Людмила Барбір: Ця книга вразила мене ще в школі, але я й досі знаходжу в ній нові сенси

Успішні українці продовжують розповідати читачам "Йоду" про свої літературні вподобання. Цього разу естафету #книгонавтів приймає колега Руслана Сенічкіна по "Сніданку з 1+1" - телеведуча Людмила Барбір. Вона обожнює читати і навіть має особливий книжковий ритуал з сином. Про це - в її колонці.

Я дуже люблю читати книги, і завжди намагаюсь виділити на це час, попри напружений графік. Наприклад, я читаю в авто, коли їду на роботу, з роботи чи до магазину. Одна з моїх улюблених книжок ще зі шкільних років – "Майстер і Маргарита" Михайла Булгакова. Вона вразила мене одразу. Взагалі перечитувала цей твір дуже багато разів. І з кожним разом знаходжу для себе нові сенси. 

По-перше, для мене "Майстер і Маргарита" - це про глибинну проблему вічної боротьби добра і зла всередині кожного з нас. У романі переплітаються різні теми й різні часи. Тут є філософія, сатира і містика. Але для мене ця книга все ж про свободу і вибір. Якщо в Україні зараз знімали б екранізацію книги, я б хотіла зіграти роль Маргарити.  

Та для мене ця книга навіть більше не про саму любов чоловіка і жінки, скільки про Маргариту - її свободу, її звільнення та про талант і геніальність Майстра. Це така дуже тонка психологія.

Найулюбленішою ж сценою є розмова Понтія Пілата і Ієшуа. 

А ще "Майстер і Маргарита" - чудовий подарунок на всі часи. Я навіть дарувала старі колекційні видання своїм друзям. 

Також однією з улюблених книг є "Вічник. Сповідь на перевалі духу" Мирослава Дочинця. Ця книга для мене є особливо дорогою, тому що вона про гуцулів. У школі я взагалі дуже любила наукову фантастику.

А в інституті я підсіла на Едгара Аллана По. Завжди з неймовірним задоволенням читала книги Рея Бредбері. Взагалі, люблю різну літературу - і художню, і нон-фікшн, і професійну.

Завжди читаю кілька книжок паралельно, тому що все залежить від мого настрою. Якщо я втомилася, то не читатиму серйозну літературу, яка потребує максимальної зосередженості і концентрації. Тоді я беру легку художню книгу. 

Зараз, коли вся країна перебуває вдома на карантині, у мене також з’явилося трішки більше часу на читання книжок. За цей період встигла прочитати "Татуювальник Аушвіцу" Гізера Морріса, "Я, Ніна" Яніни Соколової, "Народжені бути вільними" Джесса Шаткіна, другу частину "Перезавантаження" Тері Террі, "Джек-різник з Хрещатику" Лади Лузіної. 

Іноді я можу порадити книги своїм близьким, тому що добре знаю, який твір саме зараз їм відгукнеться. Але хороша книжка для кожного своя. І знову ж таки, вона має потрапити до вас у влучний період життя. Буває так, що почав читати книгу і закинув - от взагалі вона нецікава. А через 5 років ти можеш взяти її знову та із захопленням перечитувати по декілька разів кожен абзац.  

Матерiали по темi
Руслан Сенічкін: Моя улюблена книга - про смерть, але вона допомагає зрозуміти життя

Читати із сином – наш давній вечірній ритуал

Людмила Барбір з сином.

Також я намагаюся прищепити любов до книжок своєму сину Тарасу. Читати - наш давній вечірній ритуал. День теж не минає без книжки, але читати перед сном - у цьому є якась магія. Тарас любить створити особливу атмосферу - увімкнути гірлянди, ліхтарики, вмоститися в ліжку під лампою і лише тоді зануритись у книжку. 

Спочатку він читає мені, а потім читаю йому я. Наприклад, разом ми читали серію книг про Гаррі Потера, також  "Атлас монстрів і привидів" і багато іншого. І щоразу я зупиняюсь на якомусь моменті з максимальною інтригою та закінчую фразою: "А що було далі - дізнаєшся завтра".

Мені не часто випадає можливість провести стільки часу з Тарасом, скільки б хотілося, але я впевнена, що важливіше не скільки часу про­водиш з дитиною, а як саме. Іноді можна цілий день дитину не бачити, але прийти ввечері й встигнути з нею поспілкуватися, почитати, щось приготувати чи зіграти в настільну гру - зробити набагато більше, ніж, сидячи вдома весь день, і при цьому перекинутися з дитиною лише кількома фразами.

Людмила Барбір
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту