Нормандська зустріч: як Зеленський готується до переговорів з Путіним у Парижі

Саміт у Нормандському форматі відбудеться в Єлисейському палаці найближчого понеділка, 9 грудня. У ньому візьмуть участь президент України Володимир Зеленський, президент Росії Володимир Путін, канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент Франції Емманюель Макрон.

Це буде перша зустріч Зеленського та Путіна. А також перший нормандський саміт за три роки. Адміністрація президента Петра Порошенка намагалася про нього домовитися в попередні роки, однак не змогла, бо, зокрема, не виконувалися рішення про розведення військ. 

Джерела Йод.media в Офісі президента розповіли, що разом із Зеленським до Парижа точно поїдуть міністр закордонних справ Вадим Пристайко, помічник президента Андрій Єрмак та заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко. Але не виключена й участь інших консультантів, які зараз працюють над зустріччю.  

Команда готується обговорювати пакет рішень, пов'язаний не лише зі сходом України. Ще одна тема, яке вимагає термінових домовленостей, - газ. 

Можливо, під час саміту будуть переговори віч-на-віч: Зеленський-Путін, Зеленський-Макрон, Зеленський-Меркель

Після зустрічі "чотирьох" буде поширене комюніке. Його приблизний текст уже є. Готувати заяву наперед - звичайна практика, бо до подібних зустрічей погоджуються майже всі складні моменти. 

Очікується, що сторони висловляться за повне припинення вогню, наголосять про необхідність обміну полонених всіх на всіх та привітають погодження формули Штайнмаєра.

Розберемо кожне з цих положень. 

Розведення військ

Ми зробили розведення в трьох точках, по яких у нас були домовленості, щоб розблокувати формат Нормандської зустрічі.
Володимир Зеленський у Станиці Луганській 20 листопада.

Нагадаємо, що розведення військ поблизу Станиці Луганської, Золотого та в районі населених пунктів Богданівка та Петрівське було погоджено 21 вересня 2016 року Тристоронньою контактною групою в Мінську. Три роки рішення не виконувалося через  "політичну волю" - так прийнято говорити в подібних випадках. 

А тепер, після розведення восени 2019 року, питання стоїть таким чином: в Парижі потрібно домовитися про розведення військ по всій лінії розмежування, щоб не було "фейковий припинення вогню": коли день-два не стріляють, а потім - загиблі.

У трьох точках, де відбулося розведення, моніторингова місія ОБСЄ фіксує покращення ситуації та відсутність пострілів. 

Дата другого обміну

Очікується, що в Парижі прозвучить заява щодо звільнення людей за формулою "всіх на всіх" і дата, коли це відбудеться. 

Президент сказав про це ще під час обміну полоненими, який відбувся у вересні. А після погодження формули Штайнмаєра у жовтні заявив, що дата повернення людей буде названа після "Норманді".  

12 жовтня міністр закордонних справ Пристайко сказав, що другий етап обміну більш складний і він складається з трьох груп людей. За словами Єрмака, це можуть бути українці, що утримуються у РФ, Криму та ОРДЛО. За словами омбудсмена Людмили Денисової, Україна давно направила до Росії списки з іменами. В них 113 українців, з яких 89 – кримських татар. 

Також про другий етап обміну заявили з боку Кремля. Директор Центру політичної кон'юнктури Олексій Чеснаков, який вважається радником Владислава Суркова, сказав:

Обмін всіх на всіх можливий до кінця 2019 року.

У чому складності? Частина людей утримуються в полоні у незаконних військових формувань "ЛНР/ДНР", частина – в Криму, частина у в'язницях Росії. І з одного боку всі за звільнення, але, наприклад, "ЛНР-ДНР" не підтверджує списки людей, яких вони утримують.  

Вибори на Сході та не лише там

Одна з найамбіційніших і найскладніших цілей: домовитися про план проведення місцевих виборів на тимчасово окупованих територіях Сходу України.  

Секретом Полішинеля є те, що в Офісі час від часу виголошують: "Було б не погано провести їх у жовтні 2020 року". Але новинка сезону в тому, що перезавантаження місцевої влади може відбутися не лише за лінією блокпостів, а в усій країні. 

Народні депутати від "Слуги народу" готують законопроєкт про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади. Це є в рамках реформи місцевого самоврядування. Якщо законопроєкт ухвалять, а у "Слуги народу" більшість голосів у Верховній раді, то дострокові місцеві вибори відбудуться у  жовтні 2020 року.

5 грудня радник президента Єрмак виступив у Лондоні, де заявив, що "Україна готова виконати один із пунктів мінських угод - конституційну реформа, яка базується на децентралізації".

"За результатами зустрічі в Парижі президент буде готовий внести проект щодо продовження чинного закону "про особливий статус", - сказав Єрмак. - Потім ми можемо внести зміни в закон в частині імплементації формули Штайнмаєра".

"Що таке особливий статус і особливості місцевого самоврядування? Ми відкидаємо розмови про федералізацію України і ми ніколи на це не підемо. У результаті реформи децентралізації місцеві органи влади отримають більше повноважень. До цього ОРДЛО можуть отримати додаткові повноваження, які ніколи не будуть позначати що це є федералізація чи якісь автономні республіки чи щось подібне. Окремі райони з додатковими повноваженнями місцевих органів влади. Територіальна цілісність не обговорюється - це все территорія України. Це корон між РФ і України, де є наші прикордонники і під контролем України", - сказав Єрмак, якого цитують "Новости Донбасса".

В Офісі наголошують, що президент категоричний у тому, на яких умовах мають обирати місцевих депутатів на окупованих територіях Сходу. 

План дій приблизно такий: припинення вогню, виведення всіх іноземних збройних сил (в голові тримаємо - Росія), ліквідація всіх незаконних військових формувань (в голові тримаємо - місцеві жителі), контроль над державним кордоном (ми не контролюємо 409 км).

Вибори мають відбутися за законом України, їх має організувати Центральна виборча комісія і визнати такими, що відбулися.

Також під час виборів мають бути міжнародні спостерігачі від ОБСЄ. Вони мають підтвердити законність виборчого процесу. А висвітлювати хід подій будуть журналісти.  

Відступати від цих позицій Україна не збирається, тому всі закиди опозиції та руху "Ні капітуляції" про зраду – не мають під собою підстав, стверджують співрозмовники Йод.media. І нагадують, що формула Штайнмаєра з'явилася не за Зеленського, а за президента Петра Порошенка  ще наприкінці 2015 року. І чомусь ні він, ні його прихильники весь цей час не вбачали в цьому зради. 

Хоча у нового президента до формули питання є. Наприклад, кордон.

В  інтерв'ю виданням Spiegel, Time, Le Monde і Gazeta Wyborcza Зеленський сказав, що його не влаштовує, що за Мінськими угодами спочатку мають відбутися вибори, а потім Україна відновить контроль над кордоном з Росією. 

Має бути навпаки і Офіс шукає варіанти, як це зробити. 

Я впевнений, що ми піднімемо питання з приводу формату і термінів передачі українського кордону під український контроль.
Сказав Зеленський на брифінгу з прем’єром Швеції, маючи на увазі Нормандську зустріч.

Яка вірогідність, що задуми президента стосовно кордону та інших моментів реалізуються за рік? Схоже, навіть в Офісі президента з цього приводу мають скепсис. 

Наші джерела сказали, що на Банковій не покладають великих надій на остаточному встановлені миру саме на цьому саміті. Це не можливо, щоби три роки всі були при своєму, а за одну зустріч та декілька телефонних дзвінків – стався прорив. 

Великим кроком вперед є те, що зустріч відбудеться. Бо вона дасть поштовх для перезавантаження "Мінська", який через замороження переговорів "чотирьох глав держав" був "ні се ні те". 

Чи торгується Росія за зняття санкцій?

У інтерв'ю іноземним журналістам Володимир Зеленський заявив: "Франція і Німеччина зробили багато, щоб ці (нормандські. - Авт.) переговори відбулися. Для мене вже це є перемогою. Я вважаю перемогою, коли замовкає зброя і розмовляють люди". 

Чому європейські партнери "вписуються" за Україну – відповідь залишається незмінною упродовж шістьох років: бо вони не хочуть війни в центрі Європи; бо цей конфлікт відіб'ється рано чи пізно на них; а також вони бачать, що Росію треба "зупинити", бо таке може статися й у країнах ЄС. 

Варто згадати історію з Каталонією, яка почала сепаратистський рух, а тепер, за твердженням іспанської газети El Periódico, правоохоронні органи розслідують можливе втручання РФ у ці події в жовтні 2017 року. 

Однак віриться насилу, що лише політичний блок цікавить Францію та Німеччину. Зрозуміло, що в них є свої відносини з РФ, зокрема економічні вигоди. Ось чому питання знаття санкцій з Росії постійно порушується. І востаннє це було в жовтні цього року. Тоді німецькі партії "Ліва" та "Альтернатива для Німеччини" подали пропозиції щодо скасування санкційної політики, включаючи відновлення російської участі в міжнародних діалогах, з яких Росію видалили через анексію Криму та після початку військових дій на сході України.

Джерела в Офісі президента запевняють, що європейські партнери незмінні у своїй позиції та підтримці нас: 

Санкції можуть бути скасовані лише після вставлення миру в Україні й повернення її територіальної цілісності.

І на підтвердження вказують: "ліві" рішення запропонували, але воно не було підтримано німецьким парламентом.  

Політика й газ

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров підтвердив, що переговори Зеленського і Путіна відбудуться не лише за столом з Макроном і Меркель, а також тет-а-тет. Однак це буде неформальна зустріч у рамках саміту. 

Помічник президента РФ Юрій Ушаков сказав, що все залежатиме від графіка роботи самої "четвірки".

- Можуть відійти вбік та 30 хвилин поговорити, а можуть і півтори години, - сказав він. 

Схожі погляди й в України: розмова лише на полях "Норманді", скільки проговорять, стільки й буде. 

Політичні позиції Росії щодо Донбасу залишаються незмінні: прямі переговори Києва з Луганськом і Донецьком, які офіційний Київ не веде – лише наш представник Леонід Кучма в рамках "Мінська". Путін заявив, що очікує почути від президента Зеленського його бачення вирішення цього питання. 

По-друге, ухвалення закону про особливий статус Донбасу із зауваженнями "ЛНР-ДНР" із закріпленням його в Конституції.

Україна до внесення правок до Основного закону щодо особливого статусу Донбасу ставиться негативно. Принаймні влітку Зеленський говорив, що не бачить для цього підстав.   

А тепер щодо газу. 

31 грудня закінчується десятирічний контракт, підписаний Юлією Тимошенко, про транзит блакитного палива через українську газотранспортну систему до країн ЄС. Дедлайн підписання нової угоди начебто 13 грудня. Про це була новина з посиланням на джерела Нафтогазу. Але згадаємо, що газові угоди підписувалися не лише в новорічну ніч, а й після неї. 

Переговори про переукладання договору тривають місяць. Голова Газпрому Олексій Міллер заявив, що пропозиції української сторони щодо тарифу на транспортування газу в Європу з 2020 року дуже високі. Значно вищі за ті, що діяли всі ці десять років. 

Путін на зустрічі з президентом Сербії Александаром Вучичем 4 грудня висловився категоричніше:  

Умови, які нам пропонують можливі українські транзитери, вони економічно неприйнятні. Поки що. Але я сподіваюся, що це стартова позиція - вдасться якось позиції погодити.
Президент РФ Володимир Путін.

Є таке припущення, що Росія навмисно затягнула норманську зустріч, щоб на саміті поставити це питання. 

Щороку транзит російського газу до Європи приносить Україні три мільярди доларів прибутку - це більше, ніж витрати держави на імпорт газу. І відмовитися від цього в ситуації війни та слабкого економічного зростання ми не можемо. 

Але українські переговорники зазначають, що й Росія не може піти геть, бо тоді не виконає свої контракти з постачання газу в Європу. "Північний потік 2" недобудований. І можливо ще рік-два не працюватиме. Україна намагається заручитися міжнародною підтримкою, щоби блокувати цей процес на будь-якому рівні. 

Тож зараз ми на рівних. І Україна та Росія будуть торгуватися у Парижі. А разом з ними - Німеччина та Франція. Бо у вирішенні газового питання зацікавлені всі, хто сидітиме за столом переговорів  у Єлисейському палаці. 

Ганна Мамонова
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту