Микола Брусенцов -наш Білл Гейтс: інформатик з Кам'янського, який створив унікальний суперкомп'ютер

7 лютого виповнюється 95 років з дня народження Миколи Петровича Брусенцова – конструктора цифрових машин, систем програмування для міні- та мікрокомп’ютерів, теоретика тризначної діалектичної логіки, винахідника єдиного у світі серійного трійкового комп'ютера, який і нині не має аналогів у світі, та першого безлампового в СРСР. Існує науковий термін "Таблиці Брусенцова".

Машину, яка випередила час, було знищено

У 1959 році в стінах Московського держуніверситету розробили перший трійковий комп'ютер "Сетунь" - заснований не на бінарному кодуванні (0/1), а на трійковому (0/1/2). 1961-го продемонстрували перший серійний зразок. Випускали до 1965-го. І – все! Групу Миколи Брусенцова, вихідця з Дніпропетровщини, відселили з головного корпусу на горище. А через п'ятирічку комп'ютери, розрізавши, викинули на смітник. 

ЕОМ "Сетунь". Дослідний зразок. Фото: computer-museum.ru
То може розробка була вкрай невдалою?
Навпаки. Вона виявилася фантастичною! 💥

На тестуванні, що проводилося за вказівкою ЦК КПРС (у ході фактичного протистояння з ІЕКМ), показник так званого корисного часу у "Сетуні" сягнув 95% за нормативних 60.

Конкуренти з ІЕКМ на своє дітище М-20 витратили 2,5 роки і десятки мільйонів бюджетних рублів - при плановому постачанні комплектуючих. А група Брусенцова – лише рік, отримуючи тільки власну зарплату та "жебраючи" списаними іншими модулями.

До того ж, піонерний комерційний міні-комп PDP-8, на якому, до речі, вчився працювати Білл Гейтс, був 8-бітовим, а "Сетунь" (у відповідному перерахунку) – 30-бітовою. При цьому комп "українського Білла Гейтса" не потребував апгрейду. Понад те - навіть сервісу!

Вражала і надійність. За 11 років експлуатації сталося лише три відмови, причому всі – на стартовому етапі.

ЕОМ "Сетунь". Промисловий зразок. Фото: computer-museum.ru

Сутність новинки – "простіша, дешевша, швидша" першими оцінили… чехи. Брусенцов побував у місті Брно на заводі "Збройовка Яна Шверма", де підрахували, що, реалізуючи свій товар на Заході, матимуть до пів мільйона доларів прибутку з кожної машини. На той час – шалені гроші.

Однак радянські можновладці, замість того, аби радіти й гордитися, віднаджували потенційних покупців, заявляючи, що "Сетунь" невдовзі знімуть з виробництва. Що й сталося.

Тріти і трайти, а не біти і байти

Які причини несприйняття? Маємо два моменти: 

  1. 1Існували конкуренти - Інститут електронних керованих машин - під патронатом держави.
  2. 2Такі як Брусенцов в умовах радянської соцекономіки отруювали життя не лише улюбленцям планової долі, а й самим планувальникам.

Щодо фантастичності "Сетуні", то вчений з Кам'янського справді поставив комп'ютерний світ на вуха. Свою машину він розробив не за правилами звичної двозначної логіки, а тризначної діалектичної, чого ще не було.

У чому різниця?

Адепти першої керуються твердженням "холодно - тепло", а другої - "холодно – невідомо - тепло". Саме останню Брусенцов вважав природною, істинною, тоді як двозначну – неповноцінною і штучною. Адже в природі діє зовсім не винайдена людиною "для зручності" двійкова система, а саме трійкова. Погляньмо бодай на запис генетичного коду чи ланцюжка ДНК. 

А що в обчислювальних системах?

Переваги "природних" трітів і трайтів над бітами і байтами – неймовірна щільність запису інформації, вища швидкість роботи алгоритмів, украй повільне накопичення помилок. Тобто "Сетунь" виконувала завдання у компактній формі за меншу кількість кроків і не потребувала додаткового коду для від'ємних чисел.

До ідей Брусенцова невдовзі повернуться

Нині є два головних бар'єри, які гальмують нестандартний підхід Брусенцова до кодування інформації:

1️⃣ Міфи про неймовірну складність опанування тризначною логікою. Хоч насправді у повсякденному житті ми постійно її використовуємо ("так – може бути - ні", "кохання - байдужість - ненависть", "плюс-нуль-мінус", "надлишок - норма – дефіцит").

2️⃣ У 2018 році в світі випущено майже 260 млн. персональних комп'ютерів.  Навіть якщо їх продали по $100, сума складає $26 млрд. Хто захоче різко міняти правила гри на такому ринку "заліза" та софту? А додайте сюди оборонні технології, теж вибудовані на традиційних засадах. Чи багатомільярдну "мафію" ігор. 

Уже в наш цифровий час Брусенцов справедливо зазначив: "Кожні три-чотири роки треба купувати або новий комп'ютер, або новий софт. Чому? Тому що на самому початку закладено невірні принципи… Ми маємо освоїти тризначну логіку". Але поки що ніхто не дослухається.

Фото зі сторінки Livejournal @1500py470

Утім, усе ще може змінитися. Ось, що каже американський учений Дональд Кнут: "Тризначна логіка набагато ефектніша за двійкову, а тому не виключено, що в недалекому майбутньому до неї повернуться".

До того ж, заманливі перспективи обіцяють квантові технології. Перші машини працюють на кубітах – аналогах бітів. Але з не меншим успіхом їх можна конструювати на кутрітах, впроваджуючи ідеї Брусенцова. 

Цікаві факти

  • Малиновський Борис, заслужений діяч науки і техніки України, приятель Брусенцова: "Перший рік навчання він не стільки вчився, скільки спав, намагаючись сном i ліками перемогти туберкульоз. Коли здоров’я поліпшилося, не лише надолужив згаяне, а й став одним з найуспішніших студентів".
  • Конструюванням ЕОМ зайнявся випадково: коли відділ не отримав очікуваний і вкрай потрібний комп'ютер, прозвучала сакраментальна фраза очільника лабораторії Сергія Соболєва: "А давайте зробимо свою машину" (1955).
  • Мало хто, знайомлячись із "Символічною логікою" Льюїса Керролла, розуміє, що "безглузді" таблиці, де, окрім червоних та білих фішок, існують порожні клітини, це і є тризначна логіка.
  • Опублікував понад 100 наукових праць.
  • "Сетунь" – єдиний в історії трійковий комп'ютер, який, до того ж, упродовж чотирьох років випускався серійно (1961-1965).
  • Анатолій Ковалевський, популяризатор науки: "Якби Брусенцов жив на Заході, він би заснував Intel".
  • Від'ємні цифри на "Сетуні" при їхньому роздрукуванні відображалися на папері "догори ногами".
  • Брусенцов: "Якщо ми хочемо бачити нормальні наступні покоління, потрібно заміняти у школах кульгаву двозначну логіку під назвою "Інформатика" тризначною діалектичною".

З досьє Миколи Брусенцова

👶Народився 7 лютого 1925 року в Кам’янському (з 1936-го по 2016-й – Дніпродзержинськ Дніпропетровської обл.).

👨‍🎓Навчався в Київській консерваторії (1942-1943), закінчив Свердловські курси радистів (1943), радіотехнічний факультет Московського енергетичного інституту (1947-1953).

🧑Служив на фронтах Другої світової війни розвідником (1943-1945), працював різноробочим на одному з кам’янських заводів (1945-1947), співробітником, завідуючим лабораторією електронних обчислювальних машин Московського держуніверситету (з 1953).

👍Лауреат премії "За самовіддане служіння істині" (2005).

👍Лауреат премії Ради Міністрів СРСР.

☝Заслужений науковий працівник МДУ. 

😎Кавалер медалі "За відвагу" та Великої золотої медалі ВДНГ СРСР.

😉Володар 11 авторських посвідчень на винаходи. 

💀Помер 4 грудня 2014 року в Москві. 

Фото: wikimedia.org, Надір Московський

Ситуація на тему

У 1993 році американські вчені запросили вченого-інформатика Станіслава Клименка прочитати лекцію з історії розвитку комп’ютерної науки i техніки в СРСР. Коли той повернувся, колеги запитали: "Чим найбільше цікавилися американці?"

- Запитували виключно про Брусенцова i його "Сетунь".

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту