"Найдотепніша авантюристка" Олена Блаватська - перша українка, яка отримала громадянство США, кумир Ганді і Гітлера

Жити треба так, щоби твій біограф хапався за голову і пив багато корвалолу. І мадам Блаватська жила саме так. Спіритичні практики, театр, цирк, філармонія, заснування Теософського товариства, звинувачення в шарлатанстві, мільйони шанувальників і послідовників. Власне, що ж це за жінка така, чиї ясні очі наробили стільки галасу?

Якщо спробувати погуглити, чим же таким Олена Блаватська відзначилася, то крізь томні оди послідовників, котрі оспівують "величний просвітлений дух" цієї жінки, дістатися суті буде непросто.

Втім, якщо коротко, то "Нічого не розумію, але дуже цікаво" - це в акурат про те, що відбувалося у цієї жінки в житті і в голові. Справді нічого не зрозуміло. Справді дуже цікаво.

Звідкіль, Олено Петрівно, будете?

"Рідне" прізвище Олени - Ган. Вона народилася 31 липня (12 серпня за новим стилем) 1831-го в Дніпрі - тодішньому Катеринославі. 

Катеринослав, XIX ст.

В роду дівчинки тут і там світилися цікаві прізвища.

Мати була онукою князя Долгорукого, двоюрідний брат - Сергій Вітте, майбутній голова ради міністрів. Сім'я батька, за родинними переказами, сходила до династії самих Каролінгів.

Батько Олени був офіцером кінної артилерійської батареї, полковником, і в зв'язку зі службою, змушений був мотатися роз'їздами: Дніпро, Одеса, Тула, Курськ, Пітер. А сім'я що? А сім'я слідом.

17-річна Олена Андріївна Ган, мати дівчинки, тендітна талановита письменниця, жваво і віддано слідувала всюди за чоловіком - доньку в праву руку, торби в ліву, друкарську машинку в зуби, дорогою ще разок-другий народити - звичайне таке, знаєте, життя сімнадцятирічної дівчини.

Мотаючись від одного міста до іншого, юна Олена встигала паралельно і уроки танців брати, і грати на піаніно, і вчити англійську з гувернанткою, і загалом була дуже здібною дитиною.

У 1842-му помирає мати дівчинки. Скажений темп життя, троє дітей і в цілому слабке здоров'я одного дня остаточно виснажили жінку, і на 28-му році життя Олену Андріївну Ган скосила чахотка.

Олена Андріївна Ган

Юна Блаватська тяжко переживала смерть матері. Її мучили кошмари і галюцинації, які були чи то відгомонами травми втрати, чи то проявами дару медіума.

О. П. Долгорука

Того ж 1842 року Олена разом з сестрою і братом поїхала до Саратова, де її дід, Андрій Фадєєв, був губернатором Саратовської губернії на той момент.

Домашньою освітою Блаватської зайнялася бабуся - Олена Павлівна Долгорука (ух і любили в цій родині ім'я "Олена").

Так, з бабусиної подачі, дівчинка опанувала основи археології, історії, ботаніки, а також п'ять мов - в роки зрілості, дещо доповнивши ці знання, Олена Блаватська знала англійську, французьку та італійську, як рідні, вільно володіла німецькою та угорською, ну і турецькою теж могла поспілкуватися.

Улюбленим місцем Льолі в будинку бабусі з дідусем була бібліотека - там вона могла сидіти годинами, особливо захоплюючись окультними виданнями. Ще будучи підлітком, Блаватська грунтовно так пройшлася алхімічними трактатами, збірками легенд про Атлантиду і грецьких жерців, прочитала Каббалу, а також цікавилася астрологією.

У 1844 році Олена Петрівна їде до Європи продовжувати музичні заняття - спершу Лондон, потім Париж. Після її повернення  сімейство перебралося до Тифліса. У новому маєтку панувала світська атмосфера: домівка Фадєєвих-Долгоруких часто приймала представників інтелігенції.

Одним з таких гостей став син князя Голіцина, ідейний масон і в цілому вельми цікавий молодик. Якось він розповів Олені, що існує, мовляв, деколи єдине знання, а всі культури і релігії світу - це лише його уламки, але й до сьогодні на світі живуть великі мудреці, котрі пронизані ясним сяйвом Істини і володіють повною мірою найглибшими знаннями природи - і оцих-от мудреців можна знайти в Тибеті, Індії, Єгипті та серед уцілілих "справжніх" індіанців.

  • - Так і запишемо, це мені підходить! - вирішила Олена Петрівна.

Та перш ніж рвонути в навколосвітню подорож назустріч істині, треба було вирішити питання: як вирватися з-під пишного маєткового даху?

Я від дідуся пішла, від бабусі я пішла

Аби якомога швидше звалити з Тифліса, 17-річна Олена вирішила ... вийти заміж в Тифлісі. Ага, бездоганний план, надьожний, как швєйцарскіє часи! Підшукала собі статусного нареченого: 21 рік різниці, віцегубернатор Ериванської губернії, сім'я кандидатуру Нікіфора Блаватського схвалила з руками і ногами.

7 липня 1849 року відбулося вінчання - і ми тут оце пишемо "Блаватська то, Блаватська сьо" - а насправді з Ган на Блаватську вона перетворилася лише отого дня.

Для правдоподібності Олена висиділа заміжня пару місяців, після чого прибігла до рідні з жалісливою скаргою, мовляв, цей шлюб мене погубить, я так більше не можу, чємодан-вокзал-Одєса, їду там питати в папіньки, як жити тепер це життя!

Розчулена рідня посадила дівчину на корабель, а щойно той прибув на ночівлю до Керченському порту, 

Олена проскочила повз охорону і пробралася на судно, яке прямувало до Константинополя.

- Е! Агов! Ти чого тут забула, ану геть звідси, ми безквиткових не беремо!

- Капітане, ви пробачте-звиняйте, тут така історія, така історія! (Далі йде оповідь про заміжжя, втечу, про велику Істину, культурні уламки й усе таке). От кому розказати - не повірять, та ви такий статний серйозний мущина, одразу видно - неабиякого інтелекту, хороша ви людина, допоможіть вирватися у велике життя, я багато місця не займу!

- Крім "статного мущини" ані слова не зрозумів. Втім, гаразд уже, поїхали, бо ти ж тут усю Керч до смерті затеревениш, а мені ще з ними працювати. Перевдягнешся юнгою, лежатимеш у гамаку і всім казатимеш, що прихворіла.

- Я все одно ніколи не любила цю сукню. Згода.

З Константинополя для Блаватської почалася її велика подорож довжиною в життя - з цього моменту вона так ніде і не осяде остаточно.

З нього ж почалися історії - розібратися в їхній достовірності - чорт ногу зломить, та варто віддати належне - в ефектності Олена Петрівна дещо розуміла.

Так, наприклад, є версія, що упродовж року в Константинополі Блаватська підробляла в цирку, знов-таки, видаючи себе за чоловіка. У той самий період Блаватська зустріла угорського оперного співака Агарді Митровича, і, за її словами, це був єдиний раз, коли вона по-справжньому закохувалася. Втім, кохання коханням, а їхати далі було треба - велика істина сама себе не пізнає.

Навколо світу за 8 років

Пам'ятаєте, в передмові було про біографа і корвалол? Так-от якби Блаватська мала турагента, він би взагалі спився.

Почавши подорожувати, судячи з усього, Олена Петрівна вже твердо вирішила, що до цього світу вона прийшла не для того, щоб людям було все з нею ясно-зрозуміло, тож записів у дорозі не вела і де в які роки вона перебувала, розібрати майже неможливо. Все, що лишилося громадськості - це пара десятків локацій (читай - країн) і ряд плутаних свідчень, розбавлених шаленими і вражаючими історіями самої Блаватської.

Так, наприклад, є відомості, що після Константинополя Олена Петрівна рвонула до Каїру під крилом графині Кисельової, захопленої окультизмом. Графиня вимагала лише, щоби Блаватська під час подорожей перевдягалася чоловіком - мовляв, літня дама, яка подорожує з юнаком, - це вельми пікантно, хочу, щоб отак і було! 

  • Як ви вже зрозуміли, доля періодично влаштовувала Олені конкурси з перевдяганням, а та свої сукні продовжувала не любити, тож охоче погоджувалася.

Далі з Блаватською трапився Лондон. Весь цей час батько дівчини намагався матеріально підтримувати волелюбну доньку, але грошей приходило не надто багато, і робота була таки потрібна.

У Лондоні дівчина періодично виступала в драматичному театрі, а також заробляла, даючи концерти на піаніно - зі слів деяких сучасників, навіть мала членство в Лондонському філармонійному товаристві. В цілому, в цю версію навіть віриться - все-таки акторський і музичний талант у Блаватської були.

Сама вона багато разів розповідала історію про те, як в свій 21-й День народження в Гайд-парку зустріла індуса Махатма Морію, якого раніше багато разів зустрічала в своїх видіннях і який-от з'явився їй у плоті, аби повідомити про призначену їй велику місію - нести людям Знання Вчителів. А для цього, мовляв, їй потрібно відвідати місця духовної сили, а там - і цих самих вчителів, щоби увібрати їхню мудрість.

І-і понеслося! Подальше її життя було таким, ніби напередодні Блаватська мала із Всесвітом діалог:

- Дорогий Всесвіте, у мене є великі плани в ім'я Тебе, і мені знадобиться твоя допомога!

- Нема питань, оформимо в найкращому вигляді. Що тобі потрібно?

- Подорожувати країнами.

- Скільки тобі потрібно країн?

Греція, Італія, Мексика, Канада, Сінгапур, Японія, Сирія, Індія, Тибет - пишу-перераховую, а в голові картинка з турагентом і біографом, які очманіло спостерігають ситуацію, періодично підсьорбуючи корвалол чи ба чогось міцнішого.

Спіритичні практики

До певної міри сповнившись у своєму пізнанні, вивчивши безліч різних культур, провівши пару років в Тибеті і занурившись у вивчення Книги мертвих, а також найвищих ламаїстських навчань, Блаватська в 1858 році повернулася назад до Російської імперії. Тут вона влаштувала справжній бум спіритизму, зробивши подібні сеанси в колах інтелігенції популярними і навіть модними.

Сергій Юлійович Вітте, двоюрідний брат Блаватської, так згадував ці події: 

"Пам'ятаю її в той час, коли вона приїхала в Тифліс... Обличчя її було надзвичайно виразним. Я пам'ятаю, як до нас щовечора збиралося на ці сеанси вище Тифліське суспільство... Як мені здавалося, моя мати, тітка моя і навіть мій дядько Ростислав Фадєєв - всі цим захоплювалися... Також у нас бували молоді люди з петербурзької гвардійської jeunesse dorée (золотої молоді); я пам'ятаю, що вони постійно проводили у нас цілі вечори й ночі, займаючись спіритизмом...

Пізніше, у 1871 році, Блаватська також спробувала відкрити Спіритичну спільноту в Каїрі, проте вляпалася в скандал: одна з її "колег" на сеансі використовувала підвішену до стелі рукавичку, набиту ватою, і видала її руку викликаного покійника, що раптом матеріалізувалась.

- Ой, дурні зовсім, мені таке ото не треба, ні сорому ні совісті! - відхрестилася Блаватська і поспішно згорнула весь цей захід.

  • З цікавого: ця мадам не відрізнялася скромністю, і 26 грудня 1872 року самовпевненість її досягла таких чемпіонських висот, що з абсолютно серйозним обличчям Олена Петрівна написала лист до Імператорської канцелярії, пропонуючи свої медіумні здібності для використання в шпигунстві.

Для більшого пафосу звернення вона закінчила фразою "Якщо упродовж місяця я не отримаю жодної відповіді, то поїду до Франції, оскільки шукаю собі місце кореспондентки в який-небудь торговій конторі".

Чи варто говорити, що на лист ніхто не відреагував. Невдовзі Блаватська і справді відбула до Франції (сказано - зроблено), де, можливо, і знайшла-таки роботу кореспондентки - все-таки досвід у журналістиці і перекладах у неї був. А щоб наочніше, от вам цитата того ж Вітте про вміння Блаватської вести полеміку:

Вона могла писати цілі листи віршами, які лилися, як музика, і які не містили в собі нічого серйозного; вона писала з легкістю всілякі газетні статті на найсерйозніші теми, зовсім не знаючи ґрунтовно того предмета, про який писала; могла, дивлячись в очі, розповідати найнеправдоподібніші речі з таким переконанням, з яким говорять тільки ті, хто ніколи крім правди нічого не говорить. При цьому вона, мабуть, сама була впевнена в тому, що абсолютно чесна, і мене тому не дивує, що вона мала величезний вплив на багатьох людей, схильних до грубого містицизму, до всього незвичайного

США - нове громадянство, нове вчення, нові висоти

У 1873 році Олена Блаватська продовжила свої подорожі - цього разу в бік США. Перший час жити доводилося вкрай скромно: тут тобі і смерть батька, і переїзд за океан - грошей чекати не було звідки. Якусь копійчину вдавалося заробляти статтями і перекладами, а також продажем ручних виробів.

Блаватська у 1875-му вступила у фіктивний шлюб, і через три роки стала першою в історії українкою, яка отримала американське громадянство. Але запам'яталася світові вона не цим.

1877 рік

Паралельно Блаватська обживалася, знайомлячись з людьми, котрі так само, як і вона, захоплювалися спіритизмом. Серед них був полковник Генрі Олкотт - саме він став найвідданішим супутником і колегою Олени Петрівни до кінця її життя.

Того ж 1875 році ці двоє заснували Теософське суспільство. Суттєво теософію вони представили світові як вчення, що являє собою синтез науки, релігії та філософії.

Головними цілями створеного суспільства стали утворення "Всесвітнього Братства без розрізнення раси, кольору шкіри, статі, касти і віросповідання", вивчення арійських та інших писань, світових релігій і різних наук, дослідження таємних психічних і духовних здібностей людини.

У 1877 році вийшла друком дебютна праця Блаватської, "Викрита Ісіда". Наклад у 1000 примірників був розкуплений за півтора тижні. Резонанс був скажений: публіка захоплювалася, критики рвали й метали, про Блаватську заговорили - багато, голосно, в найрізноманітніших інтонаціях.

Логотип Теософського суспільства

"Таємна доктрина" - як альтернатива Біблії

У 1878 році Олкотт і Блаватська рушають до Індії. У книзі Олени "З печер і нетрів Індостану" в літературній формі описані їхні подорожі з індуськими друзями, в тому числі з Такур Гулаб-Сингом, ймовірним учителем Блаватської.

1880-го року Олена приймає буддизм, відвідавши буддійського монаха на Цейлоні. А вже через два роки в Адьярі відкривається філія Теософського товариства і набирає популярності прямо-таки стаханівськими темпами.

Блаватська, що стоїть позаду Олкотт (посередині) і Дамодара Маваланкара (сидить ліворуч), Бомбей, 1881 рік
  • Дослідники пояснюють популярність вчення Блаватської в Європі тим, що воно пропонувало релігію, пристосовану до мислення людей XIX століття, пронизаного раціоналізмом і позитивізмом; в Індії воно відповідало шуканням місцевих релігійних реформаторів, які прагнули пов'язати цінності індуїзму та буддизму з цінностями інших світових релігій.

1884 року, дізнавшись про спіритичні практики Олени Петрівни, Індія звинуватила її в шахрайстві і відправила додому з усіма речами.

Блаватська вирушила до Європи маршрутом Німеччина-Бельгія-Англія, попутно завершуючи роботу над наймасштабнішою та найзначущою своєю працею - книгою "Таємна доктрина", що стала для прихильників теософії чимось на кшталт Біблії. Нею захоплювалися тисячі людей, серед яких були й такі історичні постаті, як Томас Едісон, Альберт Ейнштейн, Адольф Гітлер і Махатма Ганді.

Останній відгукувався про мислительку з особливою повагою: 

Що б там критики не говорили на адресу мадам Блаватської або полковника Олкотта, їхній внесок у розвиток гуманізму завжди залишатиметься вкрай цінним.
О. Блаватська і Г. Олкотт, 1888 р.

Олена Петрівна Блаватська померла 1891 року від грипу (їй було 59). Тіло жінки кремували, а прах був поділений між теософськими центрами в Лондоні, Нью-Йорку й Адьярі.

Г. Олкотт за робочим столом в штаб-квартирі Теософського Товариства, Адьяр, травень 1903 року

Одна з найдотепніших авантюристок епохи

Чи можна вважати цю жінку видатним філософом? Є сумніви. Пророком? Навряд чи. Чи є підстави вірити всім її неймовірним історіям? Жодних. Та чи є привід зняти капелюха перед тим, що вона створила? Безумовно. На момент, коли Блаватська пішла з життя, до Теософського товариства входило понад 60 тисяч осіб, які дотримувалися різноманітних релігійних поглядів. Люди, які вірили в різних богів, об'єдналися спільною ідеєю - а це дорогого коштує.

Блаватська Олена Петрівна (1831-1891)

Лондонське "Товариство психічних досліджень" провело свого часу детальний аналіз біографії і праць Олени Блаватської. І заключна фраза їхньої рецензії наприкінці нашої статті стає, як тут і має бути:

Ми не бачимо в ній ані представниці таємничих мудреців, ані того менше - простої авантюристки. Ми згодні, що вона заслужила своє місце в історії як одна з найдосконаліших, найдотепніших і найцікавіших шахрайок нашої епохи.
Дарина Карапетян
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту