Олена Підгрушна: "Стресу через карантин не боюся, це мій звичний стан"

Олімпійська чемпіонка з біатлону в інтерв'ю Йод.media розповіла про те, як живе на самоізоляції, що приймає для посилення імунітету, а також про те, що буде з майбутньою Олімпіадою.

На відміну від інших спортсменів, чиї змагання масово перенесли  або взагалі скасували, біатлоністи свій сезон таки "домучили" до кінця. Тут би й відпочити в теплих країнах, тим паче, що капітан нашої жіночої збірної, Олімпійська чемпіонка 2014 року, Олена Підгрушна та інші дівчата заслужили це своєю бронзовою медаллю в естафеті на чемпіонаті світу 2020 року, який відбувся наприкінці лютого в Італії.

Але не так сталося, як гадалося. У звичне життя всього світу втрутився коронавірус і карантин, що прийшов за ним слідом.

Зліва - праворуч: Юлія Джима, Олена Підгрушна, Валя Семеренко і Анастасія Меркушина - бронзові призерки ЧС-2020. Фото: fb/Olena Pidhrushna

Порада чемпіонки: вітамін С

- Зараз я вдома, в Києві. І, так, я на самоізоляції, - каже Олена.

- Не виходите з дому взагалі?

- Ну, похід до продуктового магазину поки не заборонений, тому зрідка виходжу. Але стараюсь максимально обмежити виходи з дому.

- Захисну маску носите?

- Чесно кажучи, ні. Але дезінфектором постійно користуюсь. І після кожного виходу, звісно, руки обов'язково мию.

- Щось приймаєте задля підвищення імунітету?

- Так, у мене є певний вітамінний комплекс. Не буду називати, щоб мене не звинуватили в рекламі, й до того ж я не лікарка. Скажу, що це імуностимулювальні засоби, а також, звісно, вітамін С. По граму на день - це норма для спортсмена після виснажливого сезону.

- У вас батьки на Тернопільщині зараз? Як їх вмовляєте дотримуватись карантину?

- Так. Вони, в принципі, нікуди, крім дому, не ходять – тільки до магазину. Правда, змушені працювати. Хоча якраз мама працює в санаторії, де зараз немає людей і вже стоїть питання закриття, бо просто не зможе вижити заклад без фінансової допомоги.

До речі, я хотіла поїхати до них на карантин, але мама порадила краще не їхати, бо чимало людей на Західній Україні, які повернулися із заробітків з-за кордону. Вирішили, що в Києві я в більшій безпеці. Отже, будемо поки спілкуватись на відстані.

- Як вам, людині, яка звикла до дуже активного життя, щоденних занять спортом, сидіти на карантині? Фізично та психологічно?

- Враховуючи, що я по завершенні біатлонного сезону повернулась додому вкрай змучена, поки в мене все в порядку – я задоволена своїм пасивним відпочинком. Але, справді, 4-5 днів минуло – і вже виникають думки: "А побігати? А походити?". Боюся, що довго просто сидіти в квартирі мене не надовго вистачить. Цього вже організм потребує.

Фото: fb/Olena Pidhrushna

- Як себе розважаєте? Читання, серіали?

- Ви знаєте, а дома роботи також не мало: там прибрати, там ще щось зробити – вільного часу не так й багато. А як він є – пазли дістали, вишиванку можна повишивати, книжки почитати. Ну, й новини постійно слухаю та дивлюсь.

- Але новини здебільшого зараз погані, або ще гірше. Стресу не боїтесь?

- А я часто в стресі 😉, мені до цього стану не звикати. Тим паче, я вже бачила на власні очі реакцію людей у Європі раніше. У нас, скажу відверто, дуже легковажно люди сприймають те, що відбувається.

Чи перенесуть Олімпіаду?

- У вас є плани на наступний сезон (дай Боже, щоб він відбувся)? Не йдете поки що зі спорту?

- Плани є, але які саме - я вам того не скажу.😉

- А що буде з літньою Олімпіадою, як вважаєте?

- Зараз дуже гостро стоїть питання проведення в інші терміни чи переносу Олімпійських ігор. Хоч в мене зима завершилась і до нового сезону ще далеко, я сама спортсменка - і дуже хвилююся за колег з літніх видів спорту, розуміючи, як це для них важливо. Ситуація дуже складна: немає підготовки, немає можливості завойовувати ліцензії на Олімпіаду.

- Ваша думка: треба переносити Олімпіаду чи ні?

- Мені складно сказати. З одного боку – навіть повірити важко, що можна перенести Олімпійські ігри – головні змагання 4-річчя. А з іншого боку, спортсмени вже не в однакових умовах, у багатьох просто немає можливості тренуватись – когось зачепило більше, когось менше. А головне гасло Олімпійських ігор – рівність між всіма.

Читала звернення голови Міжнародного Олімпійського комітету Томаса Баха до спортсменів. Він, судячи з усього, теж на роздоріжжі, тож я так зрозуміла, остаточне рішення будуть відтягувати до останнього.

Матерiали по темi
Євро-2020 перенесли на рік, а фінал Ліги чемпіонів - на червень

- Припустімо, Олімпіада таки відбудеться. В зв'язку з тим, що графіки тренувань і змагань вже поламані, зрозуміло, що рівень готовності усіх точно буде нижчим. По кому це вдарить більше: по фаворитах, в яких є досвід, але вони не зможуть набрати необхідної форми, або по аутсайдерах і "темних конячках"? Останні, так, не змагаються з лідерами і не стають сильнішими, але, якщо фаворити будуть не у формі, то у них з'явиться шанс?

- Я вважаю, що більше постраждали фаворити. У них на 4-річчя спланована була кожна хвилина їхнього життя, кожна поїздка на збори – в гори або на рівнину. Все прораховано до найменших дрібниць. Й усе – задля виходу на пік форми до липня 2020 року. А тут зриваються збори, змагання не проводяться, усі розрахунки поламано. Тому, звісно, фаворити стають слабшими і "темним конячкам" легше їх перемогти. Думаю, результати будуть у цілому гірші, ніж завжди.

От дивіться: зараз я могла би поїхати тренуватися на снігу, але через закриття кордонів у найкращому варіанті зможу лише бігати на лижеролерах на асфальті. Звісно, це не одне й те саме, так я не зможу набрати свої найкращі кондиції. Досвід допоможе пробігти, влучити у мішень, але я точно не буду бігти так швидко, як могла би після підготовки на снігу.

- Навіть якщо Олімпіаду трошки змістять – на серпень-вересень, наприклад – це все одно вдарить по спортсменах?

- Звісно, так. Думаю, результати будуть у цілому гірші, ніж завжди.

- Ви зараз спілкуєтесь з іншими біатлоністами? Зокрема, з Франції та Італії?

- Тісного контакту у нас немає. Трошки спілкувались під час останніх етапів Кубку світу: всі нервувалися, багатьох це зачепило. Але мене дуже здивувало, що деякі спортсмени самі вже тоді казали, що підуть на самоізоляцію свідомо. А у нас якось так жартівливо та легковажно ця ситуація сприймалась. І тільки після закриття метро й обмеження транспорту люди стали замислюватись. І ще досі, на мій погляд, дратуються через це: насамперед вважають, що їх обмежують у можливостях, ніж усвідомлюють серйозність епідемії. Яка, на мою думку, ще тільки йде до України.

Руслан Меженський
Для публікації коментарів потрібно авторизуватись!
Через соцмережi
Через пошту
Ви
укр
рус
© 2018 «Йод.Медia». Всi права захищенiРозроблено у Wander Black
Ми збираємо і використовуємо cookie, для того щоб формувати достовірну статистику та робити контент цікавішим для кожного з наших читачів. Що таке cookie-файли, як їх ввімкнути/вимкнути, ви можете прочитати тут.Редакція шанує авторське право, тому, якщо хочете передрукувати будь-який наш матеріал, напишіть нам сюди.
Пошук
Увiйти
Через соцмережi
Через пошту