Одеська Примадонна з унікальним голосом, в яку закохався Бернард Шоу

Нежданова Антоніна Василівна – співачка, чия творчість за життя занесена до скарбниці світового оперного виконавства, перша вокалістка, якій дозволили співати з митрополитами чоловічого Синодального хору (до неї жінкам можна було це робити лише в жіночих монастирях). У червні виповнюється 147 років з дня її народження.
На сцені я жила справжнім життям пафосно.
Антоніна Нежданова.

Щорічно розширювала свій діапазон на 1-2 високих ноти

У музиці він називається лірико-колоратурне сопрано – найвищий жіночий голос, який відрізняється гнучкістю, теплотою, ніжністю та виразністю. Спів Антоніни Нежданової вражав ще й рідкісним тембром у всіх регістрах.

У спогадах вона писала: з перших днів появи на світ буквально купалася в мелодіях - співали рідні, друзі, знайомі. А батько і мати – ті взагалі були з "хорошим голосом, музичною пам'яттю і чудовим слухом". Не дивно, що семирічне дівча натхненно виводило рулади спочатку у церковному хорі сусіднього села Усатова, а потім у шкільній хоровій капелі рідної Кривої Балки. Навчаючись в Одеській гімназії, паралельно брала уроки у знаменитої співачки Софії Рубінштейн. І вже з 5 класу виступала соло, виконуючи народні пісні та романси. 

Але діамант потребував шліфування, і таким музичним ювеліром став італієць Умберто Мазетті, професор Московської консерваторії. Чотири місяці він придивлявся до студентки, а потім став розвивати діапазон її голосу.

Умберто Мазетті зі своїми студентами в школі вокалу.

"Високі ноти додавалися по одній-дві упродовж року, – згадувала Нежданова. – Коли я стала артисткою Большого театру, з’явилися фа і фа-дієз – граничні ноти для колоратурного сопрано". 

Її творчим дебютом на оперній сцені стала партія міс Форд у консерваторській виставі "Віндзорські пустунки" 1900 року.

Різні ролі Нежданової. 📷 з колекції В.Н. Лапіна | © Російська портретна галерея, rulex.ru

Потрапила до Большого театру, бо всі солістки захворіли

По завершенні консерваторії у 1902 році, вона прийшла на прослуховування до Большого театру. Виконала партію Антоніди з "Івана Сусаніна" і отримала відмову. Але раптом усі три штатні виконавиці захворіли, дирекція згадала про молоду співачку. Реакція глядачів була такою, що Нежданову запросили до трупи. 

Сергій Кругліков, впливовий оперний критик початку XX ст: 

👨: Блискуче за невимушеністю виконання арії, що належить, як відомо, до найскладніших, дають повне право бути впевненими у тому, що Нежданову очікує щасливе і видатне сценічне майбуття.

У першому ж сезоні юну вокалістку задіяли у восьми виставах. А пізніше визнали найкращою виконавицею партії Антоніди за всю історію російської опери.

Понад 30 років одеситка присвятила Большому театру, залишаючись його солісткою (1902-1934). А востаннє виступила публічно у серпні 1943-го – це був запис для радіо.

У ролі Антоніди. 📷 з колекції В.М. Лапіна | © Російська портретна галерея, rulex.ru

Бернард Шоу нікому не писав подібного

Літню відпустку 1926-го Нежданова з чоловіком проводили в Італії та гостювали у відомого британського композитора і диригента Альберта Коутса, з яким пара заприятелювала під час його гастролей до Москви. 

"Майже щодня до чаю приїжджав Бернард Шоу, – писав Микола Голованов у листі до рідних. - Це сімдесятирічний старий, бадьорий, здоровий, веселий ірландець, на вигляд якому можна дати хіба що років п’ятдесят, не більше. Антоніна Василівна співала йому досить багато, і він, колишній музичний критик Лондона, який виконує напам’ять усі теми Бетховена, Моцарта, Вагнера і усіх італійців, був вражений, і Антоніні Василівні подарував свій портрет з написом:

Я розумію тепер, чому природа дала мені можливість дожити до 70 років - для того, аби я почув найкращий її витвір – Нежданову
Бернард Шоу нікому й ніколи не писав подібного.
Микола Голованов, Антоніна Нежданова, Коатс і Бернард Шоу, Маджоре, Італія. 📷 © www.ngolovanov.ru (Courtesy Image)

А от що говорили про неї інші відомі особистості 👇👇👇:

Ви – Орфей в жіночому вбранні, який ніколи не розіб’є своєї ліри.
Костянтин Станіславський, режисер.
У вухах ще дзвенить її божественний голос - важко до нього підібрати інший епітет!
Сергій Лемешев, оперний співак, режисер.
Її зовнішність невиграшна, акторська майстерність заслабка. Велика жінка з обличчям, яке не піддавалося гриму, вона вірила у вокал, у виразність голосу.
Павло Марков, критик.
Різні ролі Нежданової. 📷 з колекції В.М. Лапіна | © Російська портретна галерея, rulex.ru

Цікаві факти

  • Батько Антоніни, священик, вчитель церковної школи і скрипаль, помер, коли дочка навчалася в 7 класі гімназії.
  • Друг родини, одеський лікар Михайло Бурда, профінансував навчання Нежданової в Московській консерваторії після того, як екзаменатори Петербурзької консерваторії оцінили її голос як "недостатній для оперної співачки".
  • Антоніна Нежданова - перша вокалістка, яка закінчила Московську консерваторію із золотою відзнакою (1902).
  • Серед її близьких друзів - Федір Шаляпін, Костянтин Станіславський, Леонід Собінов, Григорій Пирогов, Енріко Карузо, Бернард Шоу, Сергій Рахманінов, Олександр Скрябін.
  • Видатній співачці Сергій Рахманінов присвятив вокаліз, один з найвідоміших його творів для голосу і фортепіано, який не містить слів, а виконується на одному голосному звуці (1912).
  • Побачивши молодих співаків з морозивом, суворо попереджала, що їсти холодне заборонено, якщо "трішки не запивати його коньячком".
  • Ніколи не співала понад три години на добу – берегла голос.
  • У її репертуарі було понад 700 пісень.
  • Круїзний теплохід, названий на її честь, розбився об причал під час тайфуну біля берегів Японії (2004).
  • Була на 18 років старша за чоловіка - диригента Миколу Голованова. Офіційний шлюб вони не оформлювали і мешкали хоч і в одному будинку, але у різних квартирах.
  • Її іменем названа Одеська консерваторія та вулиці в Одесі та Кривому Розі, а також астероїд №4361, відкритий 1977 року.
  • Ім’я Антоніни Нежданової викарбувано на Одеській Алеї зірок (2018).

З досьє Антоніни Нежданової

👶Народилася 16 червня 1873 року в Кривій Балці - нині в межах Одеси (тоді – Херсонська губернія).

👩‍🎓Навчалася в музичному училищі по класу фортепіано, закінчила 2-у Маріїнську гімназію, Московську консерваторію (1899-1902). 

👩‍🏫Була вчителькою російської та німецької мов у Одеському міському жіночому училищі (1889-1897), з 1936-го викладала в студії Великого театру та студії Станіславського, з 1944-го – професорка Московської консерваторії. 

🎙З 1924 року виступала на радіо, записувалася на грамплатівки.

😊Доктор мистецтвознавства (1944).

✍Автор статей про творчість Миколи Римського-Корсакова, Сергія Рахманінова, Леоніда Собінова та з вокального мистецтва.

💀Померла 26 червня 1950 року в Москві. Похована на Новодівочому цвинтарі.

📷 з колекції В.М. Лапіна | © Російська портретна галерея, rulex.ru
Могила Нежданової на Новодівичому кладовищі Москви. 📷 CC BY 3.0 Сергій Семньов

Гастроль на тему

Нежданову навіть за радянських часів за кордон випускали без розмов. Приму бажали бачити на сценах Італії, Франції, Монако, Нью-Йорка. Але вона лише кілька разів за довгу кар’єру зголосилася працювати на закордонній сцені. І, як правило, робила це заради благодійності. Наприклад, 1912-го виступила в паризькому Гранд-Опера в підтримку сімей, чиї рідні загинули в катастрофі "Титаніку".

Але був і один "корисливий" виїзд - 1931 року в США. Одеська Примадонна виступила у Нью-Йорку - і стала першою з радянських артисток, хто з-за кордону привіз іномарку – "Форд Тудор".

Микола Сухомозський, Надія Аврамчук
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту