Хто з нас не хоче бути успішним?? Чи то в роботі, чи то в навчанні, чи то в стосунках. Однак пам'ятаймо золоту істину: що занадто - то не здраво. ☝
Разом з психотерапевткою Анною Крайлюк ми розібралися, чому люди так прагнуть бути успішними у наш час, а також - як знайти баланс у бажанні реалізувати себе.
Сьогодні успіх активно пропагується скрізь: у бізнес-літературі, на різноманітних тренінгах, у тій же поп-психології. Коучі, тренери - всі кричать, як важливо бути успішними і йти вперед. Складається враження, що цінність сучасної людини – це багато заробляти, їздити на дорогій машині чи жити в класному районі. Ніби людину сприймають тільки за її результатами.
Але ми маємо розуміти, що це спотворене сприйняття питання успіху. Якщо він є результатом самореалізації - це здорова установка і здорове бажання тріумфу.
Зазвичай ідеться про комплекси, що пов’язані із самооцінкою. Наприклад, до погоні за успіхом схильні люди-нарциси, котрим важливо досягати всього й одразу.
Справді, сьогодні ми стикаємося з тим, що у нас нарцисичне суспільство, яке прагне компенсувати власну пустоту, недолюбленість, покинутість. Тому, коли успіх - це компенсація, йдеться про певну нездорову тенденцію. Ми не можемо говорити про те, що це є порушення, але це є психологічно ненормально.
Якими б позитивними не були люди, які гоняться за успіхом, вони теж страждають. У них високий рівень напруги, стресу, очікувань щодо себе, своїх стосунків чи результатів, що може призвести до психологічних розладів.
Ми маємо також розуміти, що образ успішної людини насправді відповідає симптомам маніакального синдрому. Які ж вони?
Передусім не порівнювати себе з іншими. А для цього потрібно проводити менше часу в соцмережах. Ми маємо розуміти, що ті образи чи сторінки, які випадають у стрічках, не відповідають реальності. Коли ми бачимо тільки якийсь успіх, результат, крутий відпочинок, ми вже відчуваємо певний дискомфорт. Бо ми порівнюємо ідеальні профілі із собою реальним.
Фото ? freepik.com
Верстка / колажі ? Дарія Давиденко