Логік з України, який надихав самого Фрідріха Ніцше

15 листопада виповнилося 182 роки з дня народження маловідомого "по цей бік берлінської стіни" філософа та логіка Африкана Олександровича Шпіра.

Нинішній герой рубрики #(не)відомі-українці - видатний учений, ім’я якого, на превеликий жаль, широко відоме, головним чином, у німецькій та менше – французькій філософії (це пояснюється тим, що писав він майже виключно німецькою).

Філософія як наука принципів

Одна з головних книг Шпіра, який народився під Єлисаветградом (нині – Кропивницький), а в 30 років емігрував до Німеччини, - "Мислення і реальність: спроба оновлення критичної філософії"). Саме її друге видання 1877 року ґрунтовно студіював культовий німецький мислитель Фрідріх Ніцше, залишивши наступне резюме про колегу з України: 

Якщо колись напишуть історію походження мислення, то вона буде осяяна новим світлом і наступним судженням цього видатного логіка
Фрідріх Ніцше

Які ж концептуальні думки обстоював Шпір?

Філософію він бачив як науку принципів. Ось деякі з них: 

Принцип справедливості: "Права всіх людей однакові; інакше кажучи: для всіх - міра одна й та сама".

🤲Принцип державності: "Не моральним удосконаленням людей, не спробами вчити людей мислити. Головне, що від неї (держави. – Авт.) чекають - здійснення справедливості". 

🤝Принцип рівності: "Несправедливість… соціального ладу…полягає в тому, що окремі особистості мають можливість монополізувати те, що належить усім".

Головні цілі людства вбачав у:

а) всебічному внутрішньому розвитку, як моральному, так і інтелектуальному, та постійному вдосконаленні;

б) справедливому ставленні індивідуумів один до одного.

Християнство ж, на його думку, має перетворитися на зібрання моральних ідеалів, які не потребують для свого здійснення інституту Церкви.

Цікава теза щодо політичних прав громадян. Вважаючи вибори засобом уберегтися від поганого уряду, Африкан Шпір зазначав, що таку надвідповідальну місію не варто доручати всім – це право підлягає обмеженню: 

Його можна надавати лише тим, хто здатен ним користуватися без шкоди для громадськості, інакше це право… не охоронятиме від поганого уряду, а навпаки, заохочуватиме та створюватиме його
Африкан Шпір

А отак внесок Шпіра в розбудову філософської науки оцінювали відомі особистості:

 

 

Василь Зіньківський: "Першим за часом метафізиком на ґрунті трансценденталізму був Шпір".

Ісідор Румер: "Вважав: його творіння - все, він сам - ніщо, в повній відповідності до його основного вчення".

Батько викрив медичну мафію XIX століття

Видатний філософ Іван Лапшин у спогадах зазначав: "Шпір успадкував характер від матері, а розумові обдарування - від батька".

Олександр Олександрович справді був не лише тямущою, а й надзвичайно креативною людиною, талановитим ученим.

Наприклад, у своїй книзі "Про достовірність у медицині" Шпір-старший стверджував, що наявні методи лікування завдають людям більше шкоди, ніж користі, а лікарів назвав "привілейованими розбійниками", які з метою наживи прописують пацієнтам непотрібні препарати.

Звісно, медична мафія (вона й півтора століття тому була) хутко домоглася, щоб царські посіпаки "крамольний" доробок вилучили з бібліотек та продажу. 

А ще батько Шпіра навіть узимку спав надворі, залізаючи до спеціально виготовленого для нього прообразу спального мішка у вигляді здоровезної "шаньки" з баранячих шкур. Її доповнювала шапка з навушниками і потиличником. Регулярно після заметільних ночей челядь буквально відкопувала пана з кучугури та заносила до будинку для вранішніх процедур.

Коли ж він зламав ребро, перекинувшись у тарантасі, щоб не порушувати постільний режим, наказав слугам носити його в гості до рідних та друзів прямо з ліжком. Так і мандрував, іноді забираючись верст за 15. Причому в кожному обійсті йому обов’язково виділяли доглядальницю, яка мала заповзято "махати мух". 

Також він ніколи не користувався носовими хусточками, дивуючись, як таку гидоту можна класти до кишені. 

Цікаві факти

  • Юнаком Африкан Шпір збирався постригтися у ченці.
  • У родині було чотири хлопчики та дівчинка, і всі вони отримали імена за назвою місяців давньогрецького календаря.
  • Гардемарином брав участь у захисті Севастополя.
  • Микола Пулевич: "Хоча тримав слугу, проте сам чистив собі вбрання, сам замітав, витирав пил".
  • Регулярно допомагав бідакам, зазначаючи: "Немає нічого поганого, якщо частина грошей переходить від того, хто їх має більше, до того, хто їх має менше, або зовсім не має".
  • Звільнив своїх селян від панщини, видавши кожному по 6 десятин землі, певну суму коштів, а також будматеріали для зведення житла.
  • На письмовому столі незмінно стояли два бюсти: Тараса Шевченка та Миколи Гоголя.
  • Поліглот – знав 5 мов: німецьку, французьку, польську, російську і латину.
  • Дочка філософа видрукувала найповнішу бібліографію доробків батька.
  • Останні слова перед смертю: Fiat lux (з лат. - "Нехай буде світло!").

З досьє Африкана Шпіра (Спіра)

👶 Народився 15 листопада 1837 року в маєтку поблизу Єлисаветграда (нині – Кропивницький).

👨‍🎓 Навчався в Одеському французькому приватному пансіоні, Миколаївському пансіоні Акімова, Рішельєвському ліцеї, Чорноморській юнкерській школі, слухав лекції в Гейдельберзькому університеті.

🏃‍♂️ Емігрував спочатку до Німеччини (1867), потім - Швейцарії (1878). 

🤷‍♂️ Під кінець життя відмовився від громадянства Російської імперії.

💀 Помер 13 березня 1890 року в Женеві (Швейцарія). Похований на місцевому цвинтарі св. Георгія. Надгробок прикрашає кам'яне Євангеліє зі словами "Світло в пітьму світило, та пітьма не сприйняла його".

Акафіст на тему

Осел преподобний

Хоча змолоду Шпір добре знався на релігії, навряд чи він передбачав, що ці знання колись стануть у нагоді у "переносному" значенні.

Якось його двоюрідний брат, перебравши оковитої, вів себе геть непристойно, тож його довелося, попередньо зв’язавши, відправити додому. На другий день, прийшовши до тями, родич не тільки не вибачився, а й погрожував кривдникові дуеллю. 

Отут Шпіру і стали у нагоді знання теології: він написав саркастичний акафіст – церковний піснеспів. Як і вимагає канон, той закінчувався рядком з вигуком "Радуйся!":

"Радуйся, осле преподобний".

Усі, хто чув це, легко впізнавали "осла".

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту