Майя та національне питання: гумористична замальовка на злобу дня

Доки Україна сперечається з приводу "мовного закону" та інших "національних питань", наш автор-гуморист досліджує тему на життєвому досвіді. А допомагає йому в цьому його підопічна, а за сумісництвом ще й героїня веселих історій, пенсіонерка Майя Михайлівна.

По буднях я приходжу до Майї Михайлівни (92 роки, класичний склероз) увечері. Насамперед, щоби поміряти тиск, трохи поспілкуватися та дати пігулки. Але останнім часом М.М. стала рано лягати: може і в 6-7 годині вечора постелити й лягти. Вочевидь вік і те, що робити їй особливо нічого. Мені доводиться її будити. І ось днями М.М. ні з того ні з сього, а швидше за все - зі сну - несподівано запитує мене:

- Сашо, а ви якої національності?

А в мене на це питання за совкових часів, якщо не просять паспорт, одна відповідь:

- Удмурт!

Почувши це, М.М. прокинулася остаточно та глянула на мене з непідробним інтересом:

- Удмурт?

- А ви щось маєте проти удмуртів, Майє Михайлівно?

- Я?! Ні! Та якщо ви удмурт, скажіть щось удмуртською.

- Будь ласка - Іжевськ!

- Ви впевнені, що це удмуртською?

- Не впевнений. Але це столиця Удмуртії. Це все, що я знаю. І все-таки, скажіть прямо - ви не любите удмуртів?

І тут М.М. розпрямляється і видає:

- Я поважаю людей усіх національностей! І удмуртів теж! Людей треба любити!

Вчіться, панове...

***

Відсьорбни скоріш 100 грам – і мерщій у Телеграм!
Ти не п'єш? Кури бамбук – і скоріш до нас в Фейсбук!

Матерiали по темi
Майя та вибори: про те, як іноді склероз стає в нагоді
Матерiали по темi
"Ленін і Майя" – розповідь про те, чому "вождь" досі в мавзолеї
Олександр Володарський
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту