Мікробіолог з Одеси, який навчив світ долати анафілактичний шок

Олександр Михайлович Безредка - імунолог, мікробіолог світового рівня, який створив учення про рецептивні поля клітин й антивірусів, запровадив термін "анафілактичний шок" та розробив метод його запобігання, відкрив спосіб місцевої імунізації, дослідив токсин черевнотифозної бактерії, розібрався, як на імунітет впливають лейкоцити. 8 квітня виповнюється 150 років з дня його народження.
Прибирати трупи своїх ворогів мікробіологам не доводиться.
Олександр Безредка

Омолодивши бактерії, заживемо до 150 років

Століття тому один із засновників імунології Ілля Мечников, посилаючись на результати досліджень свого ж учня Олександра Безредки, заявив: застосування анонсованої колегою вакцинації у майбутньому допоможе загальмовувати старіння - і люди житимуть до 150 років. Поки що цього не сталося. Але останні сенсаційні заяви мікробіологів дають надію. 

По-перше

Серед 50 трильйонів мікроорганізмів, що населяють кишечник, вчені відкрили групу унікальних сегментованих бактерій, які мають потужні імуностимулювальні властивості. Щоправда, вони характерні лише для комах, гризунів, курей, риб та членистоногих, однак біологи сподіваються знайти їх і у представників гомо сапієнс. Або хоча б вивести штучно для людського організму. А сильний імунітет – запорука чудового фізичного стану.

По-друге

Голландські вчені з’ясували, що з віком склад мікрофлори кишківника змінюється і вже провели перші дослідження – пересаджували мікробіоту старих та молодих мишей стерильним особинам. Мікрофлора від старих гризунів стимулювала вікові хвороби, тож експериментатори сподіваються згодом винайти пробіотики та пребіотики, які зможуть впливати на омолодження бактерій. Отже, значне подовження життя - вже у недалекому майбутньому.

Ілля Мечников і Олександр Безредка. Архів Академії наук

Вручаючи Нобелівську Ріше, про Безредку "забули"

Дослідженням імунітету присвятив частину свого життя і Олександр Безредка. От стислий перелік його досягнень:

  • навчив запобігати хворобам вакцинацією;
  • створив учення про рецептивні поля клітин й антивірусів;
  • виявив спосіб місцевої імунізації, коли введення вакцини через рот та шкіру є ефективнішим за ін’єкції, зокрема це стосується щеплень проти дизентерії та холери;
  • відкрив явище десенсибілізації – алергічної реакції організму на препарат, та винайшов спосіб боротьби, коли спочатку беруться алергопроби, а за необхідності вводять невелику дозу препарату і поступово її збільшують, щоб організм адаптувався;
  • розробив одну з вакцин проти холери.
Олександр Безредка в своєму кабінеті. Фото © Інститут Пастера - музей Пастера
Одним же з найвизначніших його досягнень став пошук способів боротьби з анафілактичним шоком.

Саме запропонований вченим з Одеси метод вважається класичним і в світовій науковій літературі пов’язується з ім’ям Олександра Безредки.

Суть цього методу проста: спочатку в організм за допомогою шприца вводиться одна чи декілька дуже малих доз необхідної сироватки, а через 4 години – уся інша її кількість. Наукові розробки Безредки донині використовуються у хірургії, дерматології, гінекології, офтальмології.

Олександр Безредка паралельно з фізіологом Шарлем Ріше запровадив термін Анафілактичний шок, але француз отримав Нобелівську премію (1913), українець же залишився ні з чим.

До останнього шукав "порятунок" від онкології

Безредка закінчив Новоросійський університет в Одесі (за іронією долі виш нині носить ім’я Іллі Мечникова, вчителя Олександра і колишнього професора цього університету) і прагнув вчитися далі. Та через віросповідання (був юдеєм) його не прийняли на медфакультет ані Київського, ані Московського університету. Та навіть якби й прийняли, то не дали б займатися наукою.

А Ілля Мечников на той час уже декілька років працював у Франції і запросив здібного юнака до себе. У Парижі Безредка завершив медичну освіту і став завідувачем лабораторією Пастерівського інституту. У 1897 році, коли Олександру було 27, здобув ступінь доктора медицини.

СРСР він відвідав у 1937 році, вже як громадянин Франції, у складі наукової делегації для участі у медичній конференції. 

Останні роки життя працював над розробкою вакцини від злоякісних пухлин.

Фото із сайту e-libra.ru

Цікаві факти

  • Народився в єврейській релігійній родині. Батько Олександра був письменником і публікував свої твори на івриті під псевдонімом Є.Іш-Ноомі.
  • Антивірусотерапія Безредка (лікування шкірних захворювань шляхом зрошувань і компресів) нині не застосовується.
  • Під час Першої світової війни служив у французькій армії. Був фельдшером санітарного потягу, головним мікробіологом Верденської фортеці, де навчав лікарів методу запобігання шоку при введенні протиправцевої вакцини, що зберегло тисячі життів.
Олександр Безредка у військовій формі, під час війни 1914-1918 рр. Фото © Інститут Пастера - музей Пастера
  • Ілля Мечников: "Безредка одержав збільшення кількості білих кров’яних кульок у лабораторних тварин після уприскування їм слабких доз сироватки, сильні дози якої діють руйнівно на клітини".
  • І в Одесі, і в Парижі Олександр Михайлович мешкав в одному будинку з Володимиром Хавкіним.
Той самий будинок в Одесі, де жив Безредка. Фото наші дні (dumskaya.net)
  • У мікробіології існують наукові терміни: Метод Безредка, Місцевий імунітет, Анафілактичний шок.
  • Після демобілізації у 1916 році очолив лабораторію Іллі Мечникова, свого померлого вчителя, в Інституті Пастера.
  • Був у президії Громади охорони здоров’я євреїв, яка після приходу до влади нацистів у Німеччині вивозила єврейських дітей на південь Франції за фальшивими документами.
  • Безредка: "По суті, механізм імунітету полягає в тому ж, що й механізм інфекції. Різниця лише в інтенсивності".

З досьє Олександра Безредки

Архів Академії наук

👶Народився 8 квітня 1870 року в Одесі.

👨‍🎓Закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету (1892), Паризький медичний коледж (1893-1897). 

👨‍💼Працював науковим співробітником (1897-1916), заступником директора паризького інституту Пастера (1916-1940).

📚Його перу належать книги "Історія однієї ідеї" (1921), "Місцева імунізація" (1926), "Про значення подразників в інфекції й імунітеті" (1927), "Анафілаксія і антианафілаксія" (1930).

👰Був одружений на Жанн Куте, мав доньку Маргариту.

💀Помер 28 лютого 1940 року в Парижі від інфаркту (як і його наставник Ілля Мечников). За три з половиною місяці у столицю Франції увійшли нацисти.

Бактеріографія на тему

Американцю Закарі Копферу вдалося трансформувати мікробіологію з науки в новий напрямок мистецтва. У чашці Петрі учений-мікробіолог розмножує бактерії кишкової палички, які накриває фотонегативом. Ті бактерії, що опинилися на світлі, гинуть, а на темних ділянках – розмножуються. Потім стерилізує отриману картину радіоактивним випроміненням та закріплює ефект смолою та акриловою фарбою.

У колекції робіт Копфера: Чумацький шлях, далекі туманності і галактики, портрети Ейнштейна, Пікассо, Дарвіна. 

Свій чудернацький напрямок винахідник називає бактеріографією. Як прокоментував один вірянин: "Нечистої сили чисте мистецтво".

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту