому - небезпечно? Є такий стереотип.

- Це не стереотип. Небезпечно. Перше - це комахи. Жодні щеплення від жовтої лихоманки не рятують, віруси еволюціонують. Крім того, як Росія, так і США розробили масу видів біологічної зброї. А Африка - це полігон для випробувань.

Друге. Деякі країни там досі нестабільні в плані воєнних дій.

Третє. Коли ви побуваєте в Східній Азії або в Латинській Америці, Африка вражень особливих не справить. Комусь подобається африканська савана, але, коли це все висихає, і коли в Танзанії, як прищ, стирчить пік Кіліманджаро - це спричиняє навіть певний душевний дискомфорт. Адже там "сухий" підйом на гору: немає, як у Гімалаях, річок, водоспадів. "Туалети на природі" без води - ось такий момент собі уявіть?

Ні, Африка теж цікава, але я вважаю, що на планеті є цікавіші місця.

- На водоспаді Вікторія бували?

- Так. Красиво, велично, але там все вже поставлено на комерційну основу. Платиш - і все в тебе є. Але це все миттєво, а потім ти повертаєшся в африканську реальність - і це гнітить. Ні, звісно, якщо є 20 тисяч доларів на поїздку, то тобі буде комфортно, як і всюди. Але інакше почуття будуть змішаними.

- ПАР?

- Там все красиво. Найкомфортніша країна Африки - океан, гори, м'який клімат. І це був би рай, якби так званий апартеїд не змінили б самі борці з ним. Ще за Нельсона Мандели щось ще лишалося там, а зараз гірше. Тому з точки зору безпеки від криміналу - не варто туди їхати, вважаю. Ви ж відпочивати туди летите, а не боятися?

Шокуюча Азія

- Південно-Східна Азія - зовсім інша справа. Але теж суперечливо. Дуже комфортно в Японії. Це і культура людей, і природа. Але за ментальністю тривалий час ви там не витримаєте - люди інші.

- Камбоджа або В'єтнам: витрачаєшся тільки на переліт - і там ти вже "цар" навіть при невеликому бюджеті. Так і є?

- Так. Але, чесно попереджу, що в тому ж В'єтнамі нас, європейців, не дуже люблять. Навіть туристів. Країна довго була в злиднях, і турист у них є багатієм, якого зневажають. Хоча вони б мали, як у Непалі, в Індонезії, в Таїланді ставитися до туриста, як до "дійної корови", забезпечити сервісом і отримувати гроші. А там часто-густо бачиш просто ненависть.

Фото: facebook.com/valentyn.shcherbachev

- Спадщина комуністичного виховання?

- Саме так. Турист для них - представник капіталістичного Заходу, що загниває. "Це ви нам повинні!" - думка багатьох в'єтнамців. Загалом, той ще "совок". І в деяких районах Китаю таке ставлення можна зустріти.

І зовсім інше враження справляють цивілізовані Гонконг, Сінгапур. Як і Непал, Індія. Але Індія - дуже різна. Багато рівнинних районів брудні. Мені ж ближче гімалайська частина країни. Народ, індуси, дуже доброзичливі, але бруд буває просто приголомшливий! Скажімо, йдеш в Старому Делі, Червоний форт - і "туалети" прямо на вулиці. Хтось дзюрить, а поруч лежить якийсь дервіш зі шматочком хлібного коржика й їсть. Вони-то вже адаптовані до такого життя, а туристу ніяково. І вся ця картина - на тлі величних палаців.

І в сезон дощів не варто туди їздити, бо "воно" просто пливе містом, і всі змушені ходити по коліно, а то і по пояс в цьому всьому.

З тієї ж причини не рекомендую Паттайю в Таїланді. Це - в буквальному сенсі помийна яма, куди йде скидання в океан каналізації. Щоби поплавати в чистому морі, треба вирушати на острови.

Валентин Щербачов. Фото: facebook.com/valentyn.shcherbachev

Пхукет чистіший. Правда, в джунглях там недавно з'явилася якась нова вкрай неприємна лихоманка. Але сам Таїланд цікавий і природою, і своєю історичною спадщиною, Бангкок дуже привабливий своїми буддистськими храмами.

А в Сінгапур треба обов'язково відвідати нашим владним "отцям нації", чиновникам, мерам. Щоби побачити, як розвивається країна та місто в умовах повної відсутності корупції. Це унікально: хабарів там просто немає! І для місцевих громадян все доволі дешево. Для туриста, правда, не дуже. Але подивитися варто. Наприклад, пляж у Сінгапурі розташований поруч з найбільшим в світі портом. І прозора, найчистіша вода! Між плавучими секціями курсує морський "трамвайчик", який возить вас на різні ділянки, де можна зіграти в пляжний волейбол, футбол. Ресторанчики - ідеальна чистота. І тут же стоять на рейді величезні океанські лайнери, які нічого не скидають у воду, як у тій же Паттаї.

Сінгапур. Фото: facebook.com/valentyn.shcherbachev

Те ж саме в Гонконзі. Правда, я там гостював, ще коли він не був в складі Китаю. А після був уже після переходу під юрисдикцію КНР. Зміни не на краще.

Перлини України

- А в Україні зміни в який бік у плані туризму?

- Потенціал є, але... Карпати - це просто перлина! Але продовжують вирубувати ліс. І всі ці нещастя, які трапляються останнім часом там регулярно - зливи, паводок, сель - це прямий наслідок вирубки. І це ще не все, що ми побачимо невдовзі. У Штатах чому торнадо стаються? У цих регіонах колись було багато лісів, доки людина все не вирубала. І, звичайно, вітер гуляє безперешкодно. І нас це чекає: ось у Хмельницькій області люди недавно зняли на відео смерч. І на воді, на річках це вже помічали. А я служив в армії в південному Казахстані, і мене в голому степу смерч застав - це страшна справа, між іншим.

Тому берегти треба те, що залишилося. Більш того, у нас в Україні є багато красивих місць, про які люди просто не знають. Крім Карпат, це Південний Буг, це Бакота, це Заліщики на Тернопільщині. Кам'янець-Подільський може стати справжньою перлиною, якщо до нього поставитися по-господарськи. Але у нас чомусь часто буває так: щойно з'являється господар і починає щось робитися, то одразу з'являються й ті, які хочуть це відібрати. Відібрати-то можна, але стати при цьому справжнім господарем - ні.

Карпаты. Фото: Instagram @alex_5_sev

А якби ця галузь була налагоджена в Україні, то простіше було б співпрацювати в плані туризму "туди", за кордон, на взаємних вигідних партнерських умовах: вони - до нас, ми - до них. Як, наприклад, у мене відбувається в Непалі: нас знають, вже за туристів не вважають, ми там свої. І все, що мені треба, я завжди можу вирішити просто так, без грошей. Хочеться, щоб так люди жили в усьому світі. Може, доживемо.

🌄🌄🌄

Відсьорбни скоріш 100 грам – і мерщій у Телеграм!

Ти не п'єш? Кури бамбук – і скоріш до нас в Фейсбук!

Руслан Меженський
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту