Найвідоміший фуд-критик Європи: "Я знаю найкращу страву від похмілля"

Усесвітньо відомий письменник про їжу та ресторани - англієць Джо Ворвік - вперше відвідав Київ і дав інтерв'ю "Йоду".

14 листопада в Києві стартувала міжнародна конференція, присвячена ресторанному бізнесу, - RestArt 2019. Тут виступили представники світової гастрономічною сцени, а "хедлайнером" став засновник ресторанного "Оскара" (The Word Restaurant Awards) Джо Ворвік.

За свою 20-річну кар'єру фуд-критика він писав для The Times, Тhe Guardian, випустив бестселер Where Chefs Eat ("Де їдять кухарі") та створив інтернет-рейтинг "50 найкращих ресторанів світу",  яким уже багато років користуються тисячі туристів-гурманів.

На міжнародній конференції, присвяченій ресторанному бізнесу, - RestArt 2019. Фото зі сторінки Facebook Rest Art Forum

У засідці

Я декілька годин тусив на конференції, чекаючи обіцяного інтерв'ю з Ворвіком. Але мені раптом повідомили, що Джо втомився: "Вибачте, завтра".

"Вибачте, але не на того нарвалися", - подумав я і залишився "в засідці".

Вирішив особисто дізнатися у Ворвіка чи справді він так втомився, що не хоче поговорити з таким чудовим хлопцем, як я. 😀 І щойно знаменитий критик вийшов з кімнати для спікерів, я опинився біля нього.

Англійська в мене така ж чудова, як і я сам, 😉 тому проблем у спілкуванні не виникло.

Фото: Софія Хершлоу

- Джо, у вас втомлений вигляд, - я миттю видав інформацію, почуту від "джерел з оточення Ворвіка", щоби перевірити її правдивість.

- Хто втомився? Та ні, у мене завжди такий вигляд.

- У такому разі, у вас знайдеться декілька хвилин для інтерв'ю?

До нас одразу підбігли декілька асистентів Ворвіка, які спробували перешкоджати інтерв'ю. Але ми вже заходили в кімнату для спікерів. 😉

- У вас 15 хвилин, - сказала мені його асистентка.

"Ми, втомлені люди, самі розберемося", - подумав я.

Журналіст "Йоду" - Єгор Бахарєв. Фото: Софія Хершлоу

Перша стаття – про обід плугатаря

- Джо, давайте по порядку. Як ви стали ресторанним критиком?

- Спочатку я мріяв стати актором. Навіть навчався в драматичній школі. Але потім зустрів декілька акторів і передумав. Та й актор з мене, чесно кажучи, був ніякий. Так я став працювати в ресторанах і пропрацював там 10 років, доки не почав писати. Кажуть же: пиши про те, що знаєш. А я нічого не знав, крім ресторанного бізнесу. Так все і почалося.

- У вас непогано вийшло. Ви пам'ятаєте вашу першу статтю?

(Після хвилинного роздуму)

- Перша стаття вийшла на початку 90-х. Тоді я працював у журналі Eat Soup ( "Їж суп"). Матеріал був про традиційну британську страву "обід плугатаря".

Джон та Єгор. Фото: Софія Хершлоу

- І чим обідає плугатар?

- Плугатар - людина проста. Страва складається з пива й тарілки хліба з нарізаними цибулею і сиром. У деяких барах цю страву можна спробувати досі.

- Чимось нагадує наш житній хліб із салом і хріном. Куштували?

- До речі, вчора спробував. Дуже цікаво.

- З чим ще з української кухні познайомилися в Києві?

- Ще обідав в "Канапі" (це не реклама відомого київського ресторану, а пряма мова. - Авт. 😉). Там з'їв салат з буряка, якусь картопляну страву та ікру оселедця 😊 (судячи із задоволеного обличчя - все сподобалося).

Ресторанний критик має бути голодним

- Повертаючись до теми журналістики. У чому таємниця успішного ресторанного критика?

- Ресторанний критик має бути голодним і розуміти, про що каже - читати й знатися на темі. І, звісно, мати нейтральну позицію. Я завжди бронював столики під псевдонімом, намагався, щоб мене не впізнали в ресторані.

Фото: innaturale.com

- Згадуючи себе, початківця критика, чи є схожість між вашою першою і останньою статтею?

- Хіба що тим, що їх писала одна людина 😊. 

Коли я починав писати, то хотів показати всім, який розумний. А з роками зрозумів, що потрібно писати простіше. Адже основне в роботі журналіста - донести історію до більшості.

Тільки один ресторан отримав від Ворвіка "п'ятірку"

- Знаю, що ви дуже суворий критик. У вашій кар'єрі ви поставили якомусь ресторану "5 зірок"?

- Тільки раз - одному лондонському ресторану. Я йшов вечеряти без будь-яких очікувань, а мені сподобалося все, аж до помідорів. Коли я запитав у шеф-кухаря, звідки такі смачні помідори, він мені відповів, що вони їх вирощують у себе на даху.

- Зараз, напевно, важче вас чимось здивувати?

- Це не так. У 2019 рестораном року за версією The World Restaurants Awards, було вибрано заклад в Південній Африці - Wolfgat. Дивовижне місце!

Уявіть, що ви вечеряєте в маленькому будиночку на узбережжі океану, далеко від метушні великих міст. У ресторані подають унікальні страви, зроблені виключно з місцевих продуктів, наливають місцеве вино, а на кухні працюють тільки жителі цього села. Незабутній досвід.

Ресторан 2019 року - Wolfgat. Фото: Sam Linsell

- Що можете порадити українським ресторанам, щоби домогтися світового успіху?

- Напевно, те саме, що й іншим. Бути оригінальними та використовувати унікальність місцевих продуктів. У вас велика країна, багата на різні продукти. Подавайте страви з частинкою української душі. Використовуєте це на свою користь. 

Про "Мішлен" і TripAdvisor

- Ви думаєте, ресторанна нагорода - то, що зараз потрібно цьому бізнесу?

- Думаю, так. До нашої The World Restaurants Awards не існувало схожої нагороди. Ми відзначаємо не лише дорогі ресторани та пишаємося тим, що переможці й відібрані ресторани - різноманітні.

Фото: Софія Хершлоу

- А що ви думаєте про рейтинг "Мішлен"? (Найвідоміший та найвпливовіший з ресторанних рейтингів, діє з 1900 року. - Авт.).

- "Мішлен" - це інша територія. Вони нагороджують кращих з найкращих, у них свої критерії, давня історія. Це не погано, просто інший формат.

А от відгуками й рейтингам у TripAdvisor довіряти не можна! Там будь-хто пише, будь-що, іноді з особистих мотивів. Немає ніякого кредиту довіри.

У кухарів жахливий смак на сніданки

- Поговорімо про кухарів. Ви написали бестселер Where Chefs Eat. У цій книзі саме кухарі радять місця, де можна смачно поїсти. Як ви вважаєте, щось є спільного в їхньому виборі?

- Як мінімум, що я зрозумів, у кухарів жахливий смак на сніданки. Їм подавай каву та сигарети. Але якщо вам потрібно знайти місце, де поїсти пізно ввечері, кухар знає краще за всіх.

А ще, я помітив, що складніші страви готує кухар, то простіші він їсть у ресторані. 

Фото: foodontheedge.ie

- А як у кухарів з почуттям гумору?

- Дуже добре. Зустрічав багато дотепних кухарів. Без почуття гумору на кухні буде важко.

- Тобто, професія кухаря іноді нагадує роботу коміка? 😮

- Основна їхня схожість навіть не в почутті гумору, а в тому, що успіх і тих, і інших полягає в ретельній підготовці та правильній подачі.

- Розкажіть класичний кухарський жарт, яку наші читачі навряд чи знають.

- Скільки потрібно кухарів для того, щоб вкрутити лампочку?

- Упевнений, що не вгадаю. Не буду і намагатися. 😊

 - Десять. Один - щоб вкрутити лампочку. І дев'ятеро - щоб скаржитися, що цього не зробив офіціант. 😁

Бліц-опитування

- Ідеальне місце для романтичної вечері?

🥰 - Напевно, той же Wolfgat. Хоча, романтична вечеря може бути де завгодно, хоч на узбережжі моря з хот-догом і пляшкою пива. Головне - атмосфера.

- Що найбільше не подобається, коли їсте в ресторані?

🎵 - Гучну музику.

- А якщо їсти під музику, яку виберете?

🎷 - Напевно, Marvin Gaye.

- Улюблений напій?

☕🍷🥃 - Уранці - кава, на обід - вино, ірландський віскі - на вечерю.

- Найкраща страва для похмілля?

🥪 - Я знаю таку страву! Це обсмажений у вершковому маслі бутерброд з беконом і сиром.

- Яку найпростішу страву найлегше зіпсувати?

🥩 - Стейк. Начебто все просто: купити хороше м'ясо, довести його до кімнатної температури, добре поперчити й посолити, розігріти пательню, стежити за ступенем готування і дати стейку полежати на ній 15 хвилин. А як часто помиляються.  

- Яку страву вибрали б у крайньому разі?

😑 - Чотиригодинне дегустаційне меню.

- Що вважаєте за краще: писати про їжу, оцінювати їжу або їсти?

😊 - Однозначно їсти!

Фото: Софія Хершлоу

Обкладинка: фото - Laurie Fletcher, ілюстрації freepik.com

Єгор Бахарєв
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту