Чим небезпечна втрата мотивації та навіщо хвалити себе щодня

"Йод" продовжує рубрику, яку можна прикладати до психологічних травм. Цього разу визначимо, яким чином втрата інтересу до роботи може призвести до втрати бажання їсти чи вставати з ліжка.

Традиційно, розмову ведемо з психотерапевткою Анною Крайлюк, яка по полицях розклала процес втрати мотивації. І хоча у цій проблемі веселого мало, надія є. Її залишили на десерт – наприкінці статті 😉.

Що таке втрата мотивації

Сьогодні мотивацією називають бажання щось робити, щось мати, чогось досягти. Тобто розвиватися і рухатися вперед. Це свого роду спрага до життя і натхнення. 

Втрата мотивації здебільшого притаманна саме молодому поколінню, яке росло в матеріально забезпечених умовах. У дитинстві ці люди мали все, формувалися в уседозволеності. Згодом, коли вони виросли, почався вплив соцмереж і блогерів, які в інтернеті демонструють розкішний відпочинок та матеріальне забезпечення. Складається враження, що молодь не розуміє всього масштабу праці, яку вклали в них батьки, або ж - як блогери працювали для таких досягнень.

Коли молоде покоління бачить виключно результати, воно не помічає процесу досягнення цього результату. Ніби не усвідомлює важливість вчитись, працювати та припускатися помилок.

Це спричиняє внутрішній конфлікт в їхній особистості: є дуже багато очікувань щодо себе та своїх результатів, але присутня повна розгубленість і нерозуміння, як їх досягти.

Чому для молоді ця прірва є настільки масштабною? Бо молодим людям не зовсім знайома потреба - щодня працювати, долати труднощі, помилятися і йти до свої мети.

Причини втрати мотивації

  1. 1Критика: коли критикують нас, нашу роботу або наші результати.
  2. 2Знецінення: коли зневажають наші можливості, ідеї та бажання.
  3. 3Відсутність похвали: коли нас недостатньо хвалять чи не помічають цінність наших ідей, спроб та можливостей. Коли цього багато з боку викладачів - це призводить до втрати мотивації до навчання. Якщо цього багато з боку роботодавця - все веде до втрати мотивації до роботи. Також втратити мотивацію можна, коли критикують близькі, які не вірять в нас або наші можливості.

Як проявляється

Першим симптомом того, що ми можемо втратити мотивацію, є відсутність радості в кожному дні.

Важливо звертати увагу, якщо раптом людина перестала радіти в процесі якоїсь діяльності. Радіти результатам і маленьким перемогам. 

Не варто забувати про щоденну похвалу. Якщо її немає, навіть за якусь маленьку річ, це вже шкодить внутрішньому самопочуттю. 

Коли людина сама себе знецінює, це може сигналізувати про те, що вже немає притоку енергії від роботи чи навчання. У таких випадках важливим є обмін, коли "я віддаю, але також і беру; коли я працюю, але отримую задоволення, радість, натхнення в процесі діяльності". 

Старші покоління можуть сказати, що втрата мотивації – це надумана проблема. Але насправді це серйозний симптом. 

Чим небезпечна втрата мотивації

Втрата мотивації може казати про невротичний конфлікт,  про те, що у людини починається депресія, а також про те, що вона вигоряє. 

Часто втрата мотивації стається після втрати когось близького чи чогось важливого. Але, насправді ж, це може бути симптомом дуже багатьох проблем.

У чому глобальна небезпека втрати мотивації? Як мінімум у наступному: якщо людина втратила мотивацію і нічого з цим не зробила, ситуація тільки погіршується.

Важливо розуміти, якщо демотивує робота - треба змінювати роботу. Якщо демотивують стосунки, треба завершувати такі стосунки. Бо залишатися у подібних ситуаціях - означає ризик потрапляння в клінічну депресію. І вранці не захотіти вставати з ліжка чи не захотіти їсти, а не просто працювати чи ходити на навчання.

Як не допустити втрати мотивації

Тут важливо навчитися помічати, що я роблю. Навчитися хвалити себе. Для цього рекомендують вести щоденник самопохвали та щодня записувати туди все, що ви робите. Це необхідно для покращення морального здоров’я, отримання радості, щастя та прописування цілей.

Це важлива навичка - помічати цінність діяльності, помічати та хвалити себе за це. Важливо помічати навіть маленькі кроки та результати, а також хвалити себе за помилки. Бо помилки - це необхідний етап розвитку людини. Мозок не розвивається, якщо він не помиляється, і це дозволяє людині рости інтелектуально, емоційно та особистісно.

Фото 📸 freepik.com

Верстка / колажі 👩 Дарія Давиденко

Віка Степаненко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту