Фото: Cultura_sm

Макс Кідрук випустив книгу з доповненою реальністю: з героями можна листуватися і говорити по телефону

Письменник-мандрівник Макс Кідрук - автор дев‘ятьох романів, серед яких є такі бестселери, як "Де немає Бога", "Зазирни у мої сни", "Не озирайся і мовчи", "Жорстоке небо", "Твердиня". А зараз у книгарнях з’явився його новий твір "Доки світло не згасне назавжди".

Це інтерактивна книга. Має доповнену реальність. Читаючи її через спеціальний мобільний додаток, ви можете поставити запитання героям історії, а вони - відповісти і навіть подзвонити! 😊

Як це? Дізнаємось у автора.

"Смартфон "зжирає" весь вільний час молоді"

- Максиме, як виникла ідея випустити книгу з доповненою реальністю? 

- Досить давно до нас - мене і моєї команди - прийшло розуміння, що не варто противитися цифровій реальності. Навпаки, треба шукати шляхи поєднання книги у класичному паперовому вигляді з доповненою реальністю та іншими цифровими можливостями. За цим майбутнє, бо це дозволяє залучити купу молодих людей, які не читають, бо смартфон "зжирає" весь їхній вільний час. 

Книги з доповненою реальністю не є чимось новим. Вони є і в Україні, і за кордоном. Але ми вперше вклали в цей додаток не тільки якісь візуальні "фішки", але й так звані додаткові сюжетні лінії. Не хочу претендувати на першість, але я ніде подібного не зустрічав.

 - У читача буде можливість вплинути на сюжет?

- У нашому випадку - це можливість не так вплинути, як поспілкуватися з персонажем, який перебуває у дуже неприємному місці.  Я навмисно мало розповідаю про нього читачу, але даю можливість запитати у цього персонажа напряму: "Як ти почуваєшся? Де ти перебуваєш? Що бачиш навколо себе?". 

Він не просто відповість, а й напише, скине "луки", відео і навіть, можливо, зателефонує читачеві. Це буде крутий такий інтерактив.  

Насправді, мені кортить дочекатися перших відгуків, щоби дізнатися, як на все це відреагують читачі. 

Щоб створити цю книгу - рік працював без вихідних

- Будь-яка вигадка у вашій книзі має певне наукове підґрунтя. Що взяли за основу для роману "Доки світло не згасне назавжди"? 

- Є науковий факт: впродовж перших 10-12 місяців після народження  у мізках людських немовлят відбувається вибухоподібне створення нових зв'язків між нейронами. Їх утворюється дуже багато і далеко не всі нам потрібні. Після 15 місяців нашого життя майже половина з них просто зникає. І це дуже дивно в тому сенсі, що природа зазвичай дуже енергоощадна і не створює нічого не потрібного для еволюції. 

Я вирішив обіграти це у такому фантастичному ключі, ніби таким чином людське немовля готують до функціонування в будь-якому з можливих усесвітів. Якщо дитина опиниться на поверхні Землі, то звикає вчитися функціонувати в силі її тяжіння. Якщо б вона народилася у невагомості - одразу б почала адаптовуватися там. І потім була не в змозі нормально рухатися у полі земного тяжіння. 

- І як цей науковий факт перетворився на історію?

- Я наголошую на тому, що це насамперед драматичний роман. Історія про двох сестер - Руту та Індію, які, попри свої незвичні імена, живуть цілком буденним життям, але потім дещо стається - у нещасному випадку гине наречений Індії, старшої сестри. Через це вони припиняють спілкуватися. Через це одна із них, молодша, несподівано виявляє, що їй сняться досить яскраві сни, в яких вона може певним чином впливати на реальність.  

- Цього разу реалістичною цю книгу зробила доповнена реальність. Наскільки це ускладнило роботу над романом? 

- Я не хочу надміру драматизувати. Очевидно, що є професії набагато важчі, ніж професія автора: шахтарі або наші хлопці в окопах. Але через цей проєкт за останній рік я мав лише чотири вихідні -  влітку з дружиною поїхали на концерт Бон Джові в Польщу. Все. Всі інші дні, включаючи суботи, неділі та свята, я працював. Насправді зараз я чекаю початку туру (Макс презентує свою книжку приблизно у 100 містах. - Авт.) - для мене це буде певною мірою відпочинком. Етап, коли ми зробимо все, що могли, і вирушимо у дорогу - просто розповідати читачу про цю книгу.  

Фото: Дара Корній

- Створити мобільний додаток - це недешеве задоволення. Як вдалося втілити це в життя? 

- Вдячний, що видавництво КСД погодилося на цю авантюру. На щастя, мої книжки продаються досить непоганими накладами. Це, грубо кажучи, дозволило розбити вартість додатку на якомога більшу кількість примірників. Так ми змогли втримати вартість книги в межах 150 гривень. 

Розробляла додаток компанія з Луцька, яка вже створювала додатки для Другої ріки, Онука, ТСН, Одеської кіностудії. 

Матерiали по темi
Ґонзо-критикеса сучукрліту Тетяна Трофименко: "Українські письменниці пишуть про секс краще, ніж чоловіки"

Хочемо підкласти книгу під довбаний смартфон

- Чула версію, що на розробку додатку вас надихнули школярі, які прийшли на вашу презентацію, з цікавістю все послухали та... не купили жодної книги.

- Так. Ми з командою літературної агенції "Стендаль" щорічно робимо великі тури, які охоплюють майже сотню міст щороку. І така історія непоодинока. Ці діти із задоволенням все слухають, але вони навіть не припускають, що книга - це цікаво. І так, одна з причин, чому ми впряглися в цей проєкт - бажання, грубо кажучи, підкласти книгу під їхній довбаний смартфон. Що з цього вийде? Це я зможу сказати за пару місяців, коли закінчиться наш тур. 

- Ви, мабуть, перший український письменник, який почав їздити у великі тури та продавати квитки на свої презентації. Які люди туди приходять?

- Абсолютно різні. Від молоді і закінчуючи літніми людьми. Весь цей тур - справжній божевільний марафон. У нас немає спонсорів, нас ніхто не фінансує. Сподіваюся, люди розуміють: у вартість квитка входить навіть не мій гонорар, а оренди зал, житло, ночівля, реклама у Фейсбуці тощо. 

Ми це робимо, бо хочемо, щоб українська література виходила з андеграунду. Хочемо показати, що читати - круто та модно.

- Ціни на квитки дуже різняться. У Києві це може бути 150 гривень і великий майданчик, а в маленькому містечку - тільки 35. Хіба це дозволяє окупити хоча б транспортні витрати? 

- Ви правильно зазначили, ціни в маленьких містах інші, бо інакше люди там не зберуться. Грубо кажучи, ми заробляємо певні гроші на презентаціях в обласних центрах і за них потім їдемо в маленькі містечка. Цього року і на Схід - у нас в плані 6 або 7 міст у Донецькій та Луганській областях. Ті, що є на підконтрольній Україні території. 

Ми це робимо, бо я усвідомлюю: розумні, освічені люди є всюди. Але до них ніхто не приїжджає. У них немає книжкових магазинів. І в них немає іншого вибору як сідати перед телевізором. Ми їдемо туди, бо таким чином створюємо собі коло прихильників, які, я сподіваюся, читатимуть мене упродовж наступних багатьох років. 

У сучасному світі не можна просто написати роман

- Ще один незвичний формат, який ви почали використовувати одним з перших - це буктрейлер. Це спосіб продати більше книг чи просто бажання нестандартно представити новинку?

- У сучасному світі недостатньо просто поставити книгу на полицю в книгарні та очікувати, що за нею вишикується черга. На сьогодні література конкурує з купою інших речей: телебачення, інтернет, комп'ютерні ігри тощо. Щоб книга прозвучала, ти маєш щось зробити.  Переконатися, що люди переймаються тим, що ти щоранку встаєш і щось там собі пишеш. Буктрейлер є частиною цієї кампанії. Ми робимо і багато інших речей. Але буктрейлер є однією з найважливіших. На нього добре реагують: він короткий, візуальний, яскравий. Його легко репостнути, скинути другові. Я роблю ці трейлери вже 6-й чи 7-й рік. Суб'єктивно я сподіваюся, що вони стають кращими, і цьогорічний роман не є винятком. 

- Ще одна ваша "фішка" - додавати до ваших романів "плейлисти".

- Так, але це не означає, що ви маєте читати книгу під цю музику. На мою думку, це заважатиме. Пишу я теж без музики, бо це процес, який вимагає концентрації та тиші. А ось редагую написане вже під музику. І в якийсь момент зрозумів, що це так чи інакше відбивається на темпоритмі тексту. Я ніби ріжу текст під музику. Так з'явилася думка взяти перелік треків з мого плеєра та додати його до книги. Хтось може його послухати, упіймати потрібну хвилю та глибше зануритися в саму історію. 

- Чула, ви прихильник важкої музики. Це слід враховувати читачам?

- Колись був. Я однаково слухаю рок-музику. Але не всі мої читачі є сприйнятливими до надважкої музики, тому в треклисті є рок, але не такий, від якого хочеться залізти під стіл. Більш спокійний, людський. 

- Які ще нестандартні "бонуси" до книжки готуєте? 

- Цього року ми з моєю менеджеркою Елою Яцутою нарешті сконтактували зі студією мистецького текстилю "Літературні футболки". Вони готують для нас наліпки та футболки з обкладинкою книги. Також будуть браслети. Отакі от дрібні речі, але люди на них чудово реагують. Вони також будуть у турі.

Дизайнерка Марі Максимів (Mary Maksymiv) та студія мистецького текстилю Літературні футболки розробили наліпку із зображенням Макса Кідрука

- Ви згадали про свою менеджерку. Чи може сучасний письменник бути успішним, працюючи без команди? 

- На сьогодні  я би сказав, що ні. Має бути зроблена купа роботи, а, як автор, мушу видавати текст для книги й додатку. Це вимагає часу і концентрації. Тому менеджерка бере на себе купи технічних речей: організацію презентацій, оренди зал, домовленості щодо інтерв'ю.

Про що треба знати автору-початківцю?

- Для автора-початківця та, в принципі, для будь-якого автора  в першу чергу треба бути чесним із собою. Так, критика важлива, щоб відточити стиль. Але автор, який вміє писати, має навчитися ігнорувати шум. Відсіювати речі, які важливі в першу чергу для тебе. І потім писати про них і лише про них, попри те, що зараз цікаво, що читають люди та що пишуть інші. Якщо почнеш підлаштовуватися під потенційного читача, намагатися зробити так, щоби йому сподобатися, майже точно нічого не вийде. Читач відчує нещирість, і це стане кінцем кар'єри. 

Матерiали по темi
Як це влаштовано у хлопчиків: в Україні виходить відверта дитяча книга про статевий розвиток
Ольга Ліцкевич
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту