У чому різниця знецінення та критики та як змусити людей поважати себе

Продовжуємо розповідати про найболючіші теми, які турбують людей XXI століття. Розбираємо, чому так стається, як проявляється та найголовніше - як це зупинити і почати піклуватися про свою психіку.
⛔Обережно, знецінення!

Так хочеться вступитися, коли чуєш, як хтось нищівно критикує ідеї колеги чи друга. Або коли батько каже синові, що той ніколи не стане успішним футболістом. Чи коли хлопець затикає рота дівчині й стверджує, що та верзе нісенітниці. 

На думку людині спадають одразу декілька версій, чому так відбувається: або це ті люди винні, що занадто емоційні та нестримні; або ж винні ми, що вони почали так реагувати на наші слова.

Однак Анна Крайлюк, психотерапевтка та експертка "Йоду", стверджує, що це не так. Насправді, нас просто знецінюють. І, найцікавіше, проблема зовсім не в тих людях, які дозволяють собі таке поводження, а в нас самих. 

Що таке знецінення

Це захисний механізм психіки, коли інша людина знецінює щось в нас. Це може бути неповага нас як особистості, певного нашого прояву чи результатів. Насправді, знецінювати можна будь-що.

Кожна людина стикалася з моментами, коли її за щось не поважали. Не завжди це відбувалося усвідомлено, але є факт - знецінення притаманне всім і так було за всіх часів. Чому про нього заговорили тільки зараз? Бо раніше люди були сконцентровані на процесах виживання, а зараз дедалі більше замислюються над темою якості життя. Сучасна людина стикається з розумінням того, що не завжди якість життя залежить від матеріальної складової, а від того, якими є наші стосунки, як ми сприймаємо інформацію, як ми реагуємо та чуємо її.

Як проявляється

Знецінення може бути проявлено як на міжособистісному рівні, де в одному процесі є "я" та "інші люди", а також на внутрішньо особистісному, коли я знецінюю сам себе.

Знецінення може бути проявлено також на поведінковому рівні. Наприклад, коли людина спізнюється. Особа, яка дозволяє собі запізнюватися, не цінує час іншої людини і їй це не так важливо.

Також неповагою є недотримання обіцянок. Коли людина домовляється про щось з іншою людиною та цього не виконує - вона знецінює домовленість. 

Знецінення може бути проявлене навіть у подарунках, коли людина отримує не дуже приємні презенти. Так, ніби іншій людині було байдуже, що дарувати.

Однак не менш небезпечно, коли людина знецінює сама себе. Як професіонала, коли бере недостатню сплату за роботу; не цінує себе як жінка, коли обирає партнера, якій не цінує її; не цінує свій час, коли недостатньо продуктивно його використовує.

І це далеко не всі прояви знецінення. 

Хто вдається до знецінення

Знецінення притаманне людям з конфліктом самооцінки - так званим нарцисичним конфліктом. Мова йде про два полюси: "нарцисизм плюс", коли людина себе ідеалізує, інших знецінює; або "нарцисизм мінус", коли людина сама себе знецінює, а інших ідеалізує. 

Знецінення йде поруч з ідеалізацією. Завжди, коли ми когось чи щось знецінюємо, ми себе на цьому місці вивищуємо. Бо коли я критикую когось, я таким чином краще почуваюся. Тому що вважаю, що маю право когось оцінити. Тим паче негативно.

Але завжди ті люди, які знецінюють інших, в глибині особистості себе знецінюють також. Навіть якщо їм здається, що зараз вони суперкласні, знають, як правильно жити іншій людині, в середині мають пустоту, ненаповненість, відчуття незадоволеності собою, яке потребує компенсації та бажання відігратися на інших. Наприклад, у стосунках, при проєктуванні на іншу людину всього негативного. 

Тому потрібно розуміти, що людям, які знецінюють інших, теж важливо розібратися зі своїм життям, налагоджувати його та покращувати. Вчитись приймати й любити себе, бо тільки з цієї позиції можна цінувати інших. 

Знецінення VS Критика

У чому відмінність знецінення та нормальної критики? Власне у тому, що знецінення відрізняється від критики одним фактором: критика має бути конструктивною. Коли це не так – ідеться про знецінення. 

Конструктивна критика – це коли людині вказують на те, що вона зробили добре, і те, де можна було б щось покращити. Зазвичай це формулюють досить м'яко: "О, ти класно написала цю статтю, але у цьому місці можна було зробити так. Або просто подумай, як було б краще".

А коли йдеться про тотальність: "Ти завжди погано щось робиш, ти завжди забуваєш", тобто присутня критика та звинувачення - це вже знецінення.

Разовий прояв неповаги може відбити бажання у людини розвиватися у певній сфері, або розвинути круту ідею і втілити її в життя.

Хронічне знецінення, коли людина має стосунки, де її щодня або періодично за щось цькують, може призвести до того, що людина починає сама себе знецінювати та руйнує власну самооцінку.

Що з цим робити

Передусім треба проговорити свої почуття. "Я почуваю біль, мені неприємно, коли ти мене знецінюєш, коли ти кажеш мені це і це", - подібні фрази розкажуть про ваші емоції від негативної критики.

Далі треба висловити прохання: "Будь ласка, не кажи мені цього, будь ласка, не спізнюйся, будь ласка, якщо ми домовилися - дотримуйся цієї домовленості".

Що робити, якщо інша людина ніяк на це не реагує? Тут є як мінімум два сценарії: або залишатися з цією людиною, поглинати знецінення і втратити самооцінку. Або відмовитися від цієї людини чи людей, які призводять до знецінення. Тобто поставити не просто особистісний кордон, а певну стіну щодо людей, які погано до вас ставляться і недостатньо цінують.

Нормально - завершити стосунки, де вас не цінують. Так робить здорова людина.

Якщо мова йде про знецінення з боку рідних людей, коли не поважають батьки чи діти, - ситуація важча. У такому разі, зрозуміло, ми не можемо розірвати ці стосунки, але ми можемо вибудувати особистісний кордон.

Ми також маємо говорити про свої почуття щоразу, коли проявляється негатив, або ж реагувати гумором. Наприклад, мама каже: "Ти невдячна дитина" (це – знецінення). А ми можемо посміятися з цього. Наприклад, погодитися і сказати: "Так, я найгірша дитина, яка тільки може бути". Тобто не боротися з цим знеціненням, а розуміти: ну, так, наша рідна людина така, вона хронічно нас знецінює. Що ми можемо з цим зробити? 

Гумор є здоровим захистом психіки. За допомогою позитиву людина внутрішньо не вмикається, а зовнішньо погоджується, сміється, розуміючи, що це рідна людина і її треба прийняти такою. 

Самознецінення як підвалина втрати самооцінки

Як на мене, самознецінення є навіть важливішою темою за систематичну критику. Бо коли ми самі себе знецінюємо, ми дозволятимемо іншим знецінювати нас.

Що ми можемо робити із самознеціненням? Найголовніше тут - усвідомленість. Можливість відстежувати, коли ми себе знецінюємо. Фіксуючи це, людина з часом може зупиняти себе у критиці. 

Потрібно пам'ятати - якщо нас не поважають, це завжди пов'язано зі самознеціненням. Бо людина, яка себе цінує, не дозволить іншим знецінювати також. Вона буде автоматично переривати стосунки - легко, спокійно, без істерик, зі словами: "Ні, до побачення".

У темі знецінення передусім важливе ваше рішення жити без нього. Свідоме рішення зупиняти стосунки, де вас не поважають. І зупиняти себе, коли з'являється бажання знецінити когось. 

Верстка 👩 Дарія Давиденко

Фото 📸 unsplash.com

Віка Степаненко
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту