"Мої думки тихі" - мої враження гучні (авторська колонка)

Про повнометражний кінодебют Антоніо Лукіча мені розповідали друзі, яким пощастило подивитися його фільм "Мої думки тихі" на Одеському кінофестивалі. "Олю, іди, тобі точно сподобається!".

Вчора я нарешті потрапила до кінотеатру, в якому, до речі, колись давним-давно відбулася моя власна прем’єра, проте у якості театральної акторки.

І що я хочу вам сказати – ідіть, вам точно сподобається😊

Стрічки про стосунки батьків та дітей завжди чіпляють - спробуйте знайти людину, яка б не мала труднощів у родинних стосунках. Немає різниці, ким ви працюєте, чим цікавитеся, якої інтенсивності ваше статеве життя – ваша мама завжди знайде, що її не влаштовує. Особливо якщо її не влаштовує власне існування.

У "Моїх думках" багато метафоричності. Але такої, знаєте, буденної - того невидимого зв’язку усіх речей довкола нас. Добре, коли ти її не помічаєш і сліпо живеш від зарплати до зарплати, від Різдва до Великодня. А от якщо ти довгов’язий молодик, якому тісно у будь-яких рамках – доводиться виплутуватися і борсатися.

Особисто я вважаю, що головне завдання автора – помічати та виокремлювати ці потаємні зв’язки і описувати їх. Для цього потрібно мати неабияку спостережливість, емпатію та наївність. Ці риси кепсько служать у буденному житті, проте без них на світ Божий проходять штамповані історії, в яких все вивірено, кожен жартик пронумерований. 

Живі історії народжуються в спостереженні за оточуючим світом, і з цим автори сценарію і режисер впоралися на "відмінно".

Головний герой фільму – Вадим – займається експортом. Він експортує до західних країн звуки українських тварин. І якщо ви вважаєте, що це маячня, то в мене для вас погані новини. На звукорежисурі не тільки можна заробити на зуби (750 доларів за штуку), а ще й круто змінити власне життя, здобувши роботу в Канаді. Варто тільки записати спів пташки, яку давно ніхто не бачив і яка така метушлива, що нема їй коли заспокоїтися і поспівати.

А щоб ця місія не була надто легкою, героєві у поміч стане мама. Мама, яка мріє про онуків, а не про Канаду. Мама, яка досі вчить життя, яким сама не вміє жити. 

-         Коли ти почнеш жити нормально? 

-         Поясни мені, як це  - нормально? 

-         Як би я сама знала

Мама, яка боїться старості, тому прагне контролювати сина, щоб відчувати себе молодою. В хід іде весь арсенал – від ляпасів за лайки до вдавання серцевого нападу. Можете відволіктися від читання і згадати власні стосунки з батьками. Я не підганятиму.

Ірма Вітовська-Ванца зачарувала мене своєю майстерністю ще в "Брамі", де їй доводилося грати бабусю. Органічність акторки в кадрі дозволяє створити образ матері, яка поза своєю роллю є звичайною, розгубленою жінкою. Відсутність гриму, природні зморшки та скуйовджене волосся змушує глядача вірити кожному її подиху - настільки вона реальна. Мовою кіно ця властивість називається "присутність". 

Дорослішання – досить складний процес, але герой вперто їде цим шляхом. Для цього він жертвує всім, навіть власним тілом. І якщо потрібно зайнятися сексом перед очима флегматичного папужки, щоби перетворити пернатого на ревнивого істерика, то так воно і буде. Тим паче якщо секс буває раз на місяць.

Абсурдність ситуацій у фільмі доходять до піку, при цьому автори не використовують мову як єдиний спосіб розсмішити глядачів.

Візуальне рішення сцени в УАЗику викликає захоплення і щиру радість за те, що у нас є автори, які спроможні жартувати тонко, на межі безглуздя.

Ми з вами живемо в досить абсурдній країні, це варто визнати і використовувати як національний продукт. 

Щоб не розкривати всі карти, скажу лише одне. Вадим таки побачив крижнів, але до Канади не поїхав.

У стрічки "Мої думки тихі" дуже приємний післясмак.

Трохи суму, багато радості та дрібка віри у неможливе. Це дуже потрібне кожному з нас у кіно, і не дарма воно присвячене мамі. Кожній мамі.
Зводіть свою. Не пошкодуєте.

Фото 📸 зі сторінки Facebook @MyThoughtsAreSilent; arthousetraffic.com; ecranist.com

Ольга Гдуля
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту